16.12.2011 < копія >
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 листопада 2011 р. Справа № 2а/0470/12131/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіКонєвої С.О. < Текст >
при секретаріТроценко О.О.
за участю:
від відповідача Дубовий І.В. < Текст >
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України до Товариства з обмежеою відповідальністю "ФріФлайт" Адміністратор пенсійного фонду" про стягнення штрафу в сумі 3400,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
29.09.2011р. Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України звернулася з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФріФлайт» Адміністратор пенсійного фонду» та просить стягнути з відповідача до державного бюджету штраф у сумі 3400 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що ним було проведено перевірку відповідача, за результатами якої було складено акт про порушення законодавства про фінансові послуги від 02.06.2011р. № 79/42/2. Позивачем на підставі Акту перевірки було застосовано до відповідача заходи впливу у вигляді штрафу у розмірі 3400 грн. згідно постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про фінансові послуги від 10.06.2011р. № 79/42/2. Проте, на момент пред’явлення позову відповідачем не було сплачено суму штрафу, у зв’язку з чим позивач і просить стягнути його в судовому порядку.
Позивач в судове засідання не з’явився, однак звернувся з клопотанням до суду про розгляд справи за відсутності представника позивача та в порядку письмового провадження (а.с. 4).
Представник відповідача в судовому засіданні позов визнав, надав суду копію платіжного доручення № 277 від 20.10.2011р. про сплату штрафу у розмірі 3400 грн. згідно постанови № 79/42/2 від 10.06.2011р.
Враховуючи заявлене позивачем клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, у письмовому провадженні, строки вирішення і розгляду справи, встановлені ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглядати дану справу за відсутності представника позивача за наявними у справі доказами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, який брав участь у судовому засіданні, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Пунктом 1 Положення про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2010р. № 157 визначено, що Держфінпослуг є спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг у межах, визначених законодавством.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» № 2664-ІІІ від 12.07.2001р. до фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг.
Пп. 9 п. 1 статті 28 вказаного Закону передбачені повноваження органу, що здійснює державне регулювання провадити самостійно чи разом з іншими уповноваженими органами нагляду виїзні та безвиїзні перевірки діяльності фінансових установ.
Статтею 39 Закону України № 2664-ІІІ від 12.07.2001р. передбачено, що у разі порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, уповноважений орган, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує заходи впливу відповідно до закону.
Згідно статті 40 зазначеного Закону визначено види заходів впливу, що застосовує уповноважений орган за порушення законодавства, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг.
Серед яких в пункті 3 частини 1 статті 40 Закону України № 2664-ІІІ від 12.07.2001р. визначено штраф, як один із заходів впливу, що передбачений статтями 41 і 42 Закону.
Порядок застосування уповноваженим органом штрафів за порушення вимог законодавства про фінансові послуги визначено в Положенні про застосування Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України заходів впливу, затвердженого розпорядженням Держфінпослуг від 13 листопада 2003 року № 125, згідно якого факти порушення законодавства про фінансові послуги виявляються посадовими особами Держфінпослуг при здійсненні нагляду за діяльністю установ, що фіксується у відповідних актах про порушення.
Так, судом встановлено, що позивачем було проведено планову комплексну виїзну інспекцію відповідача за результатами якої складено акт № 79/42/2 від 02.06.2011р. (а.с. 17-21).
Перевіркою було встановлено, що відповідачем допущені порушення вимог нормативно-правового акту:
- пункту 2.2 розділу 2 Положення про застосування Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України заходів впливу, затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 13.11.2003р. № 125 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.12.2003р. № 1115/8436 щодо невиконання відповідачем обов’язку письмово повідомити Держфінпослуг про виконання (невиконання) вимог розпорядження від 18.03.2011р. № 105/42/2 у визначений у ньому термін;
- пункту 6.12 розділу 6 Положення про застосування Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України заходів впливу, затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 13.11.2003р. № 125 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.12.2003р. № 1115/8436 у частині невиконання рішення про застосування заходів впливу після набрання ним чинності.
На підставі вищезазначеного акту перевірки № 79/42/2 від 02.06.2011р. позивачем була прийнята Постанова про накладення штрафу за порушення вимог законодавства про фінансові послуги № 79/42/2 від 10.06.2011 р. згідно якої було застосовано до відповідача штраф у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн. (а.с. 13-14).
10.06.2011р. вказана постанова була направлена відповідачу, що підтверджується копією списку № 820 поштових відправлень (а.с. 15).
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнав та надав суду доказ сплати штрафу у розмірі 3400 грн. згідно постанови № 79/42/2 від 10.06.2011р., що підтверджується копією платіжного доручення № 277 від 20.10.2011 р. (а.с. 32).
Відповідно до ч. 3 ст. 112 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом, суд приймає постанову про задоволення адміністративного позову.
За викладених обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України є обґрунтованими та доведеними.
Однак, враховуючи, що судом у ході судового розгляду справи було встановлено сплату відповідачем зазначеної суми штрафу до державного бюджету, то суд приходить до висновку, що станом на 28.11.2011р. предмет спору відсутній, а тому позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, у яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 71, 86, 94, 112, 122, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного позову Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФріФлайт» Адміністратор пенсійного фонду» про стягнення штрафу в сумі 3400 грн. – відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складено 05 грудня 2011 року
Суддя < (підпис) >
< Список >
< Список >
< Список >С.О. Конєва
< Текст >