< Копия >
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
ПОСТАНОВА
Іменем України
06.01.12Справа №2а-3372/11/2770
Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:
головуючого судді - Лотової Ю.В.;
при секретарі: Бартиші В.О.,
за участю:
позивача –ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_1,
представника відповідача –ОСОБА_2, довіреність № 3157/9/10 від 19.12.2011 року;
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1); до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя (вул. Пролетарська, буд. 24, м. Севастополь, 99038); про визнання незаконною та скасування податкової вимоги.
Обставини справи:
25.10.2011 року фізична особа – підприємець ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя про зобов’язання відповідача скасувати незаконне начислення єдиного податку за лютий 2011 року у розмірі 200,00 грн., замість належних 86,00 грн., видати позивачу свідоцтво про працю на спрощеній системі оподаткування та притягнути до відповідальності посадових осіб, що порушили права позивача.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 26.10.2011 року цей адміністративний позов залишено без руху до усунення позивачем недоліків.
08.11.2011 року до суду, через канцелярію Окружного адміністративного суду міста Севастополя, надійшло клопотання, яким позивач усунула недоліки адміністративного позову, зокрема, надала до суду виправлений адміністративний позов, відповідно до якого ОСОБА_1 просила суд визнати незаконним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення відповідача № 427 від 22.09.2011 року.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 09.11.2011 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-3372/11/2770.
Ухвалою від 09.11.2011 року закінчено підготовче провадження, справу призначена до судового розгляду.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити. Вважає податкову вимогу Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя № 427 від 22.09.2011 року такою, що не відповідає нормам Податкового кодексу України та Постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 16 березня 2000 р. № 507» від 27.12.2010 року № 1196.
Представник відповідача адміністративний позов не визнала, надала суду заперечення у яких зазначила про безпідставність заявлених вимог. Вважає, що податкова вимога № 427 від 22.09.2011 року була прийнята відповідачем правомірно та скасуванню не підлягає. Звертає увагу не те, що з 01.01.2011 року в органах Державного казначейства України нові рахунки для зарахування сум єдиного податку не були відкриті, а тому до 07.02.2011 року розподіл платежів єдиного податку між місцевими бюджетами і фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування здійснювалося в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року (арк.с.34).
На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 06 січня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Розглянувши документи і матеріали та заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини у справі, об'єктивно оцінивши докази, досліджені в судовому засіданні, суд
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа – підприємець Гагарінською районною державною адміністрацією міста Севастополя, узята на облік до органів державної податкової служби. За її заявковою є платником єдиного податку на підприємницьку діяльність, про що позивачу надані відповідні свідоцтва.
Відповідно до ст. 2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб’єктів малого підприємництва» від 03.07.1998 року № 727/98, із змінами і доповненнями, внесеними Указом Президента України від 28.06.1999 року № 746/99 (далі Указ № 727) суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісячно не пізніше 20-го числа наступного місяця. Відділення Державного казначейства України наступного дня після надходження коштів перераховують суми єдиного податку у таких розмірах: - до місцевого бюджету - 43 відсотки; - до Пенсійного фонду України - 42 відсотки.
Судом встановлено, що позивачу за її заявою на право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку і звітності на 2011 рік видано свідоцтво про сплату єдиного податку, яким засвідчена сплата єдиного податку у розмірі 200,00 грн. Вказаний факт представником відповідача не заперечувався.
Відповідно до платіжних доручень позивачем сплачено єдиний податок до місцевого державного бюджету у розмірі 86,00 грн. та єдиний внесок до Головного управління Державного казначейства України у м. Севастополі за січень місяць.
09.09.2011 року позивач звернулась до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя із заявою, відповідно до якої просила провести звірку з єдиного податку за період з 01.12.2010 по 08.09.2011 року.
22.09.2011 року Державною податковою інспекцією у Гагарінському районі м. Севастополя винесена податкова вимога № 427, відповідно до якої відповідач станом на 22.09.2011 року сума податкового боргу платника податку за узгодженими грошовими зобов’язаннями становить 109,77 грн.
Частиною 2 статті 19 Конституції України від 28.06.1996 року визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 10 Податкового кодексу України до місцевих податків належить, у тому числі єдиний податок.
Підрозділом 8 цього Кодексу встановлено, що з 1 січня 2011 року до внесення змін до розділу XIV Податкового кодексу України в частині оподаткування суб'єктів малого підприємництва Указ Президента України від 3 липня 1998 року № 727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» (з наступними змінами) та абзаци шостий - двадцять восьмий пункту 1 статті 14 розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян» застосовуються з урахуванням таких особливостей:
- нарахування, обчислення та сплата єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування здійснюються суб'єктами малого підприємництва, які сплачують єдиний податок відповідно до Указу Президента України від 3 липня 1998 року № 727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» (з наступними змінами) або фіксований податок відповідно до абзаців шостого - двадцять восьмого пункту 1 статті 14 розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян», у порядку, визначеному Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»;
- єдиний податок або фіксований податок сплачується на рахунок відповідного бюджету в розмірі частини єдиного податку або фіксованого податку, що підлягають перерахуванню до цих бюджетів відповідно до норм Указу Президента України від 3 липня 1998 року № 727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» (з наступними змінами) та Закону України «Про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 30 - 31, ст. 195) (крім єдиного податку, який сплачується у січні 2011 року за останній звітний (податковий) період 2010 року). При цьому розподіл коштів єдиного податку або фіксованого податку на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або до Пенсійного фонду України Державним казначейством України не здійснюється.
Відповідно до ст. 2 Указу № 727, в редакції, що діє з 01 січня 2011 року Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про роз'яснення Указу Президента України від 3 липня 1998 р. N 727» від 16.03.2000 року № 507 зі змінами та доповненнями, внесеними відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 16 березня 2000 р. № 507» від 27.12.2010 року № 1196 роз'яснено, що в Указі Президента України від 3 липня 1998 р. N 727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» (в редакції Указу Президента України від 28 червня 1999 р. N 746), крім іншого, розподіл сплачених суб'єктом малого підприємництва сум єдиного податку Державною казначейською службою не здійснюється. Суб'єкт малого підприємництва сплачує: - 43 відсотки нарахованого єдиного податку на рахунки відповідного бюджету; - 57 відсотків нарахованого єдиного податку на рахунки органів Пенсійного фонду України як частину суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Таким чином, позивачем єдиний податок був сплачений відповідно до норм діючого, на час виникнення спірних правовідносин, законодавства та підстав для винесення податкової вимоги немає.
Суд не може прийняти до уваги заперечення відповідача та його посилання на те, що з 01.01.2011 року в органах Державного казначейства України нові рахунки для зарахування сум єдиного податку не були відкриті, а тому до 07.02.2011 року розподіл платежів єдиного податку між місцевими бюджетами і фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування здійснювалося в порядку, що діяв до 01 січня 2011 року оскільки невиконання державними установами вимог нормативних актів не може бути підставою для виникнення додаткового обов’язку платника податку.
Крім того, представником відповідача не надано доказів повідомлення платників податків, у тому числі позивача, про необхідність сплати єдиного податку в порядку, що діяв до 01 січня 2011 року.
Також суд бере до уваги те, що інформація про введення нового порядку сплати єдиного податку, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 16 березня 2000 р. № 507» від 27.12.2010 року № 1196 була розміщена на офіційному сайті Державної податкової адміністрації у м. Севастополі.
Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не доведено, що податкова вимога № 427 від 22.09.2011 року була прийнята відповідачем правомірно, обґрунтовано та на підставі діючого законодавства.
З огляду на вказане, позовні вимоги фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 підлягають задоволенню у повному обсязі.
Постанова викладена у повному обсязі 11.01.2012 року.
Керуючись ст. 6, 17, 69 - 71, 94, 98, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя (вул. Пролетарська, буд. 24, м. Севастополь, 99038) від 22.09.2011 року № 427.
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) судовий збір в сумі 3,40 грн. шляхом їх списання із рахунку Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя (вул. Пролетарська, буд. 24, м. Севастополь, 99038).
Постанова набирає законної сили у порядку та строки відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня отримання копії постанови за правилами, встановленими статтями 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України. Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя < підпис > Ю.В. Лотова
< З оригіналом згідно >
Суддя < підпис > Ю.В. Лотова