Справа №11-1077Головуючий у І інстанціїКерекеза
Категорія65Доповідач у 2 інстанції Ігнатюк
26.12.2011
УХВАЛА
Іменем України
12 жовтня 2011 року. м. Київ.
Колегія суддів судової палати з розгляду
кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого Ігнатюка О.В.
суддів Нагорного А.М., Полосенка В.С.
з участю: прокурора Стаховської Н.О.
засудженого ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на вирок Переяслав –Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 18 липня 2011 року,
в с т а н о в и л а:
Вироком Переяслав –Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 18 липня 2011 року
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Переяслав –Хмельницький, Київської області, громадянина України, із професійно –технічною освітою, не одруженого, не працюючого, який мешкає в АДРЕСА_1, раніше судимого 16.09.2010 року Переяслав - Хмельницьким міськрайонним судом Київської області за ч.1 ст. 122 КК України до 2-х років виправних робіт із відрахуванням 20 % заробітної плати
засуджено за ч.2 ст. 389 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на два роки;
на підставі ст. 71 КК України до цього покарання частково приєднане невідбуте покарання за попереднім вироком і остаточне покарання ОСОБА_2 визначене у виді обмеженні волі строком на два роки і один місяць;
на підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 від відбування покарання звільнено із випробуванням та встановлено іспитовий строк тривалістю в 1 рік;
на підставі ст. 76 КК України ОСОБА_2 зобов’язано періодично з’являтись до органів кримінально-виконавчої інспекції для реєстрації, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу КВІ.
Згідно із вироком, злочин засудженим був вчинений за наступних обставин.
ОСОБА_2 будучи засудженим вироком Переяслав –Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 16 вересня 2009 року за ч. 1 ст. 122 КК України до двох років виправних робіт із відрахуванням 20 % заробітної плати, під час відбування зазначеного покарання, перебуваючи на обліку в Переяслав –Хмельницькому відділі кримінально –виконавчої інспекції, вчинив три адміністративні правопорушення, за які 19 січня 2010 року, 24 травня 2010 року та 08 червня 2010 року його було притягнуто до адміністративної відповідальності, що, відповідно до ч.6 ст. 46 КВК України є ухиленням засудженого від відбування покарання у виді виправних робіт.
В апеляції прокурора вказано на незаконність вироку та необхідність його скасування у зв’язку із неправильним застосуванням кримінального закону та невідповідністю призначеного покарання особі засудженого внаслідок його м’якості. В обґрунтування апеляції прокурор послався на те, що суд першої інстанції не врахував, що ОСОБА_2 вчинив новий злочин в період відбування покарання за попереднім вироком, що він не став на шлях виправлення та продовжив злочину діяльність. Судом як обтяжуючою обставиною не визнано рецидив злочинів, не враховано те, що засуджений частково визнав вину у вчиненні злочину та не розкаявся у його вчиненні. Просив вирок скасувати, справу направити на новий судовий розгляд.
Вислухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення:
прокурора, який апеляцію підтримав у повному обсязі, підтвердив доводи апеляції, просив її задовольнити, вирок скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд;
засудженого, який заперечував проти задоволення апеляції, вирок вважав законним і обґрунтованим і просив залишити його без змін;
вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція підлягає до задоволення.
У відповідності до ст. 334 КПК України мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним з зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину. Цих вимог закону суд при формулюванні обвинувачення, визнаного судом доведеним у повній мірі не дотримався. Формулюючи обвинувачення, суд значно його звузив по відношенню до формулювання обвинувачення, викладеного органом досудового слідства, не зазначивши за якими статтями засуджений притягався до адміністративної відповідальності, яке на нього накладалось стягнення, чи попереджався він внаслідок цього про можливість притягнення до кримінальної відповідальності. Тобто, судом фактично не у повній мірі було викладено частину обвинувачення, яка могла указувати на наявність в діях засудженого об’єктивної сторони інкримінованого йому злочину. Дане порушення вимог кримінально-процесуального закону колегія суддів вважає істотним.
При призначенні покарання, судом не у повній мірі було дотримано вимог ст. 65 КК України та не у повній мірі були враховані вказівки, викладені в ухвалі якою був скасований попередній вирок у цій справі.
За наявності наведених вище істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону вирок щодо ОСОБА_2 не може визнаватись законним та обґрунтованим, а тому він підлягає скасуванню із направленням справи на новий судовий розгляд в процесі якого необхідно врахувати наведене, дослідити зібрані у справі докази, встановленим обставинам дати належну юридичну оцінку, прийняти у справі законне та обґрунтоване рішення.
У випадку доведеності винності ОСОБА_2 у вчиненні злочину в об’ємі обвинувачення не меншому, ніж було раніше, призначене йому вироком Переяслав –Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 18 липня 2011 року покарання, в тому числі і із застосуванням ст. 75 КК України необхідно вважати таким, яке не відповідає тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок його м’якості.
Керуючись ст. 365, 366 КПК України колегія суддів,
у х в а л и л а :
Апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції задовольнити.
Вирок Переяслав –Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 18 липня 2011 року щодо ОСОБА_2 скасувати.
Кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбачено ч. 2 ст. 389 КК України направити на новий судовий розгляд до Переяслав –Хмельницького міськрайонного суду Київської області іншим суддею.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_2 залишити без змін –підписку про невиїзд.
СУДДІ
Ігнатюк О.В. Нагорний А.М. Полосенко В.С.