28.12.2011 < копія >
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 грудня 2011 р. Справа № 2а/0470/11628/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіКонєвої С.О. < Текст >
при секретаріТроценко О.О.
за участю представників сторін:
від позивача:
від відповідача:
Чумаченко М.В.
Загляда Л.І. < Текст >
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Закритого акціонерного товариства "Верхньодніпровський райагробуд" до Управління Пенсійного фонду України у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області про скасування рішення від 25.08.2011р. № 62
ВСТАНОВИВ:
19.09.2011р. Закрите акціонерне товариство «Верхньодніпровський райагробуд» звернулося з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області та, з урахуванням уточненої позовної заяви від 05.10.2011р., просить скасувати рішення відповідача від 25.08.2011р. № 62.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 25.08.2011р. відповідачем прийнято рішення № 62 згідно з яким на підставі п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за несвоєчасну сплату страхових внесків в 2005 р., 2006 р., 2007 р., 2008 р., 2009 роках до Закритого акціонерного товариства «Верхньодніпровський райагробуд» застосовано штраф у розмірі 20295,52 грн. та нараховано пеню в сумі 17983,19 грн. Позивач вважає таке нарахування незаконним та безпідставним, оскільки норми закону (ч. 9 ст. 106 «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»), на підставі якої було здійснено нарахування на момент прийняття рішення втратила чинність на підставі Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010р. № 2464-VI. Відповідно до п.п. 12 п. 11 розділу VIІІ «Прикінцевих і перехідних положень» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» частини 1 - 9 ст. 106 «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» виключено. Також позивач посилається і на ст. 8 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якою встановлено, що закони, які пом’якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. У зв’язку з цим позивач вважає, що вище зазначене рішення відповідача про застосування штрафних санкцій та пені за несвоєчасне перерахування страхових внесків в 2005 р., 2006 р., 2007 р., 2008 р., 2009 роках, після скасування норми закону, яка встановлює таку відповідальність, є безпідставним. У доповненні до позову позивач посилається на те, що оспорюване рішення є необґрунтованим ще й з тих підстав, що згідно довідки УПФУ від 11.06.2010р. № 20 порушень щодо нарахування, обчислення та сплати страхових внесків не встановлено.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечує, просить в задоволенні позову відмовити, у письмових запереченнях на позов посилається на те, що відповідно до ч. 5 п. 7 розділу VIІІ «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI від 08.07.2010р. встановлено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється. На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строки сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділенні до набрання чинності цим Законом. Заборгованість за період, за який застосовано фінансові санкції за рішенням № 62 від 25.08.2011р. виникла з 20.01.2005р. до 02.02.2011р., отже вони застосовані правомірно на підставі п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, які брали участь у судовому засіданні, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що Закрите акціонерне товариство «Верхньодніпровський райагробуд» знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області як платник страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підтверджується копією картки особового рахунку (а.с. 29-32).
Статтею 5 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (чинної в редакції до 01.01.2011р.) передбачено, що даний Закон регулює відносини, що виникають між суб’єктами системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, платники страхових внесків, їх права та обов’язки, порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками.
Відповідно до частини 6 статті 20 Закону страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше, ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Частиною 12 статті 20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Із наявного в матеріалах справи розрахунку фінансових санкцій і пені по особовому рахунку позивача вбачається, що позивачем з 20.01.2005р. по 20.01.2011р. постійно порушувалися встановлені законом строки сплати страхових внесків та зазначені страхові внески перераховувалися з простроченням встановленого строку про що свідчать наведені в розрахунку кількість днів прострочення та сума заборгованості (а.с. 7-10, 29-32).
Згідно з п. 2 ч. 9 ст. 106 вище вказаного Закону України (чинного до 01.01.2011р.) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі: 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум – у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно; 20 відсотків зазначених сум – у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно; 50 відсотків зазначених сум – у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.
25.08.2011р. Управлінням Пенсійного фонду України у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області було прийнято рішення № 62 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування), страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду на підставі п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за яким до позивача застосовані штраф у розмірі 20295,52 грн. та нараховано пеню в розмірі 17983,19 грн. за період з 20.01.2005р. до 20.01.2011р. (а.с. 6, 28, 36).
З 01.01.2011р. набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI від 08.07.2010р., яким п. 2. ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» виключено.
Однак, відповідно до ч. 5 п. 7 розділу VIІІ «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI від 08.07.2010р. встановлено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється. На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строки сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділенні до набрання чинності цим Законом.
З аналізу наведених норм чинного законодавства видно, що за відповідачем зберігаються повноваження щодо застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності Закону України № 2464, тобто повноваження, передбачені п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що рішення № 62 від 25.08.2011р. прийняте відповідачем у відповідності до норм Конституції України, законів України та у межах наданих відповідачу повноважень.
Твердження позивача про те, що рішення відповідача є безпідставним, так як прийнято на підставі п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», який є виключеним, судом не приймається до уваги, оскільки повноваження відповідача за цим пунктом щодо застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату страхових внесків зберігаються за відповідачем до повного погашення заборгованості по страхових внесках відповідно до ч. 5 п. 7 розділу VIІІ «Прикінцевих і перехідних положень» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI від 08.07.2010р., який набрав чинності з 01.01.2011р.
Не можуть бути покладені в основу цього рішення і посилання позивача на те, що довідкою від 11.06.2010р. № 20 при перевірці позивача Пенсійним фондом України у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області за період з 01.07.2004р. по 31.05.2010р. порушень при нарахуванні, обчисленні та сплаті страхових внесків не було встановлено, оскільки вказаною перевіркою не досліджувалося питання щодо своєчасності чи несвоєчасності сплати страхових внесків позивачем (а.с. 55).
Є безпідставними посилання позивача і на ст. 8 Кодексу України про адміністративні порушення, оскільки зазначений Закон не регулює строки сплати страхових внесків, не встановлює відповідальності за порушення зазначених строків сплати страхових внесків, а зазначені відносини регулюються лише Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
За викладеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача щодо скасування рішення Управління Пенсійного фонду України у Верхньодніпровському районі є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони – суб’єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійсненні нею документально підтвердженні судові витрати, пов’язані із залученням свідків та проведення судових експертиз.
Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 71, 86, 94, 122, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного позову Закритого акціонерного товариства "Верхньодніпровський райагробуд" до Управління Пенсійного фонду України у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області про скасування рішення від 25.08.2011р. № 62 - відмовити повнісю.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 12 грудня 2011 року
Суддя < (підпис) >
< Список >
< Список >
< Список >С.О. Конєва
< Текст >