УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 липня 2007 року м. Харків
Колегія суддів з касаційного розгляду справ судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:
Луспеника Д.Д., Коваленко І.П., Швецової Л.А.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Злостоустівської сільської ради Березівського району Одеської області, товариства з обмеженою відповідальністю „Маяк", Березівського районного відділу земельних ресурсів Одеської області, Березівської районної державної адміністрації Одеської області про визнання права на земельний пай, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Березівського районного суду Одеської області від 16 березня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 27 липня 2005 року,
встановила:
ОСОБА_1 у грудні 2001 р. звернувся в суд зі вказаним позовом. Позовні вимоги мотивовані тим, що у колгоспі ім. Жданова, КСП „Маяк", правонаступником якою є ГОВ „Маяк", працювали її батьки ОСОБА_2, померлий ІНФОРМАЦІЯ_1., та мати ОСОБА_3, померла ІНФОРМАЦІЯ_2 Па час прийняття Указу Президента України від 8.08.1995 р. № 720 „Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" вони були живі, 16.10.1995 р. КСП „Маяк" отримало державний акт про колективну власність на землю і батьки були включені до списку, який додавався до акту. Проте батькам земельні сертифікати не видали, а вона прийняла спадщину батьків, тому просила задовольнити її позов і як спадкоємцю видати земельний пай з земель резерву.
№ 830-кс-07
Рішенням Березівського районного суду Одеської області від 16 березня 2005 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 27 липня 2005 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалені судові рішення та направити справу на новий судовий розгляд, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1, суд першої інстанції, з висновками якого правомірно погодився й апеляційний суд, обґрунтовано виходив з положень Указу Президента України від 8 серпня 1995 р. „Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям", так як на час видачі КСП „Маяк" державного акту про право колективної власності на землю (15.12.1997 p.), батьки позивачки у КСП не працювали, пенсіонером КСП також не були, до КСП не вступали і не були включеними до списку, що додавався до вказаного державного акту, оскільки на цей час вже померли. Виходячи з цього, суди правильно вважали, що й позивачка не має права на задоволення позову, як спадкоємиці померлих.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.
Посилання касаційної скарги про те, що державний акт про право колективної власності на землю був отриманий КСП „Маяк" 16.10.1995 р. спростовується наявним у справі актом, який виданий 15.12.1997 p., a 16.10.1995 р. за договором з управлінням земельним ресурсів Одеський філіал землеустрою лише проводив роботу по виготовленню технічної документації.
Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.
Керуючись статтями 332, 335, 345 ЦПК України, колегія суддів з касаційного розгляду справ судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Березівського районного суду Одеської області від 16 березня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 27 липня 2005 року залишити без змін.
Ухвала оскаржена не підлягає.