Справа № 0907/1-925/2011 року
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 грудня 2011 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі :
головуючої- судді: Коновалової Н.І.
секретаря : Борсук З.В.
з участю прокурора : Чугунової В.М.
захисників: ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Івано-Франківську кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_4 — ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, працюючого монтажником в ТзОВ “777-ІФ”, раніше не судимого,
за ст. 186 ч. 2 КК України
ОСОБА_5 — ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та жителя АДРЕСА_2, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, працюючого робочим на складі в селі Кривотули, має на утриманні матір інваліда 3-ї групи, раніше не судимого,
ст. 186 ч. 2 КК України, суд,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_4, ОСОБА_5 вчинили відкрите викрадення чужого майна, поєднаного з насильством, що не є небезпечним для життя чи здоров”я потерпілого, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Злочин вчинено при наступних обставинах.
03 липня 2011 року близько 01.00 години ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_4, знаходячись поблизу моста через річку Бистриця-Надвірнянська, що по вул. Незалежності в м. Івано-Франківську із злочинним наміром на відкрите викрадення чужого майна підійшли до ОСОБА_6, після чого ОСОБА_4 штовхнув ОСОБА_6 в плечі та поваливши останнього на землю відкрито викрав у нього мобільний телефон марки “Sony Eriksson K 750 i” ІМЕІ НОМЕР_1 вартістю згідно товарознавчого дослідження №09/16-57 від 21.07.2011 року 641, 67 гривень. Під час здійснення злочинних дій ОСОБА_5 спостерігав за тим, щоб їх не викрили сторонні особи. Відкрито викравши у ОСОБА_6 його мобільний телефон, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 з місця події скрилися та викраденим розпорядилися на власний розсуд.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 вину у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю, ствердив все вищенаведене відповідно до викладеного. Пояснив суду, що він разом із ОСОБА_5 прогулювалися біля річки Бистриця-Надвірнянська, однак побачили перед ними незнайомого чоловіка, який знаходився у нетверезому стані, тому він вирішив щось у нього викрасти. Після цього він підійшов і штовхнув його своїм правим плечем, від чого даний чоловік похитнувся та впав. Щоб перешкодити чоловіку піднятися він надавив йому своєю рукою на плечі, притиснувши цим його до землі та не даючи змоги піднятися. Після цього він почав нишпорити по кишенях одягу потерпілого та знайшов мобільний телефон, який забрав та побіг до ОСОБА_5, якому розказав, що він викрав мобільний телефон у незнайомого чоловіка. Викрадений мобільний телефон він ОСОБА_5 не показував, а забрав собі і вони розійшлися по домівках. Розкаюється у вчиненому, просить суворо його не карати, врахувати, що потерпілому він повністю відшкодував заподіяну шкоду.
Підсудний ОСОБА_5 вину у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю, ствердив все вищенаведене відповідно до викладеного. Пояснив суду, що він разом із ОСОБА_4 прогулювалися біля річки Бистриця-Надвірнянська, побачили незнайомого чоловіка, який знаходився у нетверезому стані. Після цього ОСОБА_4 запропонував, що в даного чоловіка можна без проблем щось викрасти, так як він знаходиться в стані алкогольного сп”яніння, на що він ОСОБА_4 нічого не сказав і вони разом попрямували до незнайомого чоловіка. В цей час ОСОБА_4 підійшов і штовхнув потерпілого руками в бік правого плеча, від чого даний чоловік впав на руки, після цього ОСОБА_4 почав обшукувати кишені одягу потерпілого, а він сам спостерігав, щоб їх ніхто не побачив. Через кілька хвилин ОСОБА_4 знайшов мобільний телефон, однак якої марки він не бачив і вони разом побігли до свого будинку, попрощалися та розійшлися по домівках. Викраденого мобільного тоелефону ОСОБА_4 йому не показував. Розкаюється у вчиненому, просить суворо його не карати, врахувати, що потерпілому він повністю відшкодував заподіяну шкоду.
Потерпілий в судове засідання не з”явився.
Суд визнавши недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи які ніким не оспорюються, приходить до висновку, що вина ОСОБА_4, ОСОБА_5 у скоєнні злочину знайшла своє підтвердження і кваліфікує їхні дії за ст. 186 ч.2 КК України, як відкрите викрадення чужого майна, поєднане з насильством, що не є небезпечним для життя чи здоров”я потерпілого, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Призначаючи покарання підсудним, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особи винних та обставини, що пом”якшують покарання.
Обставинами, що пом”якшують покарання підсудних, суд визнає щире каяття підсудних, сприяння розкриттю злочину, відшкодування заподіяної шкоди.
Обставин, що обтяжують покарання суд не знаходить.
Зважаючи на обставини, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, а саме те, що підсудний ОСОБА_5 щиро розкаявся у вчиненому, сприяв розкриттю злочину, повністю відшкодував заподіяну шкоду, вперше притягається до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується, з урахуванням особи винного, а також те, що підсудний має на утриманні матір інваліда 3-ї групи, суд вважає за можливе при призначенні покарання застосувати ст. 69 КК України та призначити покарання більш м'якого виду не зазначеного санкцією ст. 186 ч. 2 КК України, а саме у вигляді громадських робіт.
Зважаючи на обставини, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, а саме те, що підсудний ОСОБА_4 щиро розкаявся у вчиненому, сприяв розкриттю злочину, повністю відшкодував заподіяну шкоду, вперше притягається до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується з урахуванням особи винного, суд вважає за можливе при призначенні покарання застосувати ст. 69 КК України та призначити покарання більш м'якого виду не зазначеного санкцією ст. 186 ч. 2 КК України, а саме у вигляді виправних робіт.
Таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення підсудних, буде цілком відповідати тяжкості вчиненого злочину, особам винних.
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд,-
З А С У Д И В :
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України та призначити покарання із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді 240 (двісті сорок) годин громадських робіт.
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України та призначити покарання із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді двох років виправних робіт з відрахуванням в дохід держави 20 % заробітку щомісячно.
Міру запобіжного заходу засудженим ОСОБА_4, ОСОБА_5 залишити попередню - підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу
Стягнути з ОСОБА_4, ОСОБА_5 в солідарному порядку на користь НДЕКЦ при УМВС в Івано-Франківській області на р/р № 31255272210165, код 25574765, МФО 836014 банк одержувача УДК Івано-Франківської області — 562 (п'ятсот шістдесят дві) гривні 80 (вісімдесят) копійок витрат за проведення експертизи (а.с.23).
Речовий доказ - мобільний телефон марки “Sony Eriksson K 750 i” ІМЕІ НОМЕР_1 (а.с.32) вважати повернутим потерпілому ОСОБА_6
На вирок може бути подана апеляція до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом 15 діб з дня його проголошення.
Суддя: Коновалова Н.І.