13.12.2011 09.12.2011
< копія >
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 грудня 2011 р. Справа № 2а/0470/15033/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Конєвої С.О. , розглянувши у скороченому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом гр. ОСОБА_1 до Прокурора Автономної Республіки Крим про визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобов’язання вчинити певні дії , –
ВСТАНОВИВ:
11.11.2011р. гр.ОСОБА_1 звернулася з адміністративним позовом до Прокурора Автономної Республіки Крим та просить:
- винести постанову, якою визнати протиправною бездіяльність прокуратури Автономної Республіки Крим по розгляду заяви позивачки від 10 серпня 2011р. про надання копії постанови про відмову у порушенні кримінальної справи за ст.ст. 190, 364, 367, 382 КК України щодо громадянки ОСОБА_2, службових осіб управління земельних ресурсів м. Ялти та службових осіб Ялтинського міського відділу Кримського регіонального філіалу Центру Державного земельного кадастру;
- зобов’язати прокуратуру Автономної Республіки Крим надати позивачці копію постанови про відмову у порушенні кримінальної справи за ст.ст. 190, 364, 367, 382 КК України щодо громадянки ОСОБА_2, службових осіб управління земельних ресурсів м. Ялти та службових осіб Ялтинського міського відділу Кримського регіонального філіалу Центру Державного земельного кадастру.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у січні 2010р. позивачка звернулася з заявою до прокурора м. Ялта про порушення кримінальної справи за ст.ст. 190, 364, 367, 382 КК України щодо громадянки ОСОБА_2, службових осіб управління земельних ресурсів м. Ялти та службових осіб Ялтинського міського відділу Кримського регіонального філіалу Центру Державного земельного кадастру, які, за наявності судових рішень, що набрали чинності про накладення арешту та заборону здійснювати будь-які дії щодо реєстрації прав власності, зареєстрували на ОСОБА_2 право власності на 8 земельних ділянок, які фактично належать їй на праві власності. 12.12.2010р. відділом ДСБЕЗ Ялтинського міського управління ГУ МВС України в АР Крим за вказаною заявою було винесено постанову про відмову у порушенні кримінальної справи на підставі ст. 6 п.2 КПК України через відсутність складу злочину. Позивачка зазначає, що 18.08.2011р. звернулася до відповідача із заявою в якій просила надати їй належним чином завірену копію постанови від 12.12.2010р. про відмову в порушенні кримінальної справи для подальшого оскарження її в судовому порядку, однак відповідач, порушуючи строки, встановлені ст. 20 Закону України «Про звернення громадян», не надав відповіді на її заяву у зв’язку з чим такою бездіяльністю порушив законні права та інтереси позивачки.
Ухвалою суду від 14.11.2011р. було відкрито скорочене провадження в адміністративній справі у відповідності до вимог п.1 ч.1 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачеві надати письмові заперечення на адміністративний позов та докази в обґрунтування заперечень до 01.12.2011р.(а.с.1).
06.12.2011р. відповідач надав до канцелярії суду заперечення на зазначений адміністративний позов у яких просить закрити провадження у зазначеній справі посилаючись на те, що зазначену справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки оскаржувані дії та бездіяльність органів прокуратури не є управлінськими, а пов’язані з виконанням ним своїх обов’язків та повноважень, передбачених діючим законодавством щодо вирішення питань по заявах про злочин. Органи дізнання, слідства та прокуратури під час перевірки заяви про злочин та її вирішення виконують не владні управлінські функції, а владні процесуальні функції. Відповідач вказує на те, що враховуючи приписи КАС України, такі спори не випливають із здійснення суб’єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій, а тому не належать до юрисдикції адміністративних судів. Відповідач вважає, що вимоги заявника про оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів дізнання, слідства та прокуратури під час організації і перевірки заяв і повідомлень про злочини повинні розглядатися у межах кримінального судочинства відповідно до ст.ст. 110, 234, 236 КПК України. При цьому, відповідач вказує на те, що звернення гр. ОСОБА_1 від 10.08.2011р. було розглянуто відповідачем та 09.09.2011р. надана відповідь на вказане звернення у межах п’ятнадцятиденного терміну, визначеного статтею 20 Закону України «Про звернення громадян», а також у зазначеному зверненні роз’яснено про те, що за отриманням копії постанови вона може звернутися до ВДСБЕЗ Ялтинського міського управління ГУ МВС України в АР Крим, оскільки зазначена постанова була винесена саме цим органом.
У відповідності до вимог ч.4 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне та обґрунтоване судове рішення.
Пунктом 4 ч. 5 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше п’яти днів з дня подання відповідачем заперечення проти позову.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Статтею 40 Конституції України визначено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цим органів, що зобов’язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об’єднання громадян відповідно до їх статусу пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів регулюється Законом України «Про звернення громадян».
Так, відповідно до статті 1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об’єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов’язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Відповідно до ч.1, 4 ст. 3 Закону «Про звернення громадян» під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій формі або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Заявою (клопотання) є звернення громадян з проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності.
Орган державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об’єднання громадян, посадові особи, зобов’язані розглянути пропозиції (зауваження) та повідомити громадянина про результати розгляду, що передбачає стаття 14 Закону України «Про звернення громадян».
Згідно зі статтею 20 вказаного Закону звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, яке не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання.
Також, відповідно до статті 1 Закону України «Про прокуратуру» прокурорський нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів Кабінетом Міністрів України, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, органами державного і господарського управління та контролю, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими Радами, їх виконавчими органами, військовими частинами, політичними партіями, громадськими організаціями, масовими рухами, підприємствами, установами і організаціями, незалежно від форм власності, підпорядкованості та приналежності, посадовими особами та громадянами здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.
Статтею 12 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що прокурор розглядає заяви і скарги про порушення прав громадян та юридичних осіб, крім скарг, розгляд яких віднесено до компетенції суду. Прокурор здійснює нагляд за додержанням вимог законодавства щодо порядку розгляду скарг всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами. Прийняте прокурором рішення може бути оскаржено вищестоящому прокурору або до суду.
Порядок розгляду звернень громадян, службових та інших осіб, запитів і звернень народних депутатів України, депутатів місцевих рад, а також прийому громадян, службових та інших осіб у Генеральній прокуратурі України, прокуратурах Автономної Республіки Крим, областе, міст Києва і Севастополя, військових прокуратурах і прирівняних до них прокуратурах встановлюється Інструкцією про порядок розгляду і вирішення звернень та особистого прийому в органах прокуратури України, затвердженою Наказом Генеральної прокуратури України «Про організацію роботи з розгляду і вирішення звернень та особистого прийому в органах прокуратури України» від 21.06.2011р. № 9гн.
Згідно з п.2.1 вказаної Інструкції, її положення поширюються на звернення, отримані поштою або у письмовій, усній формі на особистому прийому.
Пунктом 3.2 Інструкції визначено, що по кожному зверненню в прокуратурах усіх рівнів може бути виконана одна з таких дій: прийнято до розгляду; передано на вирішення до підпорядкованої прокуратури; направлено до іншого відомства; долучено до скарги, що раніше надійшла, або до матеріалів кримінальної справи.
Звернення громадян, службових та інших осіб вирішуються протягом 30 днів від дня надходження в прокуратуру, а ті, що не потребують додаткового вивчення і перевірки, - не пізніше 15 днів, якщо інший строк не встановлено законодавством – п.5.1 згаданої вище Інструкції.
Отже, з аналізу наведених норм Закону України «Про прокуратуру» та Інструкції про порядок розгляду і вирішення звернень та особистого прийому в органах прокуратури України, затвердженою Наказом Генеральної прокуратури України «Про організацію роботи з розгляду і вирішення звернень та особистого прийому в органах прокуратури України» від 21.06.2011р. № 9гн вбачається, що до повноважень прокуратури та її службових осіб віднесено владні управлінські функції щодо розгляду скарг та звернень громадян відповідно до Закону України «Про звернення громадян» та дані дії чи бездіяльність органів державної влади або їх службових та посадових осіб щодо розгляду цих звернень мають ознаки публічно-правового спору та ці функції не віднесені до процесуальних функцій прокуратури, які можуть бути оскаржені до суду в порядку кримінального судочинства.
Таким чином посилання відповідача у запереченнях на необхідність закриття провадження у справі з підстав того, що даний позов не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства є безпідставними, оскільки даний спір носить ознаки публічно-правового спору та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства відповідно до ст.ст. 2,3, 17 Кодексу адміністративного судочинства України.
Із наданих документів судом встановлено, що громадянка ОСОБА_1 18.08.2011р. направила на адресу відповідача скаргу від 10.08.2011р., в якій просила направити на її адресу постанову від 12.12.2010р., винесену відділом ДСБЕЗ Ялтинського міського управління ГУ МВС України в АР Крим, про відмову у порушенні кримінальної справи на підставі ст. 6 п.2 КПК України через відсутність складу злочину (а.с.6,7).
Із копії відповіді адресованої позивачу, наданої відповідачем вбачається, що гр. ОСОБА_1 була надана відповідь на її звернення листом від 09.09.2011р. № 04/2/1-9741-10, в якому позивачці роз’яснено, що копію постанови про відмову в порушенні кримінальної справи вона має право отримати в органі дізнання, яким вказану постанову було винесено – ВДСБЕЗ ЯМУ ГУ МВС України в АР Крим (а.с.13).
Із копії вихідного журналу та даних про відправку кореспонденції вбачається, що зазначена відповідь позивачеві була направлена відповідачем 13.09.2011р. (а.с. 14-15).
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що відповідач надав позивачу повну відповідь на поставлене у скарзі питання та роз’яснив де саме вона може отримати копію постанови про відмову в порушення кримінальної справи від 12.12.2010р. прийняту відділом дізнання СБЕЗ Ялтинського міського управління ГУ МВС України в АР Крим за її заявою.
З урахуванням дати надходження скарги позивача до відповідача – 23.08.2011р., відповідь відповідачем позивачеві була надана – 09.09.2011р, тобто своєчасно у встановлений п’ятнадцятиденний строк, який визначений ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» та п.5.1 Інструкції про порядок розгляду і вирішення звернень та особистого прийому в органах прокуратури України, затвердженою Наказом Генеральної прокуратури України «Про організацію роботи з розгляду і вирішення звернень та особистого прийому в органах прокуратури України» від 21.06.2011р. № 9гн.
Згідно приписів ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10)своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, перевіривши дії відповідача при розгляді скарги позивача від 10.08.2011р., суд вважає, що вони вчинені ним у відповідності до норм Конституції України, Закону України «Про звернення громадян», Закону України «Про прокуратуру» з дотриманням норм, передбачених ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому у суду відсутні правові підстави для визнання бездіяльності відповідача протиправною, оскільки матеріалами справи бездіяльність відповідача у розгляді скарги позивача не доведена належними та допустимими доказами.
Не підлягають задоволенню і позовні вимоги позивача про зобов’язання відповідача надати копію постанови про відмову у порушенні кримінальної справи від 12.12.2010р., оскільки зазначена постанова не приймалась відповідачем, а була прийнята відділом ДСБЕЗ Ялтинського міського управління ГУ МВС України в АР Крим про що зазначено самою позивачкою в позові та відповідачем їй було роз’яснено право на отримання копії цієї постанови у вказаному органі міліції про що було зазначено у відповіді відповідача від 09.09.2011р. (а.с.13) та позивач не позбавлений такого права і до теперішнього часу.
Враховуючи наведене, суд приходить до переконливого висновку, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами та іншими нормативними актами України, розгляд скарги позивача від 10.08.2011р. відбувся у строки та у порядку, передбаченому Законом України «Про звернення громадян», а тому позовні вимоги позивача щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобов’язання відповідача надати копію постанови про відмову у порушенні кримінальної справи від 12.12.2010р. є необґрунтованими, не підтвердженими належними доказами у зв’язку з чим не підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що згідно до вимог ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відмови у задоволенні позову понесені позивачем судові витрати не підлягають відшкодуванню.
Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 71, 86, 94, 122, 160, 161, 162, 163,167, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного позову гр. ОСОБА_1 до Прокурора Автономної Республіки Крим про визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобов’язання вчинити певні дії – відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя < (підпис) >
< Список >
< Список >
< Список >С.О. Конєва
< Текст >