Справа №22а- 639 Головуючий у І інстанції -
Парфенюк B.I.
Категорія- 32 Доповідач-Козак І. О.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" липня 2007 року Колегія суддів судової палати
цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючого - Козака І.О.
Суддів - Демковича Ю.Й., Зварич С. Б.
при секретарі - Заєць К.В. з участю позивача ОСОБА_1, апелянта ОСОБА_2 представника апелянтів ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Чортківського районного суду від 14 травня 2007 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2, яка також є представником інтересів малолітньої дочки ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання їх такими, що втратили право користування жилим приміщенням, та зустрічним позовом ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_2, котра діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої дочки ОСОБА_6 до ОСОБА_1 про вселення.
ВСТАНОВИЛА:
Позивач ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2, яка також є представником інтересів малолітньої дочки ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання їх такими, що втратили право користування жилим приміщенням.
Заявлені вимоги мотивує тим, що після смерті батьків він став власником будинковолодіння АДРЕСА_1, що стверджується свідоцтвом про право власності на спадщину за заповітом, за законом та реєстраційними посвідченнями на право власності на нерухоме майно, виданого 24 січня 2007 року Чортківським обласним комунальним міжрайонним бюро технічної інвентаризації. У вказаному будинковолодінні при житті батьків були прописані відповідачі, які в даний час в будинку не проживають уже декілька років. їх майна в будинку також немає. Всі необхідні платежі та податки він
сплачує особисто.
Позивачі ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_2, котра діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої дочки ОСОБА_6 звернулися до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про вселення.
Заявлені вимоги мотивують тим, що з народження проживали в будинку по АДРЕСА_1, який в той час відносився до категорії колгоспних дворів. Головою двору з 1983 року був ОСОБА_8. Всі вони проживали однією сім"єю, вели спільне господарство. В них був єдиний номер, єдина присадибна ділянка, вони разом користувались речами домашнього вжитку.
Крім цього, після смерті ОСОБА_8 Пастушівська сільська рада прийняла рішення про видачу свідоцтва про право власності на спірне будинковолодіння кожному по 1/2 його частині. Зазначене рішення в червні 2005 року ОСОБА_1 було оскаржено і рішенням Чортківського районного суду, яке вступило в законну силу 21 грудня 2006 року, вказані свідоцтва було визнано недійсними.
Таким чином, позивач став власником будинку АДРЕСА_1 лише в грудні 2006 року. Тому право вимоги про втрату права користування їх вказаним житлом може виникнути у нього після державної реєстрації прав власності на спірне будинковолодіння і не раніше 21 грудня 2007 року.
Крім цього, за ними згідно вимог закону після зміни власника житла зберігається право користування чужим майном /сервітут/ і зазначене право не може бути припинено в зв"язку зі зміною власника житла, оскільки вичерпний перелік підстав припинення сервітуту зазначений в статті 406 Цивільного кодексу України.
Починаючи з червня 2005 року ОСОБА_1 чинив їм постійні перешкоди в користуванні будинком та створював умови неможливі для проживання у ньому: поміняв замок, вивіз їх речі. Неодноразово вони намагались вселитись у спірний будинок, оскільки іншого постійного місця проживання не мають. Вони сплачують всі платежі та податки. Однак ОСОБА_1 чинить їм перешкоди у такому вселенні.
Рішенням Чортківського районного суду від 14.05.2007 року позов ОСОБА_1 задоволено, визнано ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_2, а також її малолітню дочку ОСОБА_6 такими, що втратили право користування жилим будинком, що знаходиться по АДРЕСА_1 Чортківського району Тернопільської області.
В позові ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_2, котра діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої дочки ОСОБА_6 відмовлено, за безпідставністю позовних вимог.
ОСОБА_2 подала на вказане рішення апеляційну скаргу, посилаючись на те, що суд неправильно застосував норми матеріального права та не в повному обсязі з"ясував обставини справи, які
мають значення для правильного вирішення спору.
Вказує на те, що вони з народження проживали в АДРЕСА_1 в будинку який в той час відносився до категорії колгоспних дворів. Головою двору з 1983 року був ОСОБА_8. Всі вони проживали однією сім"єю, вели спільне господарство. В них був єдиний номер, єдина присадибна ділянка, вони разом користувались речами домашнього вжитку. Після смерті ОСОБА_8 Пастушівська сільська рада прийняла рішення про видачу свідоцтва про право власності на спірне будинковолодіння кожному з них по 1/4 частині. Зазначене рішення в червні 2005 року ОСОБА_1 було оскаржено і з того часу справа неодноразово слухалась судами різних інстанцій.
Рішення Чортківського районного суду про скасування вказаних вище свідоцтв про право власності на нерухоме майно вступило в законну силу 21 грудня 2006 року.
Таким чином позивач став власником будинку АДРЕСА_1 лише в грудні 2006 року.
Згідно вимог закону після зміни власника житла зберігається право користування чужим майном /сервітут/ і зазначене право не може бути припинено в зв"язку зі зміною власника житла, оскільки вичерпний перелік підстав припинення сервітуту зазначений в статті 406 Цивільного кодексу України.
Заслухавши сторони, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.
Відповідно до ч.2 ст. 405 ЦК України член сім"ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім"ї без поважних причин понад 1 рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Це правило стосується і до членів сім"ї бувшого власника житла відповідно до ст. ст. 64, 156 ЖК України.
Як встановлено судом відповідачі, як члени сім"ї бувшого власника житла проживали у спірному будинку до 2005 року. Так як ОСОБА_4, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 виїхали на роботу за межі України, ОСОБА_2 з малолітньою ОСОБА_6 переїхали проживати у м. Чортків, протягом двох років вони без поважних причин не проживають у цьому будинку, тому суд підставно визнав їх такими , що втратили право на користування спірним житлом.
Суд правильно прийшов до висновку, що відповідачі були відсутні понад строки встановлені законом без поважних причин, оскільки доказів, які б стверджували, що позивач, чи хто - небудь інший, чинили їм перешкоди у проживанні у спірному приміщенні, вони не представили суду.
Твердження апелянтів про те, що протягом 2006 року судом вирішувався спір щодо вказаного будинку, а тому це є поважною причиною відсутності їх у даному будинку, колегія вважає безпідставним, так як позов в суді про визнання права власності на спірний будинок пред"явлений був позивачем
тоді, коли в будинку вже ніхто не проживав. Відповідачі навіть після пред"явлення позову в будинок не вселялись, в судове засідання не з'являлись, так як знаходились за межами України, а ОСОБА_2 з неповнолітньою дочкою - проживає в іншому населеному пункті.
Безпідставним колегія вважає також посилання апелянтів на те, що так як позивач став власником спірного будинку лише в грудні 2006 року, то й позов до відповідачів про втрату права на житло він міг пред"явити лише в грудні 2007 року.
Колегія вважає, що ч.2 ст. 405 ЦК України щодо втрати права на користування житлом стосується часу відсутності члена сім"ї власника будинку у цьому будинку, а не часу набуття власником будинку права власності на нього.
При таких обставинах колегія не вбачає підстав для скасування рішення суду.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити. Рішення Чортківського районного суду від „14" травня 2007 року -залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного суду України на протязі двох місяців