РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УК РАЇНИ
"21" вересня 2006 року
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючого - Козака І.О.
суддів - Дикун С.І., Жолудько Л.Д.
при секретарі - Гачинській М.В.
з участю - ОСОБА_1., представника ТзОВ
"Укрпромбанк" та ТФ ТзОВ "Укрпромбанк" Коцюби Н.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 1 червня 2006 року та додаткове від 4.08.2006 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до ТзОВ "Український промисловий банк" про тлумачення змісту договору банківського вкладу, визнання права на отримання вкладу на його першу вимогу, стягнення пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, матеріальної та моральної шкоди.
Встановила:
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 1.06.2006 р. зміст договорів банківського вкладуНОМЕР_1. та НОМЕР_2., укладених між Тернопільською філією ТОВ "Український промисловий банк" та ОСОБА_1. витлумачено так: пункт 1.2 слід розуміти так, що строк договору банківського вкладу становить 183 дні з 29 червня 2005 р. по 28 грудня 2005 р. включно та відповідно з 30 червня 2005 р. по 29 грудня 2005 р. включно, у зв"язку з чим пункти 2.1.5; 2.4.3 необхідно розуміти, що права та обов'язки сторін по договору, порядок повернення вкладу, нарахування та сплати відсотків наступає для сторін після закінчення терміну вкладу, а саме: відповідно після 28.12.2005 р. за договором банківського вкладу НОМЕР_1. та після 29 грудня 2005 р. за договором банківського вкладу НОМЕР_2
Справа №22а-979 2006 р. Головуючий у 1 інстанції- Юрдига О.С.
Категорія - зобов "язальне право, Доповідач -Жолудько Л.Д.
відшкодування матеріальної і моральної шкоди
2
У позові ОСОБА_1. до ТзОВ "Український промисловий банк" про визнання права на отримання суми вкладу на першу його вимогу, стягнення пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, матеріальної і моральної шкоди відмовлено.
Додатковим рішенням від 4.08.2006 р. стягнуто з ОСОБА_1. судовий збір у розмірі 68 грн. та 30 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення.
В апеляційнійних скаргах ОСОБА_1 просить основне і додаткове рішення суду скасувати, посилаючись на те, що суд зібраним доказам дав неправильну оцінку, не взяв до уваги зміст попередніх переговорів між сторонами, усталену практику відносин між ними, не врахував, що телеграма Національного банку України від 22.12.2005 р. не є нормативно-правовим актом, що перешкоджає або забороняє вчиняти дії, спрямовані на виконання договірних зобов'язань по поверненню суми строкового вкладу. Судом також безпідставно, на погляд апелянта, відмовлено в позові про стягнення матеріальної і моральної шкоди, а додатковим рішенням незаконно стягнуто з нього судовий збір та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ.
У судовому засіданні ОСОБА_1 апеляційні скарги підтримав, зіславшись на доводи, викладені в них.
Представник ТзОВ "Укрпромбанк" та Тернопільської філії ТзОВ "Укрпромбанк" апеляційних скарг не визнав, посилаючись на те, що судом на підставі зібраних доказів правильно встановлені обставини справи, а рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, що 29.06.2005 р. між позивачем ОСОБА_1. та ТзОВ "Український промисловий банк" в особі його Тернопільської філії був укладений договір банківського вкладу за НОМЕР_3 строком на 183 дні, з 29.06.2005 р. по 28.12.2005 р.
Аналогічний договір за НОМЕР_4 був укладений між сторонами 30.06.2005 р. строком на 183 дні, з 30.06.2005 р. по 29.12.2005 р.
З вимогою про повернення вкладу зі спливом встановленого договором від 29.06.2005 р. позивач звернувся 28.12.2005 p., а за договором від 30.06.2005 р.-29.12.2005 р.
Вклад за строковим договором від 29.06.2005 р. ОСОБА_1 отримав 29.12.2005 p., а за договором від 30.06.2005 р. - 5.01.2006 р.
Згідно з телеграмами НБУ НОМЕР_5 та НОМЕР_6 у філіях та відділеннях "Укрпромбанку" був установлений особливий порядок роботи, а саме: 30.12.2005 р. банк не обслуговував клієнтів.
з
Апеляційним судом встановлено, що доведений до банків регламент роботи банківської системи не виключав можливості виконання банком (його філією) операцій за рахунками своїх клієнтів, щодо видачі з них коштів у готівковій формі як 29, та і ЗО грудня 2005 р., про що повідомив позивачеві директор Департаменту банківського регулювання і нагляду Національного банку України листом за НОМЕР_7
Розглянувши справу, перевіривши законність та обгрунтованість рішень суду в межах доводів апеляційних скарг, колегія вважає, що апеляційні скарги ОСОБА_1. підлягають до часткового задоволення.
Виходячи зі змісту договорів банківського вкладу та у відповідності з вимогами СТ.СТ.213, 251-254 ЦК України суд мотивовано витлумачив зміст п.п.2.1.5; 2.4.3 та 3 вказаних договорів так, що права та обов"язки сторін за договорами, порядок повернення вкладів, нарахування та сплати відсотків наступає для сторін після 28 грудня 2005 р. за договором банківського вкладу заНОМЕР_1. та після 29.12.2005 р. за договором банківського вкладу НОМЕР_2
З урахуванням наведених тлумачень договорів банківського вкладу суд
підставно дійшов до висновку про відмову ОСОБА_1 у позові про
визнання за ним права на отримання сум строкових вкладів зі спливом
встановлених згаданими договорами строків на його першу вимогу
28.12.2005 р. (за договором від 29.06.2005 р.) та 29.12.2005 р. (за договором
від 30.06^2005 р.) і в зв"язку з цим про стягнення на користь позивача пені,
передбаченої п.5.2 договору банківського вкладу за
НОМЕР_8
Разом з тим, колегія вважає, що висновок суду про відмову позивачеві в позові про стягнення пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань відповідачем згідно з п.5.2 договору від 30.06.2005 р. не відповідає встановленим судами обставинам.
Наведене відповідно до вимог ст.309ч.1, п.З ЦПК України є підставою для скасування рішення суду в цій частині і ухвалення нового рішення.
Судами встановлено, що позивачеві було відмовлено у видачі строкового вкладу 30.12.2005 р. за договором від 30.06.2005 p., тобто зі спливом установленого цим договором строку в зв"язку з тим, що за вказівкою НБУ відповідач не обслуговував у цей день своїх клієнтів.
Колегія вважає, що самі по собі телеграми Національного банку України про встановлення особливого порядку роботи філії та відділень ТзОВ "Укрпромбанку" в передноворічні дні не є передбаченими у п.5.3. договору від 30.06.2005 р. підставами, що перешкоджали відповідачеві повернути позивачеві 30.12.2005 р. строковий вклад після спливу встановленого цим договором строку, а отже і не можуть бути, підставою для звільнення від сплати встановленого в п.5.2 договору розміру пені за несвоєчасне виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань за згаданим договором.
4
Згідно з п.5.2 договору від 30.06.2005 р. за несвоєчасне виконання своїх зобов'язань за цим Договором винна сторона сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення, що становить суму 19 грн. 87 коп., виходячи з такого розрахунку: облікова ставка НБУ становить 9,5% річних, подвійна облікова ставка - 19% річних.
Несплачена вчасно сума за договором від 30.06.2005 р. 6062 грн. 14 коп. Час прострочення 7 днів. Сума пені становить 22 грн. 09 коп. за виключенням 2 грн. 22 коп. сплачених відповідачем процентів за один день.
Таким чином, з відповідача - ТзОВ "Укрпромбанк" слід стягнути на користь позивача ОСОБА_1. 19 грн. 87 коп. пені за договором банківського вкладу за НОМЕР_4 від 30.06.2005 p., скасувавши в цій частині рішення суду про відмову в позові.
Відмовляючи позивачеві у відшкодуванні матеріальної шкоди в сумі 1933 грн. у вигляді упущеної вигоди та моральної шкоди в сумі 7000 грн., суд обгрунтовано дійшов до висновку, що позивачем не наведено, а судом не здобуто доказів спричинення відповідачем позивачеві будь-яких збитків та моральної шкоди.
Сам по собі намір апелянта інвестувати суму, повернуту йому за двома строковими вкладами, на рекламований відповідачем депозитний вклад "Новорічний подарунок" не може бути доказом спричинення позивачеві відповідачем збитків у вигляді упущеної вигоди.
Крім того, підлягає до скасування додаткове рішення Тернопільського міськрайонного суду від 4.08.2006 р. у частині стягнення з ОСОБА_1. судового збору в розмірі 68 грн., як таке, що суперечить ст.22ч.З ЗУ "Про захист прав споживачів".
На підставі наведеного, ст.ст.22, 23, 213, 251-254, 1058, 1060 ЦК України, ст.22ч.З ЗУ "Про захист прав споживачів", керуючись ст.ст. 307 ч.І, п.п.1, 2; 308; 309 ч.І, п.З; 313;314; 316; 317; 319; 324; 325 ЦПК України, колегія суддів,-
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1. частково задовольнити.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 1.06.2006 р. у частині відмови в позові ОСОБА_1. до ТзОВ "Український промисловий банк" про стягнення пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за договором банківського вкладу від 30.06.2005 р. скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" (код ЄДРПОУ 19357325, м.Київ, Бульвар Л.Українки, 26) на користь ОСОБА_1 19 грн. 87 коп. пені.
5
У решті рішення суду залишити без змін.
Додаткове рішення Тернопільського міськраионного суду від 4.08.2006 р. у частині стягнення з ОСОБА_1 судового збору в розмірі 68 грн. скасувати.
У решті додаткове рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.