УХВАЛА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

20 липня 2007 року                                                                                                 м. Харків

Колегія суддів з касаційного розгляду справ судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:

Луспеника Д.Д., Коваленко І.П., Швецової Л.А.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, міського агентства з приватизації житла виконавчого комітету Одеської міської ради, управління житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської ради про визнання незаконними розпорядження органу приватизації та приватизації і визнання недійсним свідоцтва про право власності, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 29 червня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 07 грудня 2004 року,

встановила:

ОСОБА_1 у грудні 2000 р. звернулася до суду зі вказаним позовом, посилаючись на те, що 2.02.1996 р. органом приватизації видано розпорядження на приватизацію та свідоцтво про право власності, згідно з якими приватизована комунальна квартира АДРЕСА_1 на кількох власників. Вважає, що приватизація проведена невірно, оскільки відповідачам, сім'ї ІНФОРМАЦІЯ_1 замість 63,5 кв.м., що приходилось на них, передано у важність 83,91 кв.м., так як передано у власність частину квартири, якою користувалися всі мешканці квартири, на підставі незаконної довідки житлового органу. У зв'язку з наведеним просила визнати незаконною приватизацію квартири

№ 790-кс-07

сім'єю ІНФОРМАЦІЯ_1. Позивач також просила поновити строк позовної давності, гак як про порушені свої права довідалася у листопаді 2000 р.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 29 червня 2004 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 07 грудня 2004 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалені судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення її позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1., суд першої інстанції, з висновками якого правомірно погодився й апеляційний суд, виходив з того, що позивач не довела, що орган приватизації допустив порушення при приватизації спірної квартири, приватизація проведена та видані відповідні свідоцтва про право власності на підставі документів про розмір житлової площі та розрахунок часток, за які сторони сплачували комунальні платежі, наданих житловим органом.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Посилання касаційної скарги на те, що орган приватизації приватизував сім'ї ІНФОРМАЦІЯ_1 значно більшу площу, а суди це не перевірили, безпідставні, оскільки як суд першої, так і суд апеляційної інстанцій, виконуючи положення про надання допомоги сторонам у збиранні доказів, неодноразово запитували житловий орган про розмір як житлової, так і загальної площі, зокрема, яку займає сім'я ІНФОРМАЦІЯ_1, і були завжди отримані одні й ті ж письмові відповіді, належним чином оформлені, які вказували про відсутність порушень при приватизації. Позивач інших доказів, зокрема висновку будівельної експертизи, які б підтверджували її доводи, суду не надала.

Таким чином, на час ухвалення судових рішень судові інстанції порушень чинного матеріального та процесуального права не допустили.

Надання ОСОБА_1 до суду касаційної інстанції вироку Приморського районного суду м. Одеси від 24.07.2006 року про засудження начальника житлового органу Максимюка А.Д. за надання органу приватизації недостовірної довідки про розмір площі квартири сім'ї ІНФОРМАЦІЯ_1 не може бути підставою для скасування судових рішень, оскільки зазначений письмовий доказ не був предметом дослідження нижчестоящих судових інстанцій, а суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини, досліджувати нові докази та переоцінювати висновки судів (ст. 335 ЦПК України).

Зазначений вирок суду як письмовий доказ є підставою для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами в силу положень глави 4 розділу V ЦПК України.

Також відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.

Керуючись статтями 332, 335, 345 ЦПК України, колегія суддів з касаційного розгляду справ судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області

ухвалила:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 29 червня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 07 грудня 2004 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.