Судове рішення #20666685

01.11.2011                                                                                                    < копія >


                                                             ПОСТАНОВА

                                                       ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


11 жовтня 2011 р. Справа № 2а/0470/9375/11


                    Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:


головуючого суддіЛуніна О.С. < Текст > 

при секретаріЛєскіні М.С.  

за участю сторін:

від  позивача –                                      Волошин Д.І.

від відповідача –                                       Сорока В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу №2а/0470/9375/11 за позовом Публічного акціонерного товариства «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль»до Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську про скасування податкового повідомлення –рішення №0005511503/0 від 18.12.2009 р., -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2011р. ПАТ «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль»звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ у м. Дніпродзержинську в якому просило скасувати податкового повідомлення –рішення №0005511503/0 від 18.12.2009 р. в частині застосування штрафу у сумі 33024,74 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 18.12.2009 р.  на підставі акта перевірки №5875/491/15-3/00130820 ДПІ у м. Дніпродзержинську винесло податкове повідомлення-рішення №0005511503/0, яким до позивача були застосовані фінансові санкції у сумі 33024,74 грн. за затримку понад  90 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Позивач вважає таке податкове повідомлення протиправним, винесеним з порушенням норм чинного законодавства та таким, що підлягає скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав та просив викладені у ньому позовні вимоги задовольнити.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що позивачем було порушено граничний строк сплати податкового зобов’язання узгодженого у податковій декларації з податку за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2008 рік у зв’язку з чим податковим органом було винесено оскаржувальне податкове повідомлення-рішення, а тому вважає позовні вимоги ПАТ «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль»необгрунтованими, а податкове повідомлення-рішення правомірним та прийнятим на підставі законодавства України.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи позовної заяви та дослідивши письмові докази, суд вважає податкове повідомлення –рішення №0005511503/0  таким, що є прийнятим на підставі, у межах повноважень та у спосіб передбачений Конституцією та законами України з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 09.12.2009 р. фахівцями ДПІ у м. Дніпродзержинську було проведено невиїзну документальну перевірку ПАТ «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль»з питань своєчасності сплати орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за результатами якої складено акт №5875/491/15-3/00130820.

Актом перевірки встановлено порушення  ПАТ «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль»п.п. 5.3.1 п.5.3 ст. 5 ЗУ №2181 –ІІІ «Про порядок погашення зобов’язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»зі змінами та доповненнями та ст.17 ЗУ № 2535 – ХІІ «Про плату за землю»зі змінами та доповненнями, а саме несвоєчасно сплачено узгоджені суми податкового зобов’язання з орендної плати за землі комунальної і державної власності по податковій декларації №1000 за вересень, жовтень 2008 року у сумі 66049,46 грн.

Підставою для таких висновків стало те, що платіжними дорученнями від  29.09.2009 р. №3584 у сумі 38045 грн. та від 30.11.2009р. №141 у сумі 38045 грн. ПАТ «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль»перерахувала узгоджену суму орендної плати за землю за серпень 2009 року та жовтень 2009 року відповідно. Проте, податковий орган, у зв’язку з наявністю у позивача заборгованості за вересень, жовтень 2008 року, керуючись ст.7 ЗУ №2181,  зарахував перераховані кошти у порядку календарної черговості погашення боргу за попередній період.

Таким чином, ДПІ у м. Дніпродзержинську вважає, що позивач сплатив самостійно узгоджені суми податкових зобов’язань з орендної плати за землі державної та комунальної власності  за вересень, жовтень 2008 року з порушенням граничного строку сплати понад 90 календарних днів.

18 грудня  2009 року на підставі складеного акту ДПІ у м. Дніпродзержинську було винесено податкове повідомлення –рішення  №0005511503/0 яким до позивача були застосовані фінансові санкції у сумі 33024,74 грн. за затримку понад  90 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно п.1.2 Закону України «Про порядок погашення зобов`язань платників податки перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000р. №2181- ІІІ(який діяв на час виникнення заборгованості, далі Закон №2181) податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Згідно пп.5.3.1. п.5.3 ст.5 Закону України №2181, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку.

Відповідно частини 1 статті 17 Закону України «Про плату за землю»від 03.07.1992р. №2535-ХІІ (який діяв на час виникнення правовідносин, далі - Закон №2535) податкове зобов`язання по орендній платі за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками землекористувачами за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Як вбачається з матеріалів справи, ВАТ «Дніпродзержинська ТЕЦ»в декларації №1000 від 24.01.08р. самостійно узгодило суми орендної плати за землі на 2008 рік, проте відповідно до зворотнього боку облікової картки платника податків, у ВАТ «Дніпродзержинська ТЕЦ»станом на 04.11.09 р. міститься недоїмка у сумі 528320,13 грн., що включає в себе несплачену заборгованість по задекларованим сумам орендної плати за землі за декларацією №1000 від 24.01.08р. Тобто, позивач несвоєчасно сплачував самостійно узгоджену орендну плату за землі за 2008 рік.

Приписами п.п. 1.3. статті 1 Закону №2181 передбачено, що податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій при їх наявності), самостійно узгоджене платником податків в адміністративному або судовому порядку, але не сплачене в встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Нормами п.7.7 ст.7 Закону №2181 декларують, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язані порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами ) - у рівні і пропорціях.

Відповідно до п.п.17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Таким чином, з аналізу вищенаведених норм права, суд приходить до висновку, що податковим органом правомірно було прийнято податкове рішення-повідомлення №0005511503/0, оскільки останній мав право зарахувати орендну плату за землі за платіжними дорученнями  від  29.09.2009 р. №3584 та від 30.11.2009р. №141 у рахунок погашення податкового боргу з орендної плати за вересень та жовтень 2008 року, а тому перерахування коштів за наведеними платіжними дорученнями є фактичною сплатою самостійно узгоджених у податковій декларації №1000 від 24.01.2008р. сум з орендної плати за землю за вересень, жовтень 2008 року, тобто з порушенням строку сплати понад 90 календарних днів.

При цьому, суд вважає за доцільне відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог за пропуском строку звернення до суду з адміністративним позовом з огляду на наступне.

Так, податкове повідомлення - рішення №0005511503/0 було прийнято 18.12.2009 року та направлено позивачу рекомендованим листом з  повідомленням про вручення.

Як вбачається з копії поштового повідомлення наданого відповідачем, податкове повідомлення - рішення №0005511503/0 отримано позивачем 22.12.2009р.

Сума податкового зобов`язання визначена рішенням №0005511503/0 повинна була сплачена протягом 10 днів, про що податковий орган зазначив у самому податковому повідомленні - рішенні та що передбачено абз.3 п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 ЗУ № 2181.

За загальним правилом, строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Тобто, сторок звернення позивача до суду повинен обчислюватися з 22.12.2009р.

На час виникнення даних правовідносин діяли норми ч.2 ст.99 КАС України, якими було встановлено річний строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи.

Таким чином, у позивача було право звернутись до суду з позовом про скасування податкового повідомлення - рішення №0005511503/0 у період з 22.12.2009 року по 22.12.2010 року, проте позовну заяву він подав до суду лише 28.07.2011 року, тобто, з пропущенням річного строку.

Крім того, у своїх запереченнях відповідач посилався на те, що позивачем пропущено строк звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів та просив відмовити у задоволенні позову з цих підстав.

Згідно до ст. 100 КАС України в редакції, що діяла на час виникнення даних правовідносин, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

За таких обставин, суд прийшов до висновку щодо відмови ПАТ «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль»у задоволенні його позову за пропуском строку на звернення з адміністративним позовом  до суду.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 100, 158-163, 254 КАС України, суд,-                              

          ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль» до Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську про скасування податкового повідомлення – рішення №0005511503/0 від 18.12.2009 р.- відмовити.

Постанова  суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України. Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст виготовлено 14 жовтня 2011р.

 


Суддя                  < (підпис) >

< Список >

< Список >

< Список >О.С. Луніна

< Текст > 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація