Справа № 2-1605/11

                                                                                           2/401/15807/11

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

22.12.2011 року     Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська в складі: головуючого судді  Руденко В.В.,

                          при секретарі Носенко Ю.О.,

розглянувши у відкритому  судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до  Дніпропетровської міської ради, виконавчого комітету Амур-Нижньодніпровської районної ради, комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації», четвертої Дніпропетровської державної нотаріальної контори про визнання права власності на  будинок в порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И В:

    Позивач  звернувся до суду з даним позовом до відповідачів, зазначивши, що  ІНФОРМАЦІЯ_2 померла  ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка мешкала у АДРЕСА_1. Будинок, у якому вона проживала, нею був побудований на змеленій ділянці, яку виділило їй керівництво радгоспу «Дніпро», загальною площею 0,12 га., у якому вона працювала з 1978 року.

Побудований будинок був зареєстрований у БТІ м. Дніпропетровська,про що виданий технічний паспорт від 05.06.1981 року. Однак, збудований будинок ОСОБА_2 не був зданий до експлуатації, у зв'язку з чим вона не отримала домову книгу, а відповідно не могла скористуватися правом прописки. Після досягнення віку 60 років, ОСОБА_2 тяжко захворіла і згідно їхній сумісній домовленості всі клопоти про неї як і матеріальне утримання позивач взяв на себе, оскільки у неї родичів не було, вона фактично проживала у моєму будинку і він навіть зареєстрував її у себе. 16 січня 2009 року вона склала, а також зареєструвала заповіт на все своє майно, у тому числі і на домоволодіння яке належало їй на праві особистої власності.ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 померла. Усі витрати пов'язані з її похоронами він взяв на себе. Після її смерті, він у відповідності із законом звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадку за заповітом. По закінченню 6 місячного терміну з дня смерті ОСОБА_2 нотаріальною конторою за місцем знаходження спадкового майна, йому відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на спадкоємний житловий будинок, оскільки будинок не був зданий в експлуатацію. Вважає відмову нотаріальної контори необґрунтованою і тому вимушений звернутися до суду з цим позовом.

    У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали, просили суд їх задовольнити, надавши пояснення аналогічні викладеним в змісті позовної заяви.

          Представники  відповідачів –територіальної громади Амур-нижньодніпровської районної а м. Дніпропетровську ради та Дніпропетровської міської ради –до судового засідання не з’явились, про час, дату та місце слухання справи повідомлені належним чином, про причини своєї неявки суду не повідомили.

          Представник відповідача – КП «ДМБТІ»- до судового засідання не з’явився, в матеріалах справи наявні від відповідача письмові заперечення проти позову, виходячи з того, що належним відповідачем дане підприємство  по справі не являються.

          Представник відповідача –Четвертої дніпропетровської державної  нотаріальної контори –до судового засідання не з’явився,  в матеріалах справи  від відповідача наявна заява про слухання справи у відсутність відповідача, та винесення рішення на власний розсуд.

          Суд зі згоди позивача проводить заочний розгляд справи відповідно до вимог ст. 224 ЦПК України.

          Суд, вислухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши докази в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що за ОСОБА_2 радгоспом «Дніпро»Дніпропетровського тресту овочно-молочних трестів як колишнім працівником було закріплено земельну ділянку по АДРЕСА_1, площею 0,12 га. На вказаній земельній ділянці ОСОБА_2 в 1978 році самовільно без належного на те дозволу, було побудовано житловий будинок з господарським спорудами, який складається з: житлового будинку літ. А-1, прибудови літ. а-1, ганку літ. а, козирку над літ.а, сараю лі.Б, вбиральні літ.В, споруд (огорожа), який у відповідності до ст.. 376 ЦК України вважається самочинним будівництвом. Вказане домоволодіння ОСОБА_2 в експлуатацію введено не було.

Відповідно до ст.. 331 ЦК України новостворене нерухоме майно підлягає введенню в експлуатацію.

 Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 331 ЦК України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

 Відповідно до ст. ст. 4,5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»державній реєстрації підлягає право власності на житлові будинки, квартири та ін.

  Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Тимчасового порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом приватних житлових будинків садибного типу, дачних та садових будинків з господарськими спорудами і будівлями, споруджених без дозволу на виконання будівельних робіт» №1035 від 09.09.2009 року встановлено, що підставою для оформлення права власності на приватні житлові будинки садибного типу, дачні та садові будинки з господарськими спорудами і будівлями, споруджені до 5 серпня 1992 р., є висновок про технічний стан будинку (будівлі), складений бюро технічної інвентаризації за формою, встановленою Міністерством з питань житлово-комунального господарства за погодженням з Міністерством регіонального розвитку та будівництва, і документ, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, на якій розташовані зазначені об'єкти будівництва. Для отримання такого висновку, як вже зазначалося раніше, ОСОБА_2 до КП «ДМБТІ»не зверталася, висновку не отримувала.

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 померла. За свого життя вона залишила заповіт, яким все своє майно, належне їй на праві власності на момент смерті, заповіла позивачу ОСОБА_1

Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування", якщо спадкодавцем було здійснене самочинне будівництво, що мало місце і в даному випадку, до спадкоємців переходить право власності лише на будівельні матеріали, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва.

Тому суд, з урахуванням викладеного, приходить до висновку про неможливість задоволення пред’явлених  позовних вимог.

Керуючись ст.ст.10, 60, 130, 214, 215 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

   У позовних вимогах  ОСОБА_1 до  Дніпропетровської міської ради, виконавчого комітету Амур-Нижньодніпровської районної ради, комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації», четвертої Дніпропетровської державної нотаріальної контори про визнання права власності на  будинок в порядку спадкування,-відмовити.

   Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.          

   Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

    Суддя