У Х В А Л А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 9 листопада  2011  року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Ситнік О.М.,         Гвоздика П.О,         Іваненко Ю.Г.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про припинення права власності на частку в спільному майні та визначення права власності,   за касаційною скаргою представника ОСОБА_4 – ОСОБА_7, ОСОБА_5 на рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 31 травня 2011 року,

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_4 та  ОСОБА_5 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_6 про припинення права власності на частку в спільному майні та визнання права власності.

Свої вимоги мотивували тим, що  їм належить 5/6 частин житлового будинку з господарськими спорудами по АДРЕСА_1 коломийського району Івано-Франківської області, а 1/6 частина належить ОСОБА_6.у порядку спадкування за законом.  

Згідно висновку експерта реальний поділ спірного будинку з господарськими спорудами не можливий.  

ОСОБА_6 належить 1/6 частина, що є незначною часткою, виділити її в натурі не можливо, істотної школи припинення права на вказану частку йому не завдасть, так як у нього є будинок, де він і живе з сім’єю по АДРЕСА_1.  

Вартість 1/6 частини спірного будинковолодіння становить       11487,00 грн., які вони погоджуються  внести на депозитний рахунок.

Рішенням Коломийського міськрайонного суду від 22 жовтня          2010 року задоволено позов ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Право власності ОСОБА_6 на 1/6 частину будинку з господарськими спорудами по АДРЕСА_1 Коломийського району припинено. На його користь з ОСОБА_4, ОСОБА_5 в рівних частках стягнуто 11487,00 грн. грошової компенсації вартості 1/6 частини названого будинку. За ОСОБА_4 і ОСОБА_5 визнано право власності по 1\12 частині спірного будинку.

Рішенням апеляційного суду Івано-Франківської області від 31 травня 2011 року рішення Коломийського міськрайонного суду від 22 жовтня          2010 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким ОСОБА_4 та  ОСОБА_5 у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі особи, які її подали порушують питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції та просять залишити у силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних вважає, що суд апеляційної інстанції, відповідно до вимог, передбачених ст. 214, 316  ЦПК України встановив фактичні обставини справи та правовідносини сторін, що випливають із встановлених обставин, надав згідно до ст. 212 ЦПК України оцінку доказам, що є у справі.

При цьому суд апеляційної інстанції правомірно застосував вимоги     ст. 365 ЦК України, зазначивши, відповідно до ст. 365 ЦК України  право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім’ї.

За змістом зазначеної норми закону припинення права особи на частку в спільному майні допускається за наявності будь-якого з передбачених пунктами 1-3 частини першої статті 365 ЦК України випадку, але в тому разі, коли таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім’ї.

Висновок про істотність шкоди, яка може бути завдана співвласнику та членам його сім’ї, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням обставин справи та особливостей об’єкта, який є спільним майном.

Відповідно до ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто  не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Тому висновок суду апеляційної інстанції відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України щодо його законності та обґрунтованості, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачає.

Відсутні і передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов’язкового скасування судового рішення.

Враховуючи наведене та положення ч.3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити рішення суду апеляційної інстанції без змін.

Керуючись статтями  332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_4 – ОСОБА_7, ОСОБА_5 відхилити.

Рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 31 травня 2011 року залишити без змін.  

Ухвала оскарженню не підлягає.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ:

Ситнік О.М.,             Гвоздик П.О,                      Іваненко Ю.Г.