Справа №22 ас Категорія

515

Головуючий у І інстанції -Хома М.В. Доповідач - Козак І.О.

УХВАЛА ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

„14 " вересня 2006 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

Головуючого -    Козака І.О.

Суддів -                    Кузьми P.M., Храпак Н.М.

при секретарі -   Кріль Н.З. з участю - представника апелянта ОСОБА_1., позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою Тернопільського обласного військового комісаріату на постанову Тернопільського міськрайонного суду від 15 травня 2006 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Тернопільського обласного військового комісаріату про перерахунок розміру пенсії, виплату недоотриманих сум,-

ВСТАНОВИЛА: У    квітні    2006    року    ОСОБА_2    звернувся    з    позовом    до Тернопільського облвійськомату про перерахунок розміру пенсії,    виплату недоотриманих сум.

Позивач зазначив, що при нарахуванні йому пенсії не враховано в повній мірі підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, що відбулась за період з 1999 по 2003 рік. Тому просить зобов"язати Тернопільський обласний військовий комісаріат перерахувати йому та виплатити суму пенсії з урахуванням: щомісячної стовідсоткової надбавки, встановленої Указом Президента України від 23.02.2002 року №173/2002; щомісячної надбавки за безперервну військову службу у Збройних силах України від 05 травня 2003 року №389/2003; премії у розмірі 33,3%, передбаченої Указом Президента України від 14.07.1995 року №615/95; 40% надбавки, передбаченої Указом Президента України №847/99 від 14.07.1999 року.

Постановою Тернопільського міськрайонного суду від 15 травня 2006 року позов задоволено частково. Зобов"язано Тернопільський облвійськомат зарахувати премію в грошове забезпечення, з якого нараховується пенсія ОСОБА_2, провести перерахунок розміру пенсії та

2 виплатити донараховану суму пенсії за період з моменту призначення пенсії по 1 січня 2005 року.

У решті позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі Тернопільський обласний військовий комісаріат просить постанову скасувати і ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні вимог позивача, посилаючись на те, що суд невірно застосував норми матеріального права, дав невірну оцінку доказам у справі.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи з наступних мотивів.

Задовольняючи позовні вимоги щодо перерахунку пенсії, суд виходив з того, що позивач на день звільнення отримав премію в розмірі 33,3%, яка є одним з видів додаткового грошового забезпечення, мав право на її зарахування при призначенні пенсії, а тому відмова відповідача з роботи перерахунок пенсії до 1 січня 2005 року є неправомірною.

З таким висновком суду слід погодитись, оскільки він відповідає вимогам закону і грунтується на матеріалах справи.

У силу ч.З ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб", яка була чинною станом на день звільнення зі служби позивача, пенсії особам, які мають на неї право за цим Законом, обчислюються з урахуванням відповідного окладу за посадою, спеціального звання, процентної надбавки за вислугу років, надбавки за вчене звання й вчену ступінь, кваліфікацію і умови служби в порядку й розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.

Отже, вказаний Закон не встановлює будь-яких обмежень щодо призначення пенсії, а відносить це питання на вирішення Кабінету Міністрів.

Пленум Верховного Суду України в п.6 постанови № 4 від 15.04.05 "Про окремі питання застосування судами України законодавства про пенсійне забезпечення військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби), осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" вказав, що перелік щомісячних додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців, встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 6 червня 1998 року №452 не є вичерпним, оскільки іншими нормативно-правовими актами запроваджені інші щомісячні надбавки, доплати та підвищення, які теж є щомісячними додатковими видами грошового забезпечення і також мають зараховуватися при нарахуванні пенсій, проте лише тим особам, котрі отримували їх під час проходження служби і були звільнені з неї вже після їх запровадження.

Встановлено, що позивачу в зв"язку із звільненням з військової служби в запас з 10.01.1997 року МО України виплачується пенсія й до складу грошового забезпечення, з якого йому вона нарахована, включено посадовий оклад, оклад за військове звання, відсоткова надбавка за вислугу років та додаткові види грошового забезпечення.

з

Як вбачається із грошового атестату позивача , на день звільнення він отримав премію в розмірі 33,3% грошового забезпечення, яка була запроваджена Указом Президента України від 14.07.95 №615/95 "Про надбавки до грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України", але при призначені йому пенсії не врахована.

Тому апеляційна інстанція вважає, що суд обгрунтовано вважав, що вказана премія відноситься до додаткових видів грошового забезпечення і повинна прийматись в розрахунок при нарахуванні пенсії особам, які отримували її під час проходження служби й звільнені після її запровадження. До таких осіб відноситься позивач, який одержував премію з дня її запровадження до дня звільнення.

Тому доводи апелянта, що суд безпідставно застосував норми Закону, введені в дію після звільнення зі служби позивача і не мають зворотної сили не заслуговують на увагу.

Колегія вважає, що постанова винесена з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для її скасування, з мотивів, наведених в апеляційній скарзі, не вбачає.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Тернопільського обласного військового комісаріату залишити без задоволення, а постанову Тернопільського міськрайонного суду від 15 травня 2006 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена, до Вищого адміністративного суду України в касаційному порядку протягом одного місяі