Справа № 156/225/25

Провадження № 3/156/254/25

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2025 року сел.Іваничі

Суддя Іваничівського районного суду Волинської області Федечко М. О., розглянувши матеріали, які надійшли з Відділу поліцейської діяльності № 1 (сел. Іваничі) Володимирського районного відділу поліції ГУНП у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , пенсіонера (згідно даних протоколу)

за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП),

учасники справи:

особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 – не з`явився,

в с т а н о в и в :

І. Фактичні обставини справи встановлені судом

До Іваничівського районного суду Волинської області надійшли адмінматеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП.

Згідно протоколу від 12.02.2025 року про адміністративне правопорушення серії ВАД № 430968 - 12.02.2025 року близько 14:00 год. за адресою: Володимирський район, с. Заставне по вул. Клименка, поблизу буд. 6, гр. ОСОБА_1 виражався нецензурною лайкою в сторону працівників поліції, внаслідок чого порушив громадський порядок і спокій громадян, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.

ІІ. Пояснення учасників справи

В судові засідання, які були призначені на 17.03.2025, 03.04.2025, 23.04.2025, 13.05.2025, 21.05.2025 ОСОБА_1 не з`являвся, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, однак на адресу суду поверталися конверти із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Судом було також розміщено (оприлюднено) на веб-порталі Судової влади України оголошення про виклики у судові засідання по справі № 156/225/25, особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 .

Постанова про привід в судове засідання на 21.05.2025 не була виконана, оскільки згідно рапорта поліцейського офіцера громади відділу превенції Володимирського РВП ГУНП у Волинській області Ю.Вигнанчука, гр. ОСОБА_1 переховується від працівників поліції.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.

В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatismutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява N 50966/99 від 14.10.2003).

Беручи до уваги наведене вище, суддя вважає, що є всі підстави для прийняття справедливого, законного та неупередженого рішення без участі такого.

ІІІ. Застосоване судом законодавство

Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з положеннями ст. ст. 245, 252, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасно, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

У ст. 251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Диспозицією статті 173 КУпАП передбачено, що дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, - передбачає адміністративну відповідальність.

ІV. Оцінка суду щодо фактичних обставин справи та його висновок

Окрім протоколу серії ВАД № 430968 від 12.02.2025 року в матеріалах справи про адміністративне правопорушення наявні: рапорт поліцейського офіцера громади сектору взаємодії з громадянами відділу превенції Володимирського РВП ГУНП у Волинській області, ст. лейтенанта поліції Ю. Вигнанчука про вчинене адміністративне правопорушення ОСОБА_1  за ст. 173 КУпАП; характеристика від 13.02.2025 року ст. лейтенанта поліції Ю. Вигнанчука - поліцейського офіцера громади сектору взаємодії з громадянами відділу превенції Володимирського РВП ГУНП у Волинській області, щодо гр.  ОСОБА_1 ; відеозаписи на яких зафіксовано, як ОСОБА_1 у громадському місці виражався нецензурною лайкою до працівників поліції.

Проаналізовані документи, відповідно до ст. 251 КУпАП, є доказами в справі та доводять вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення і його винуватість.

Приписами статті 38 КУпАП встановлено строки, після закінчення яких виключається накладення адміністративних стягнень.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 430968 від 12.02.2025 року, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення 12.02.2025 року, тобто кінцевий термін притягнення особи до відповідальності сплив 12.05.2025 року.

При цьому для обчислення встановленого законом строку для накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі у зв`язку з його спливом необхідним є встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення - протиправної, винної дії чи бездіяльності.

Тобто закриття провадження у справі за п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП можливе лише за умови встановлення судом факту вчинення особою винної протиправної дії чи допущення винної протиправної бездіяльності, що підпадає під ознаки адміністративного правопорушення.

Наявність можливого адміністративного правопорушення, не доведеного та не підтвердженого належними та допустимими доказами, не може бути достатньою підставою для закриття провадження у справі відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Таким чином, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку із закінченням на момент її розгляду строків накладення адміністративного стягнення не є реабілітуючою підставою, а відтак не звільняє суд обов`язку з`ясувати, передбачені ст. 280 КУпАП обставини про те, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, та навести виклад установлених під час розгляду справи обставин у постанові.

За таких обставин беззаперечно встановлено, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП, оскільки докази його вини є переконливими, достатніми, відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в матеріалах, що були повно та всебічно досліджені.

Зважаючи на те, що вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП доведено під час розгляду справи, однак на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строки притягнення до адміністративної відповідальності, передбачені статтею 38 КУпАП сплинули, суд вважає за необхідне закрити провадження по справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Приймаючи таке рішення, суд враховує і ту обставину, що у відповідності до вимог, передбаченихст.268 КУпАП, по суті розгляд справ такої категорії, без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, є неможливим. В той же час суд неодноразово вживав заходів для повідомлення ОСОБА_1 про час судового засідання, однак такі виявилися безрезультатними, постанова про привід особи залишилася не виконаною.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» від 17 жовтня 2014 року № 11, статтею 277 КУпАП встановлено строки розгляду справи про адміністративні правопорушення і справа має бути розглянута навіть у разі порушення такого строку, а строки накладення адміністративного стягнення, передбачені статтею 38 КУпАП, не можуть бути продовжені.

Враховуючи вищевикладене суд прийшов до висновку про закриття справи про адміністративне правопорушення у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.

Керуючись ст.ст. 38, 245, 247, 251, 283, 284 КУпАП, суддя –

п о с т а н о в и л а :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Провадження по справі про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП, закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена особою, яка притягувалась до адміністративної відповідальності, протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Іваничівський районний суд Волинської області.

Суддя М. О. Федечко