28.12.11 < копія >
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 грудня 2011 р. Справа №2а/0470/14530/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючий суддяВерба І.О. < Текст >
при секретарі судового засіданняБєлкіній А.В.
за участю представників:
позивача
відповідача Дзюби М.О.
Левашової О.Л., Барської А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» до Контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області про визнання нечинним пункту 17 обов’язкових вимог, -
ВСТАНОВИВ:
Державне підприємство «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» 04 листопада 2011 року звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області про визнання пункту 17 обов’язкових вимог від 06 червня 2011 року №04-05-05-15/6279 про відшкодування зайво сплаченої суми 33 257,60 грн. нечинним.
В обґрунтування позову зазначено, що позивач не погоджується з висновками, викладеними у Акті ревізії, та, як наслідок, із обов’язковими вимогами відповідача, оскільки вважає їх безпідставними, такими, що порушують права та законні інтереси позивача та не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.
Представники відповідача у судовому засіданні проти позову заперечували та просили суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Статус державної контрольно-ревізійної служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначені Законом України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні». Відповідно до статті 2 зазначеного Закону, головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно, виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.
Державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудита, перевірки державних закупівель та інспектування. Порядок проведення державною контрольно-ревізійною службою державного фінансового аудиту та інспектування встановлюється Кабінетом Міністрів.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що відповідно до пункту 2.13 плану контрольно-ревізійної роботи ГоловКРУ України на І квартал 2011 року на підставі направлень від 03 лютого 2011 року №247-11 та від 14 лютого 2011 року №249-11 на проведення ревізії, ревізійною групою проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» за період за 2008-2010 роки, про що складено відповідний акт від 18 квітня 2011 року №05-21/25. Акт ревізії відповідачем підписано із запереченнями, які були частково враховані відповідачем.
Ревізією встановлено, зокрема, наступне. Упродовж 2008-2010 років Державне підприємство «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» здійснювало навчання працівників і дітей працівників у вищих навчальних закладах України за рахунок коштів підприємства відповідно до пункту 9.8 Колективних договорів на 2008, 2009, 2010 роки та Положень про порядок направлення на навчання за рахунок коштів підприємств працівників і дітей працівників ДП «СхідГЗК», які є додатками до колективних договорів на відповідний рік. Фінансовими планами було передбачено здійснення витрат на оплату навчання працівників підприємства та дітей працівників у 2008 році в сумі 460,0 тис. грн.., у 2009 році – 320,0 тис. грн., у 2010 році – 240,0 тис. грн.
За ревізуємий період сплачено коштів навчальним закладам за навчання працівників підприємства та дітей працівників на загальну суму 617,5 тис. грн., у тому числі: за 2008 рік – 251,3 тис. грн., за 2009 рік – 161,1 тис. грн., за 2010 рік – 205,1 тис. грн.
Ревізією встановлено допущені комбінатом порушення, внаслідок яких підприємству завдано матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 33 257,60 грн.
На підставі Акту ревізії від 18 квітня 2011 року №05-21/25 були сформовані та направлені на адресу ДП «СхідГЗК» обов’язкові вимоги Контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області від 06 червня 2011 року №04-05-05-15/6279 про усунення виявлених ревізією порушень, в пункті 17 яких містилась вимога про відшкодування зайво сплаченої вартості навчання у вищих навчальних закладах на загальну суму 33 257,60 грн.
Позивач, не погодившись із пунктом 17 вимог від 06 червня 2011 року, звернувся до суду із адміністративним позовом про його оскарження.
Визначені до виправлення у обов’язкових вимогах порушення ґрунтуються на тому, що підприємство неправомірно оплатило навчання власних працівників за кваліфікацією магістр, та оплатило навчання працівників, які на час проведення платежів фактично були працівниками іншої юридичної особи – цеху, що в результаті реорганізації виділений в окрему юридичну особу.
Вирішуючи спір по суті суд виходить із наступного. Направлення на навчання проводилось відповідно до спільних Постанов про направлення на навчання за рахунок коштів підприємства профкому ППО ДП «СхідГЗК» і адміністрації ДП «СхідГЗК» та укладених з навчальними закладами договорів на підготовку спеціалістів.
Так, підприємством було направлено за заочною формою навчання за навчально-кваліфікаційним рівнем «магістр», які закінчили ці навчальні заклади за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр», на навчання наступних осіб: ОСОБА_7 (договір від 05 червня 2009 року №421/ІЗДО-09, укладений з Національним гірничим університетом), ОСОБА_2 (договір від 03 червня 2009 року №ІЗДО-09, укладений з Національним гірничим університетом) та ОСОБА_8 (договір від 27 серпня 2010 року №939/15, укладений з Севастопольським Національним університетом ядерної енергетики і промисловості. Зазначеними діями підприємство порушило пункт 1.8 Додатку 9.2 до Колективних договорів на 2009 та 2010 роки.
Згідно вимог пункту 1.8 Додатку 9.2 до Колективних договорів «Положення про порядок направлення на навчання за рахунок підприємства працівників та дітей працівників ДП «СхідГЗК» на навчання у вищі учбові заклади за рахунок підприємства направляються працівники підприємства для отримання тільки однієї вищої освіти (категорії «Спеціаліст») у віці до 35 років.
З письмових пояснень керівника групи підготовки кадрів ОСОБА_9 вбачається, що на момент укладення договорів між ДП «СхідГЗК» та Севастопольським Національним університетом ядерної енергії і промисловості за спеціальністю «Охорона навколишнього середовища», та Національним гірничим університетом підготовка проводилась за освітньо-кваліфікаційним рівнем «магістр». Проте, при первинному направленні ОСОБА_7, ОСОБА_2 та ОСОБА_8 на навчання було укладено договори про навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр», будь-які умови щодо надання подальшого навчання для отримання освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст» або «магістр» вищевказаними договорами не передбачалися.
Внаслідок вищевикладеного підприємством зайво оплачено вартість навчання у вищих навчальних закладах на загальну суму 19 257,60 грн., у тому числі: у 2009 році – 4 219,00 грн., у 2010 році – 15 038,60 грн. Внаслідок зазначеного порушення підприємству завдано матеріальної шкоди (збитків) на суму 19 257,60 грн.
Суд дійшов висновку, що ДП «СхідГЗК» при направленні на навчання працівників ОСОБА_7, ОСОБА_2 та ОСОБА_8 за освітньо-кваліфікаційним рівнем «магістр» порушило умови Колективних договорів на 2009 та 2010 роки, у зв’язку із чим вимоги, пред’явлені КРУ є правомірними та такими, що підлягають виконанню позивачем.
У вересні 2009 року на підставі наказу Мінтопенерго України від 27 листопада 2008 року №587 про створення Державного підприємства «Агроцех «Жовторічанський» окремий структурний підрозділ комбінату «Агроцех «Жовторічанський» було виділено у самостійне підприємство.
Відповідно до пункту 4 статті 59 Господарського кодексу України у разі поділу суб'єкта господарювання усі його майнові права і обов'язки переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частках до кожного з нових суб'єктів господарювання, що утворені внаслідок цього поділу. У разі виділення одного або кількох нових суб'єктів господарювання до кожного з них переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частках майнові права і обов'язки реорганізованого суб'єкта.
Судом встановлено та не заперечувалось представником позивача, що вартість навчання працівників та дітей працівників агроцеху «Жовторічанський», а саме: ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, які навчалися за рахунок коштів ДП «СхідГЗК», після виділення агроцеху в окреме підприємство проводилась за рахунок коштів ДП «СхідГЗК», чим порушено пункт 1.2 Додатку 9.2 до Колективних договорів «Положення про порядок направлення на навчання за рахунок підприємства працівників та дітей працівників ДП «СхідГЗК», відповідно до якого на навчання за рахунок підприємства можуть направлятись працівники підприємства, які працюють на постійній основі не менше одного року та мають позитивні характеристики.
З письмових пояснень керівника групи підготовки кадрів ОСОБА_9 вбачається, що оплата за навчання зазначених працівників проводилась відповідно до Заходів з соціального захисту працівників агроцехів «Саксаганський» та «Жовторічанський», затверджених генеральним директором ДП «СхідГЗК» при виділенні їх в самостійні підприємства.
Внаслідок вищевикладеного підприємством зайво оплачено вартість навчання у вищих навчальних закладах на загальну суму 14 000,00 грн.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що ДП «СхідГЗК» неправомірно оплачувало навчання працівників, які вже не працювали на підприємстві, а фактично були працівниками агроцеху «Жовторічанський», чим порушило умови Колективних договорів, що, у свою чергу, призвело до завдання збитків підприємству.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі та у межах, що передбачені чинним законодавством, і тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного позову Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» до Контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області про визнання нечинним пункту 17 обов’язкових вимог – відмовити повністю.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 27 грудня 2011 року.
Суддя < (підпис) >
< Список >
< Список >
< Список >І.О. Верба
< суддя учасник колегії >
< ПІБ Судді >
< ПІБ Судді >