Справа № 2-1418/11

ПОСТАНОВА  

іменем України

28.02.2011 Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська в складі:

               головуючого судді  Руденко В.В.

          секретаря          Носенко Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дніпропетровську справу за адміністративним позовом ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська   про визнання дій неправомірними та зобов’язання провести перерахунок пенсії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач  звернувся   до відповідача  позовом про визнання дій відповідача противоправними по нарахуванню пенсії, зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районні м. Дніпропетровська провести перерахунок призначеної йому, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інваліду 3 групи, пенсії з 17.08.2007 року.

У судовому засіданні позивач та її представник надали суду пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надав до суду письмові заперечення проти позову, де зазначив, що відповідно до ч.5 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, а ст. 62 цього Закону зазначає, що роз’яснення  порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої, влади, всіма суб'єктами господарювання, незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності. На виконання положень ст.54,62  Закону  України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та відповідно до ст. 116 Конституції України  Кабінетом Міністрів раїни було прийнято Постанову   від 25 липня 2001 року «Про підвищення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України    «Про    статус   і    соціальний   захист   громадян,   які   постраждали   внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка є чинною і на теперішній час, і відповідно до вимог якої відповідачем нараховувалась та виплачувалась пенсія позивачу.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено та підтверджено письмовими доказами, що позивач, відповідно до посвідчення серії А № НОМЕР_1  має право на пільги і компенсації, встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»як особа, яка має захворювання, пов’язане з негативним впливом Чорнобильської катастрофи, категорії 1 та був інвалідом 3 групи з 30.01.1997 року, а з 22.11.2010 року є інвалідом 2 групи.

Відповідно до Закону України № 231-У від 05.10.2006 року «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»який набрав чинності з 31.10.2006 року, визначені основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, оскільки згідно ст. 50 Конституції України кожен має право на безпечне життя і здоров’я, довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Розділ   8   вищевказаного  Закону передбачає правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам, віднесеним для категорії 1,2,3,4. Стаття 49 цього розділу визначає пенсії особам, віднесеним до вказаних категорій у вигляді: державної пенсії, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Стаття 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»передбачає, що особам, віднесеним до категорії 1 призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у відповідних розмірах, зокрема інвалідам третьої групи –50 відсотків мінімальної пенсії за віком, інвалідам другої групи - 75 відсотків мінімальної пенсії за віком. Виплата зазначеної пенсії відповідно до ст. 53 даного закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

Відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи»визначені підстави та умови призначення державних пенсій особами, віднесеним до категорії 1, зазначені норми розповсюджуються на позивача як віднесеного до категорії 1.

Частиною 3 статті 54 вказаного закону передбачено, що обчислення та призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання (у спірних відносинах має місце захворювання) внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчуження проводиться на загальних підставах відповідно до Закону України « Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»у якому призначення пенсій по інвалідності визначено розділом 4.

Відповідно до п.4 ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»пенсія по інвалідності третьої групи не повинна бути нижчою 6 мінімальних пенсі за віком, а по інвалідності другої групи в усіх випадках не повинна бути нижчою восьми мінімальних пенсій за віком. Положення зазначеної норми співпадають з приписами пункту 4 Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв’язку з настанням інвалідності або втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, що затверджений постановою КМУ від 30 жовтня 1997 року № 523 (із змінами та доповненнями).

З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-4, який відповідно до його преамбули визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.

Частиною 1 ст. 33 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»визначені розміри пенсії по інвалідності залежно від групи інвалідності.

Згідно ч.3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи», - у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю особам, у тому числі віднесеним до категорії 1. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

П. 28 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»були внесені зміни, у тому числі до ст. ст. 50 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи», та встановлено розмір щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, для інвалідів 2 групи - 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Розмір пенсії для інвалідів 2 групи - учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - 200 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Поряд з цим, Рішенням Конституційного суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 у справі № 1-28/2008 щодо предмету та змісту закону про Державний бюджет України на 2008 рік були визнані такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними), положення пункту 28 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України». У вказаному рішенні Конституційного суду України було зазначено, що положення Закону України  «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких  законодавчих  актів  України»     визнані   неконституційними,  втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення, тобто з 22 травня 2008 року.

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнаних неконституційними.

Таким чином, з 22 травня 2008 року була відновлена дія норм статей 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за якими особам постраждалим від аварії на Чорнобильській АЕС та віднесеним до 1 категорії, інвалідам 2 групи, до яких відноситься позивач, повинна була призначатися та виплачуватися відповідачем щомісячно з 22 травня 2008 року пенсія з такого розрахунку - державної пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Таким чином, для позивача, як інваліда, особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, розмір державної та додаткової пенсії повинен розраховуватися, виходячи із наведених розмірів.

Посилання відповідача на вимоги, встановлені постановами Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2002  та № 530 від 28.05.2008 року, суд вважає необґрунтованими, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Згідно ст. 16 Конституції України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи є обов’язком держави. Згідно ст. 22 Конституції України - конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути відмінені. При прийнятті нових законів або внесення змін в діючі закони не допускається звуження змісту та об’єму існуючих прав та свобод.

Статтею 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти і державні соціальні гарантії»передбачено, що тільки законами України встановлюється мінімальний розмір пенсії за віком.

Відповідно  до  ч.4  статті  9  Кодексу  адміністративного   судочинства України   в   разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору,  згода  на обов’язковість     якого  надана Верховною  Радою України,  або  іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Разом з тим, згідно ч.2 ст.99 КАС України ( яка діяла на час звернення позивача до суду) для звернення за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За наведених обставин та з огляду на те, що спір по цій справі стосується публічно-правових відносин, вирішувати який слід в порядку адміністративного судочинства, суд приходить до висновку, що до спірних правовідносин необхідно застосовувати загальний строк звернення до суду, що визначений ч.2 ст.99 КАС України (яка діяла на час звернення позивача до суду), який обмежує час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов та призваний дисциплінувати учасників спірних правовідносин та запобігає постійному збереженню стану невизначеності у публічно-правових відносинах.

Закони, інші нормативно-правові акти, судові рішення є доступними для ознайомлення всіма громадянами, і можливість обізнаності людини про те чи інше положення законодавства залежить виключно від бажання такої людини.

Таким чином, позивач про порушення свого права, якщо він вважав його порушеним, повинен був дізнатися у 2007 році при здійсненні йому територіальним органом ПФУ виплати пенсії.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що позивачем пропущено річний строк звернення до адміністративного суду з цим позовом і поважних причин пропуску такого строку не вбачається, тому вимоги позивача про донарахування та виплату пенсії за період з 17.08.2007 р. по 25.04.2009 р. задоволенню не підлягають.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, суд вважає, що основний розмір пенсії позивачу необхідно перерахувати: з 26.04.2009 року по 21.11.2010 із розрахунку державної пенсії у розмірі шести мінімальних пенсій за віком, яка дорівнює прожитковому мінімуму для непрацездатних осіб, та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю з розрахунку 50 відсотків мінімальної пенсії за віком, а з 22.11.2010 року - із розрахунку восьми мінімальних пенсій за віком, яка дорівнює прожитковому мінімуму для непрацездатних осіб, а також додаткова пенсія - з розрахунку 75 % від мінімальної пенсії за віком.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 69, 94, 104, 122 ч.3, 159, 160, 163 КАС України, суд

               П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1  задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1  державної пенсії, як інваліду та додаткової пенсії у відповідності до ст.ст.50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська здійснити перерахунок  ОСОБА_1 державної пенсії як інваліду 3 групи, у відповідності з вимогами, встановленими ст.ст. 50,54, 67,71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 26.04.2009 року по 21.11.2010 року із розрахунку державної пенсії у розмірі шести мінімальних пенсій за віком, яка дорівнює прожитковому мінімуму для непрацездатних осіб, та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю з розрахунку 50 відсотків мінімальної пенсії за віком та здійснити її виплату.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська здійснити перерахунок  ОСОБА_1 державної пенсії як інваліду 2 групи, у відповідності з вимогами, встановленими ст.ст. 50,54, 67,71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 22.11.2010 року із розрахунку державної пенсії у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, яка дорівнює прожитковому мінімуму для непрацездатних осіб, та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю з розрахунку 75 відсотків мінімальної пенсії за віком та здійснити її виплату.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд  шляхом подачі у десятиденний строк з дня отримання її копії апеляційної скарги.

Суддя: