16.09.2011

  Справа № 2-1812/11

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

16 вересня 2010 року Нахімовський районний суд м. Севастополя у складі:

головуючого судді –Щербакова С.О.,

при секретарі     –Стрекоченковій І.Л.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Севастопольської міської Ради в особі Фонду комунального майна про визнання права власності в порядку набувальної давності,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до відповідача, в якому просить визнати право власності в порядку набувальної давності на житловий будинок №37, що розташований по АДРЕСА_1.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачка є спадкоємцем за заповітом після померлої ОСОБА_2, яка з 1945 року мешкала у домоволодінні АДРЕСА_1, проте права власності на вказане домоволодіння не набула. Позивач за розпорядженням Нахімовської РДА м.Севастополя з 21.08.2009 року була призначена опікуном ОСОБА_2 та з цього часу безперервно доглядала за нею та за спірним домоволодінням, сплачуючи комунальні платежі, здійснюючи його ремонт, підтримуючи його у належному стані. Посилаючись на ч.2 ст.344 ЦК України позивачка просить визнати за нею право власності на спірне домоволодіння.

У судовому засіданні позивачка та її представник позов підтримали та просили його задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заяв, клопотань, суду не надав. Тому суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, враховуючи, що позивач та його представник проти цього не заперечують.

Заслухавши позивача та її представника, проаналізувавши зібрані у справі докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що спірне домоволодіння АДРЕСА_1 належить ОСОБА_3 згідно свідоцтва про право власності на споруди від 04.08.1958 року, виданого міським відділом комунального господарства виконавчого комітету Севастопольської міської Ради депутатів трудящих.

Згідно пояснень позивачки ОСОБА_3 в 1937 році зник без вісті та відомостей про його місце знаходження до даного часу невідомо.

З свідоцтва про народження серії ЯЯ №НОМЕР_1 та свідоцтва про шлюб серії ЧЕ №НОМЕР_2 вбачається, що ОСОБА_2 є дочкою ОСОБА_3

Розпорядженням Нахімовської районної державної адміністрації міста Севастополя №470-р від 21.08.2009 року піклувальником над ОСОБА_2 призначено позивача ОСОБА_1

26.10.2009 року ОСОБА_2 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим відділом РАЦС Нахімовського РУЮ м.Севастополя.

Згідно заповіту від 14.10.2009 року, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_4 все належне майно ОСОБА_2 заповіла позивачу ОСОБА_5

Відповідно до ч.1 ст.344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Частиною 2 ст.344 ЦК України передбачено, що особа, яка заявляє про давність володіння, може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є.

З аналізу даної правової норми вбачається, що умовами набуття права власності за набувальною давністю є: добросовісне заволодіння чужим майном; володіння чужим майном на протязі певного строку; відкритість володіння чужим майном; безперервність володіння чужим майном.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Проте, позивачем не було надано належних та допустимих доказів безперервного володіння будинком АДРЕСА_1 протягом 10-ти років спадкодавцем ОСОБА_2, а так само і доказів володіння позивачкою з 2009 року вказаним будинком. При цьому, суд зауважує, що сам по собі запис у домовій книзі про прописку спадкодавця не свідчить про здійснення спадкодавцем добросовісного безперервного володіння будинком. Також не свідчить про добросовісне безперервне володіння спірним будинком з боку позивача наявність розпорядження Нахімовської районної державної адміністрації міста Севастополя, яким позивача призначено піклувальником над ОСОБА_2

Крім цього, враховуючи що будинок АДРЕСА_1 у м.Севастополі належить ОСОБА_3, якого не було визнано померлим, відповідачем у даній справі повинен бути саме власник майна, проте згідно ст.33 ЦПК України суд замінює відповідача або залучає співвідповідача виключно за клопотанням позивача. Клопотань про заміну неналежного відповідача у цій справі позивачем та його представником пред’явлено не було.

Отже, враховуючи вищевикладене у задоволенні позову необхідно відмовити у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.10,60,88,212-214,224-226 ЦПК України, ст.334 ЦК України, суд   

 В И Р І Ш И В:

У задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Севастопольської міської Ради в особі Фонду комунального майна про визнання права власності в порядку набувальної давності –відмовити у повному обсязі.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Севастополя шляхом подачі апеляційної скарги в Нахімовський районний суд м.Севастополя протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя                                                   /підпис/

З оригіналом згідно:

Суддя Нахімовського районного

суду м. Севастополя                                            С.О. Щербаков