28.12.2011 < копія >
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2011 р. Справа № 2а/0470/14050/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіЛуніна О.С. < Текст >
при секретаріЧерпак А.Ю.
за участю сторін:
від позивача – Орлов А.О., Сінякіна Л.В.
від відповідача – Мотов В.О.
свідок - ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу №2а/0470/14050/11 за позовом Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Алекс –Мебель»до Нікопольської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання неправомірними дій та скасування податкових повідомлень-рішень, -
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2011 року ПП «ВКФ «Алекс –Мебель» звернулося до адміністративного суду з позовом до Нікопольської ОДПІ, в якому просило:
- визнати неправомірними дії Нікопольської ОДПІ по визнанню нікчемним правочину між ПП «ВКФ «Алекс –Мебель»та ТОВ «Колідо»згідно договору купівлі –продажу №15/08-2КП від 15.08.10;
- скасувати податкові повідомлення –рішення Нікопольської ОДПІ від 31.05.11 №0000752320, №0000762320, від 18.08.11 №0001682320.
В обгрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що Нікопольською ОДПІ була проведена перевірка ПП «ВКФ «Алекс –Мебель»з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства в частині повноти нарахування та сплати податку на прибуток та додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Колідо»за період з 01.07.2010 по 28.02.2011, за результатами якої складено акт №458/237/30752905 від 16.05.2011. Висновки податкового органу, які викладені в акті перевірки, є необгрунтовании та такими, що зроблені в порушення законодавства України, а тому податкові повідомлення –рішення відповідача є протиправними та підлягають скасуванню.
У судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав та просив його задовольнити у повному обсязі.
Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що за результатами перевірки податковий орган прийшов до висновку про те , що договір купівлі –продажу №15/08-2КП від 15.08.10 між ПП «ВКФ «Алекс –Мебель»та ТОВ «Колідо»є нікчемним, та, як наслідок, встановлено, що позивачем було занижено податок на прибуток у сумі 46394,13 грн. та податок на додану вартість у сумі 180832,49 грн., у зв’язку з чим були винесені відповідні податкові повідомлення-рішення. Перевірка була проведена відповідно до вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги ПП «ВКФ «Алекс –Мебель»є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
У судовому засіданні представник відповідача адміністративний позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи позовної заяви, дослідивши письмові докази, заслухавши пояснення сторін та свідка, суд вважає за необхідне адміністративний позов задовольнити частково виходячи з наступного.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що фахівцями Нікопольської ОДПІ на підставі ст.20, 75, 78, 79 Податкового кодексу Укарїни, у зв’язку з ненаданням ПП «ВКФ «Алекс –Мебель»пояснень та їх документального підтвердження з питань, які виникли по взаємовідносинам з ТОВ «Колідо»на письмовий запит від 24.03.2011 №10033/10/23-318, акту від 22.04.2011 №72/232/30755905 «Про неможливість розпочати перевірку»та відповідно до наказу №789 від 28.04.2011 була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПП «ВКФ «Алекс –Мебель»з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства в частині повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Колідо»за період з 01.07.2010 по 28.02.2011, за результатами якої складено акт №458/232/30755905 від 16.05.2011.
Актом перевірки № №458/232/30755905 від 16.05.2011 встановлено, що відповідно до ч. 1, 5 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, ст.. 208 Цивільного кодексу України, договір купівлі –продажу №15/08-2КП від 15.08.10 між ПП «ВКФ «Алекс –Мебель»та ТОВ «Колідо», є таким, що порушує публічний порядок, суперечить інтересам держави та суспільства, вчинений з метою ухилення від сплати податків третіх осіб. Таким чином, договір купівлі –продажу №15/08-2КП від 15.08.10 є нікчемним, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю. Отже, ПП «ВКФ «Алекс –Мебель»порушено п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п.п. 11.2.1 п. 11.2, п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», зі змінами та доповненнями,в результаті чого занижено податок на прибуток за період з 01.07.2010 по 31.12.2010 у сумі 46394,13 грн., також порушено п.п. 7.2.3, 7.2.4 п. 7.2, п.п. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість», зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість за період з 01.07.2010 по 28.02.2011 у сумі 180832,49 грн.
На підставі акту перевірки №458/232/30755905 від 16.05.2011 відповідачем були прийняті податкові повідомлення –рішення від 31.05.11 №0000752320, №0000762320. Дані податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем в адміністративному порядку, проте залишені без змін. Крім того, за результатами адміністративного оскарження, на підставі рішення ДПА у Дніпропетровській області №23042/10/25-008 від 04.08.2011, податковим органом було винесено податкове повідомлення –рішення №0001682320 від 18.08.2011.
Так, податковим повідомленням –рішенням від 31.05.11 №0000752320, позивачу збільшено податкове зобов’язання з податку на додану вартість на 180832,49 грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 29470,79 грн., згідно з до податковим повідомленням –рішенням №0000762320 від 31.05.2011, податкове зобов’язання з податку на прибуток збільшено ПП «ВКФ «Алекс –Мебель»на 46394,13 грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 12608,69 грн. Також, податковим повідомленням-рішенням №0001682320 від 18.08.2011 позивачу збільшено податкове зобов’язання з податку на прибуток на 277773,87 грн. та нараховано штрафні санкції у сумі 69443 грн.
Суд вважає такі податкові повідомлення рішення відповідача необґрунтованими та неправомірними з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 15.08.2010 між ПП «ВКФ «Алекс –Мебель»(покупець) та ТОВ «Колідо»(продавець) укладено договір купівлі-продажу фанери №15/08-2КП. На виконання цього договору, за період з серпня 2010 по січень 2011 ПП «ВКФ «Алекс –Мебель»на підставі договору поставки№15/08-2КП від 15.08.2010 здійснило придбання товарно –матеріальних цінностей у ТОВ «Колідо»на суму 904162,50 грн.
Як вбачається матеріалів справи, підставою для прийняття податкового повідомлення –рішення №0001682320 від 18.08.2011 стали матеріали документальної невиїзної перевірки ТОВ «Колідо»з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість та прибуток підприємств за період з 01.07.2010 по 28.02.2011, а саме акт перевірки від 05.04.2011 №272/233/37196376.
Так, перевіркою ТОВ «Колідо» встановлено відсутність у підприємства необхідних умов для здійснення фінансово-господарської діяльності, а саме: фактичне місцезнаходження підприємства за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Щорса, 4/409 не встановлено, відсутні основні фонди та обладнання для виконання господарської діяльності, також, не встановлено факту поставки товарів(послуг) між контрагентами, що свідчить про здійснення ТОВ «Колідо»господарської діяльності, яка не направлена на реальне настання юридичних наслідків, а правочини відповідно до ст.ст. 215, 203 ЦК України є нікчемними та в силу ст. 216 ЦК України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з їх недійсністю.
Отже, враховуючи результати перевірки ТОВ «Колідо», податковий орган прийшов до висновку, що договір купівлі-продажу №15/08-2КП від 15.08.2010, який укладено між позивачем та ТОВ «Колідо», є таким, що порушує публічний порядок, суперечить інтересам держави та суспільства, вчинений з метою ухилення від сплати податків третіх осіб.
Також, у судовому засіданні представник відповідача, в обґрунтування правомірності висновків, викладених в акті перевірки, та прийняття податкових повідомлень –рішень, які оскаржуються, посилався на пояснення директора ТОВ «Колідо»ОСОБА_7, з яких вбачається, що про ТОВ «Колідо»останньому не відомо та ніякої причетності до реєстрації та ведення фінансово-господарської діяльності ТОВ «Колідо»він не має.
Проте, суд не може взяти до у ваги такі посилання відповідача, оскільки матеріалами справи підтверджено, що на час укладання договору купівлі-продажу №15/08-2КП від 15.08.2010 та його виконання директором та засновником ТОВ «Колідо»була ОСОБА_8
Так, ОСОБА_8 була викликана у судове засідання в якості свідка по даній справі для надання пояснень.
В судовому засіданні ОСОБА_8 пояснила, що вона була засновником та керівником ТОВ «Колідо»до 04.03.2011 та потім по сімейним обставинам продала зазначене підприємство, основною діяльністю якого була «оптова торгівля»та «надання послуг». Також, свідок підтвердила факт укладання між її підприємством і позивачем договору купівлі-продажу №15/08-2КП від 15.08.2010, та зазначила, що ПП «ВКФ «Алекс –Мебель»самостійно забирало товарно-матеріальні цінності зі складу за адресою м. Нікополь, пр. Електрометалургів, 250, який належав їй на праві оренди.
Отже, перевіркою ПП «ВКФ «Алекс –Мебель»було охоплено перевіряємий період з 01.07.2010 по 28.02.2011, на протязі якого, керівником та засновником ТОВ «Колідо»була ОСОБА_8, а тому посилання податкового органу на пояснення ОСОБА_7 є безпідставними та необґрунтованими.
Крім того, не можуть бути прийняті до уваги докази відповідача, а саме довідка ВПМ Нікопольської ОДПІ №17 від 11.03.11 про відсутність ТОВ «Колідо» за місцезнаходженням, оскільки перевірка така перевірка була здійснена після укладання та виконання договору купівлі продажу.
Також, суд звертає увагу на те, що відповідачем була проведена планова виїзна перевірка ПП «ВКФ «Алекс –Мебель»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за 2010 рік, за результатами якої було складено акт №308/232/30755905 від 17.03.2011, та під час якої податковим органом не було встановлено порушень законодавства при здійсненні господарської діяльності між позивачем та ТОВ «Колідо».
В свою чергу, відповідно до ч.2 ст. 3 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Нормами п. 1.2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, передбачено, що господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів.
Згідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних па підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання;назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Водночас, статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
На підтвердження реальності настання правових наслідків по укладеному з ТОВ «Колідо» договору купівлі-продажу №15/08-2КП від 15.08.2010 позивач надав суду в якості доказів наступні первинні документи: копії товарно-транспортних накладних за 2010 рік та 2011 рік, з яких вбачається, що відвантаження товару було зі складу ТОВ «Колідо»за адресою м. Нікополь, пр. Електрометалургів, 250; копії виписок по рахунку товариства про рух коштів; копії податкових накладних №190802 від 19.08.2010, №20902 від 02.09.2010, № 11003 від 01.10.2010, №11203 від 01.12.2010, №110107 від 11.01.2011; копії рахунків на оплату №1/10-10-1 від 01.10.2011, №№1/19-08 от 19.08.2010, № 3/02-09 від 02.09.2010, №5/01-11 від 01.11.2010, №4/01-12 від 04.12.2010, №7/11-01 від 11.01.2011; копії видаткових накладних та звітів про використання коштів наданих на відрядження або під звіт по взаємовідносинам з ТОВ «Колідо»за 2010 та 2011 року.
Дослідивши надані позивачем докази, враховуючи пояснення свідка та той факт, що плановою перевіркою податковим органом не встановлено порушень законодавства при здійсненні господарської діяльності між позивачем та ТОВ «Колідо»за 2010 рік, суд приходить до висновку, що ПП «ВКФ «Алекс –Мебель»доведено суду реальність настання правових наслідків, наявність господарської мети та здійснення відповідних господарських операцій по укладеному з ТОВ «Колідо»договору купівлі-продажу №15/08-2КП від 15.08.2010.
Разом з тим, відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»(в редакції, що діяла на час перевірки податковим органом позивача), визначені функції податкових органів, а саме: державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції виконують такі функції: здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів; забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів; забезпечують застосування та своєчасне стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства, а також стягнення адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства, допущені посадовими особами підприємств, установ, організацій та громадянами; аналізують причини і оцінюють дані про факти порушень податкового законодавства; проводять перевірки фактів приховування і заниження сум податків та зборів (обов'язкових платежів) у порядку, встановленому цим Законом та іншими законами України; за дорученням спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю проводять перевірки своєчасності подання та достовірності документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, інших платежів в порядку, встановленому законом; подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна; звертаються до суду в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»нікчемними правочинами, які порушують публічний порядок, визначені ст. 228 ЦК України є:
1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і
громадянина;
2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або
юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади,
незаконне заволодіння ним.
Правочини, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема є: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу —землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режими вилучення з обігу або обмеження в обігу об'єктів цивільного права, тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо.
Отже, договори купівлі-продажу товару не віднесені до переліку тих правочинів, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, тобто такі, що порушують публічний порядок.
Акт перевірки №458/232/30755905 від 16.05.2011 не тільки не містить посилань про вину позивача, яка виразилася в його намірі порушити публічний порядок, а й не доводить умислу позивача на порушення публічного порядку, не містить посилання і на те, в чому таке порушення полягає.
Таким чином, висновок податкового органу в акті перевірки №458/232/30755905 від 16.05.2011 стосовно того, що договір купівлі-продажу фанери №15/08-2КП від 15.08.2010 укладений між ПП «ВКФ «Алекс –Мебель»та ТОВ «Колідо»не спричиняє реального настання правових наслідків, а тому є нікчемним, бо не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю, є не доведеним.
Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірність винесення податкових повідомлень –рішень від 31.05.11 №0000752320, №0000762320, від 18.08.11 №0001682320, а тому позовні вимоги ПП «ВКФ «Алекс –Мебель»в частині скасування таких податкових повідомлень –рішень підлягають задоволенню.
Разом з тим, суд вважає за необхідне відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог в частині визнання дій Нікопольської ОДПІ по визнанню нікчемним правочину між ПП «ВКФ «Алекс –Мебель»та ТОВ «Колідо»згідно договору купівлі –продажу №15/08-2КП від 15.08.10 неправомірними з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 4 ст. 105, ст. 162 КАС, позов може містити вимоги про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.
Проте, дії які просить визнати неправомірними позивач, не є належним способом захисту порушених прав, свобод чи інтересів.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується ст. 94 КАС України.
Згідно ч. 1, 3 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує їй всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету Укарїни. Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.
Таким чином, суд вважає за необхідне присудити позивачу з Державного бюджету України здійснені ним витрати на сплату держаного мита у розмірі 3,40 грн.
Керуючись ст.ст.158-163, 254 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Алекс – Мебель» до Нікопольської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання неправомірними дій та скасування податкових повідомлень-рішеньь - задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення – рішення Нікопольської ОДПІ від 31.05.11 №0000752320, №0000762320 та від 18.08.11 №0001682320.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Алекс – Мебель» судові витрати на сплату державного мита у сумі 1,70 грн.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України. Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст виготовлено 19 грудня 2011 року.
< Дата >
Суддя < (підпис) >
< Список >
< Список >
< Список >О.С. Луніна
< Текст >