19.12.2011 19.12.2011
< копія >
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 грудня 2011 р. Справа №2а/0470/15917/11
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Верба І.О., розглянувши в порядку скороченого провадження у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Павлоград Дніпропетровської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
Управління Пенсійного фонду України в м. Павлоград Дніпропетровської області 25 листопада 2011 року звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 1 288,80 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що внаслідок порушення вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV відповідач має заборгованість в сумі 1 288,80 грн.
Відповідач заперечень на позовну заяву не надав. Ухвалу про відкриття провадження у справі відповідачем отримано 05 грудня 2011 року.
За таких підстав, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, оскільки судом вжито усіх заходів для повідомлення відповідача належним чином про розгляд судової справи у порядку скороченого провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) зареєстрована в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Павлоград Дніпропетровської області за №04240310032 як платник страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що обрав особливу систему оподаткування – єдиний податок.
Порядок сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування передбачено Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі – Закон №1058-IV) та Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції 16 січня 2004 року за №64/8663 (далі – Інструкція №21-1), відповідно до яких на відповідача покладено обов'язки по нарахуванню, обчисленню і сплаті в установлені строки та в повному обсязі внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Статтею 14 Закону №1058-IV встановлено, що страхувальниками відповідно до цього Закону є, зокрема, роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.
Законом України від 08 липня 2010 року №2461-VІ внесено зміни до законів України «Про державний бюджет України на 2010 рік» та «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», закон набрав чинності 17 липня 2010 року.
Відповідно до підпункту 4 пункту 8 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV (із змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 08 липня 2010 року №2461-VІ) фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.
Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах.
При цьому, сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.
Розмір мінімального страхового внеску визначається шляхом множення мінімального розміру заробітної плати, установленої законом на той час, за який здійснюється розрахунок сум страхових внесків. Враховуючи мінімальний розмір заробітної плати у 2010 році, встановлений статтею 53 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік», мінімальний розмір страхових внесків становив: у липні-вересні 2010 року – 294,82 грн. (888 грн. х 33,2%), у жовтні-листопаді 2010 року – 301,12 грн. (907 грн. х 33,2%), у грудні 2010 року – 306,1 грн. (922 грн. х 33,2%).
Страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше, ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Відповідно до пункту 5.3.4. Інструкції №21-1 страхові внески платниками, визначеними підпунктом 2.1.3 пункту 2.1 цієї Інструкції, які обрали особливий спосіб оподаткування, сплачуються ними за себе та членів своїх сімей, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, до 20 числа поточного місяця за попередній у фіксованому розмірі. При цьому, страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Пунктом 8.1. Інструкції №21-1 визначено, що суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені пунктами 5.1, 5.2, 5.3 цієї Інструкції, у тому числі обчислені органами Пенсійного фонду, уважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмкою) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Відповідач 31 березня 2011 року подав до Управління Пенсійного фонду України в м. Павлоград Дніпропетровської області Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України за 2010 рік, згідно якого підприємцем самостійно у 2010 році нараховано страхові внески на суму усього 2 246,40 грн., та сплачено страхові внески на суму 957,60 грн. Таким чином, несплачена сума заборгованості відповідача становить 1 288,80 грн.
Відповідно до пунктів 8.2, 8.3 Інструкції №21-1, органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки, зокрема, якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків.
Позивачем направлено на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням вимогу від 27 липня 2011 року №Ф-683 про сплату боргу в сумі 1 288,80 грн., проте конверт повернувся на адресу управління у зв’язку із закінченням терміну зберігання.
Стаття 18 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV, який набрав чинності з 01 січня 2004 року, визначає страхові внески як цільовий загальнообов'язковий платіж, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство.
З системного аналізу наведених норм права суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, оскільки доказів добровільного погашення заборгованості відповідачем не надано.
Керуючись статтями 158-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Павлоград Дніпропетровської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Павлоград Дніпропетровської області заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік у розмірі 1 288,80 грн. (одна тисяча двісті вісімдесят вісім грн. 80 коп.).
Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною відповідно до статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, та підлягає негайному виконанню.
Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв’язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов’язки. Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.
Суддя < (підпис) >
< Список >
< Список >
< Список >І.О. Верба
< Текст >