Справа №2-282                                                                                                                                                                                                  2008 р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2008 року                                                                                                     м.Гайворон

            Гайворонський районний суд  Кіровоградської області в складі: головуючої судді Задорожної Л.І., при секретарі  Лозовій І.О.,

з участю позивачів, відповідача, представника органу опіки та піклування Запорощук Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 д ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав, -

В С Т А Н О В И В:

            ОСОБА_1 та н/л ОСОБА_2 24.03.2008 року звернулись в суд з позовом до ОСОБА_3 про позбавлення його батьківських прав щодо неповнолітнього сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

      Позов мотивовано тим, що позивач ОСОБА_1 з відповідачем перебували у зареєстрованому шлюбі. Від спільного проживання ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_2. Гайворонським відділом РАГCу, актовий  запис №139 від 04.11.1996 року, вказаний шлюб був розірваний. З часу остаточного припинення шлюбних відносин - одинадцять років тому - дитина ОСОБА_2 постійно проживає з позивачкою, знаходиться на її утриманні.  Відповідач, створивши нову сім'ю,          протягом останніх 11 (одинадцяти) років ухиляється від виконання свого батьківського обов'язку по вихованню та утриманню дитини, взагалі ніяк не спілкується з сином ОСОБА_2, не цікавиться та не турбується  його життям, фізичним та духовним розвитком,  навчанням та зростанням, не вітає його з днем народження, не купує речей, аліментів не сплачує, матеріальної допомоги ніякої не надає.

       Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримала та пояснила, що коли припинили сімейні стосунки з відповідачем дитині тоді було 3,5 роки. З того часу вона разом сином стала проживати в квартирі її матері ОСОБА_4. Перший час після розлучення вона намагалась зберегти нормальні стосунки з відповідачем та його ріднею, разом з сином відвідували сім'ю його брата та дарували подарунки племінниці ОСОБА_5. Але ніякої відповідної реакції не було. За рішенням суду після припинення сімейних стосунків відповідач сплачував аліменти перших 6 місяців - поки працював в Гайворонському РВ УМВС. Після звільнення відповідача з роботи на утримання сина вона стала отримувати по 12 грн. на місяць. Розцінивши таку матеріальну участь відповідача в утриманні їхньої дитини як подань, примусове стягнення аліментів ДВС припинила. Дитина постійно знаходиться на її утриманні. Для того, аби забезпечити сім'ю, вона була змушена в різні періоди часу виїжджати на заробітки в Москву та Одесу, оскільки за її спеціальністю хімік-технолог в період розвалу економіки в м.Гайвороні роботи не було. Відповідач за 11 років ніколи добровільно матеріальної допомоги на утримання сина не надавав. Окрім самоусунення відповідача від участі в утриманні сина, він також за весь період часу не переймався життям, навчанням, станом здоров'я, фізичним та духовним розвитком дитини, жодного разу не привітав з днем народження, ніколи не телефонував, при зустрічах в місті не вітався та не проявляв ознак того, що знає позивачів. Прагнення відповідача юридично залишитись батьком ОСОБА_2, яке він став проявляти після того, як була порушена дана справа в суді, ОСОБА_1 розцінює не як його щире бажання, а боротьбу за збереження свого статусу.  

Позивач н/л ОСОБА_2 в судовому засіданні позов підтримав та пояснив, що своє раннє дитинство він пам'ятає фрагментами. Відколи себе пам'ятає, то його сім'я складалась з матері та бабусі ОСОБА_4. Проживає та постійно навчається він в ЗОШ №5, починаючи з 1 класу і все своє життя він самостійно, без супроводу бабусі чи мами ходить в школу, на секції, інші заняття. Йому відомо, що відповідач є його батьком, про це також знають багато його друзів та однокласників. Мама та бабуся ніколи не настроювали його проти батька. Відповідач мав можливість з ним спілкуватися, але свідомо цього не хотів. Коли він в підлітковому віці зустрічався з ним будь-де в місті, то відповідач завжди минав його, проходячи повз - піднімав чи відвертав голову. З приводу цього позивач н/л ОСОБА_2 тривалий час терпів страждання, коли друзі його запитували про причину такої поведінки його батька. Дорослі ніколи не казали йому нічого В даний час ніяких почуттів до відповідача він не відчуває, та в його серці немає місця для цієї людини, як батька.           

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що він є батьком позивача ОСОБА_2, якого виховував до 3,5 років. До 1998 року працював в Гайворонському РВ УМВС, звільнився за власним бажанням. З 1999 року працює викладачем математики Гайворонської ЗОШ №3, є вчителем вищої категорії. З часу припинення сімейних стосунків з позивачкою відносини між ними стали напруженими. Хоча його сім'я та батьки весь час проживали в сусідньому будинку з будинком де живуть позивачі, він не мав можливості спілкуватись з сином, тому що дитину йому не давала позивачка та її мати ОСОБА_4., настоюючи сина вороже проти нього. З приводу усунення перешкод та встановлення режиму спілкування з дитиною він нікуди не звертався. Сподівався, що коли син виросте, то сам все зрозуміє. Відповідач, знаючи всіх вчителів та класовода ОСОБА_2, як своїх колег, з приводу його успішності, розвитку, особистих здібностей та поведінки в школі не звертався. Просить не позбавляти його батьківських прав.

Представник органу опіки та піклування Гайворонської РДА Запорощук Н.А. в судовому засіданні дала висновок про те, що позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, є не доцільним і не буде відповідати інтересам дитини.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_4. суду показала, що вона є матір'ю та бабусею позивачів, з якими проживає однією сім'єю. Вона з раннього дитинства приймає участь у вихованні та утриманні дитини, під час періодичних виїздів дочки ОСОБА_1 на заробітки, вона постійно піклується про дитину, готує йому їжу, контролює навчання, відвідує школу де онук навчається. Впродовж всього часу батько не цікавився дитиною, в присутності своєї нинішньої дружини їй погрожував. Батьки відповідача проживали в сусідньому будинку, але на дитину ніколи не звертали увагу. Вана навчала онука при зустрічі здороватись з бабкою ОСОБА_6 - матірю відповідача. ОСОБА_2 їй жалівся, що коли йшов з хлопцями з навчально-виробничого комбінату, то батько його минув.    

      Свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 суду показали, що протягом тривалого часу є добре знайомими з ОСОБА_4, ОСОБА_1, н/л ОСОБА_2, часто зустрічаються та спілкуються з  їхньою сім'єю, є завжди присутніми на всіх їхніх сімейних святах, ніколи не бачили щоб відповідач приходив до дитини, цікавився дитиною, надавав їй матеріальну допомогу. Також не  чули, щоб велись негативі розмові стосовно відповідача чи його батьків. Позивачка сама виховує та утримує дитину з часу розірвання шлюбу до теперішнього часу. ОСОБА_7 також є колишнім однокласником позивача ОСОБА_1 та відповідача.  З н/л ОСОБА_2 у нього склались дружні стосунки, дитина йому довіряє, маючи інтерес до комп'ютера - через день гостить у нього, приходить до нього на базар, де той працює. На прохання позивачки ОСОБА_1 він проводив бесіди з ОСОБА_2 з приводу його дорослішання та чоловічого становлення.

Свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 суду показали, що після розірвання шлюбу сторони та  їхні батьки не спілкувались між собою. ОСОБА_1 та ОСОБА_4. відмовляли відповідачу в спілкуванні  з дитиною.

Свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_12 суду показали, що відповідач просив їх через медпрацівника та вчителів ЗОШ №5, де навчається ОСОБА_2,  дізнатись про його успішність. 

Про ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню та утриманню неповнолітнього сина також свідчить характеристика на н/л ОСОБА_2 з ЗОШ №5 про те, що Вихованням сина, його навчанням займаються мати та бабуся. Вони часто бувають присутні на уроках, спостерігають за навчанням ОСОБА_2, регулярно відвідують батьківські збори. Подібні відгуки про відповідача ОСОБА_3 з боку директора школи та класного керівника н/л ОСОБА_2 відсутні. Додатково вказано, що до класного керівника батько з приводу навчання та виховання сина ОСОБА_2 не звертався, його успішністю не цікавиться, вихованням не займається.

Згідно повідомлення відділу ДВС Гайворонського районного управління юстиції у ВДВС немає на виконанні виконавчого листа про стягнення аліментів з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1  на утримання сина ОСОБА_2.

Звертає увагу суду те явище, що позивач н/л ОСОБА_2 протягом усього судового процесу відповідача батьком не називав, звертався до нього на ім'я - по-батькові, хоча знає і свідомо розуміє, що відповідач є його батьком.

Даючи оцінку обставинам по справі, суд вважає, що позов доведений та підлягає задоволенню, оскільки в судовому засіданні знайшло своє ствердження ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню та розвитку неповнолітнього сина.

Суд критично оцінює та не приймає до уваги покази відповідача ОСОБА_3 про заборону  йому з боку матері та бабки дитини спілкуватися з сином протягом тривалого проміжку часу - 11 років. Оскільки вважає, що за будь-яких обставин на дитині не повинні відображатись негативні соціальні наслідки самоусунення  відповідача від обов'язку участі у вихованні та   утримання неповнолітнього сина.  

І навіть за позитивною охарактеризованістю за місцем роботи та проживання, відповідач має бути позбавлений батьківських прав щодо н/л сина ОСОБА_2.  Позбавлення відповідача батьківських прав необхідне в інтересах дитини для звільнення його від майнових обов'язків, які в майбутньому безпідставно виникнуть з батьківства відповідача відповідно до чинного законодавства. Крім того, позбавлення відповідача батьківських прав необхідне для припинення його особистих немайнових прав щодо конкретної дитини, припинення можливості законного представництва дитини, можливості безпідставного одержання прав на пільги та державну допомогу, що надаються сімям з дітьми, претендування в майбутньому на одержання майнових прав, пов'язаних із батьківством.

Суд, керуючись ст.ст.150, 164, 166, 167 СК України,  ст.ст.88,209,213-215,367 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

ПозбавитиОСОБА_3, 1967 року народження, батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Гайворона Кіровоградської області, актовий запис №106 від 29.05.1993 року.

Залишити неповнолітнього ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, для подальшого проживання і виховання біля матері ОСОБА_1.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Кіровоградської області через Гайворонський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня  проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

      Суддя                                                                                                                         Л.Задорожна