Судове рішення #20662148

12.12.2011                                                                                                    < копія >


                                                             ПОСТАНОВА

                                                       ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


16 листопада 2011 р. Справа № 2а/0470/10478/11


                    Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:


головуючого суддіКонєвої С.О. < Текст > 

при секретаріТроценко О.О.  

за участю представників сторін:

від позивача:      Третьякова О.В.      < Текст > 

            розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Західно-Донбаської об’єднаної державної податкової інспекції до Приватне  підприємство фірма «Каско» про надання дозволу на погашення податкового боргу та стягнення податкового боргу в сумі 12410 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

19.08.2011р. Західно-Донбаська об’єднана державна податкова інспекція у Дніпропетровській області звернулася з адміністративним позовом до Приватного підприємства фірми «Каско» та просить:

- надати дозвіл позивачу на погашення усієї суми податкового боргу відповідача за рахунок його майна, що перебуває в податковій заставі;

- стягнути кошти з відповідача на користь державного бюджету у розмірі податкового боргу зі збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства в сумі 4 080 грн. з рахунків відповідача обслуговуючих банках та за рахунок готівки, що належить відповідачеві;

- стягнути кошти з відповідача на користь державного бюджету у розмірі податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 8160 грн. з рахунків відповідача обслуговуючих банках та за рахунок готівки, що належить відповідачеві;

- стягнути кошти з відповідача на користь державного бюджету у розмірі податкового боргу по орендній платі з юридичних осіб в сумі 170 грн. з рахунків відповідача обслуговуючих банках та за рахунок готівки, що належить відповідачеві.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач зареєстрований Виконавчим комітетом Павлоградської міської ради як суб’єкт підприємницької діяльності – юридична особа, знаходиться на обліку в Західно-Донбаській ОДПІ як платник податків та має податковий борг в розмірі 12 410 грн., в тому числі: зі збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства – 4080 грн., з податку на додану вартість – 8160 грн., з орендної плати з юридичних осіб – 170 грн. Даний податковий борг виник внаслідок систематичних порушень відповідачем вимог п.п. 49.18 ст. 49, 203, 223 Податкового кодексу України та внаслідок несплати зобов’язань за податковими повідомленнями-рішеннями, які були прийняті податковим органом та застосовані штрафні санкції за неподання податкової звітності. У зв’язку з чим податковим органом на виконання п.п. 6.2.3 «а» ст. 6 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ, 05.05.2009р. винесена перша податкова вимога № 1/211 на суму 2689,34 грн. про обов’язок відповідача сплатити податковий борг, яка була вручена особисто під підпис бухгалтеру ПП фірми «Каско» 06.05.2009р. та 05.06.2009р. позивачем винесено другу податкову вимогу на суму 4851,79 грн., яка була вручена особисто бухгалтеру ПП фірми «Каско» 11.06.2009р. П.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010р. визначено право органів державної податкової служби на звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини у зв’язку з чим позивач і просить стягнути наявний податковий борг з рахунків у банках, обслуговуючих відповідача в сумі 12 410 грн. Крім того, позивач просить надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі у відповідності до норм ст. 95 Податкового кодексу України, а також зазначає, що орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (п. 95.4 ст. 95 ПКУ).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з’явився, причину неявки не повідомив, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином відповідно, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням з відміткою про вручення від 11.11.2011р. (а.с. 84).

Відповідач процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористався, з клопотанням про відкладення розгляду справи або розгляд справи за його відсутності до суду не звернувся.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повторного неприбуття відповідача, який не є суб’єктом владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи наведене, належне повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи, строки вирішення і розгляду справи, встановлені ст. 122 КАС України, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності відповідача за наявними у ній доказами у відповідності до вимог ч. 4 ст. 128 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, який приймав участь у судовому засіданні, а також всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що  підлягають частковому задоволенню в частині стягнення податкового боргу з відповідача, а в іншій частині позовних вимог слід відмовити виходячи з наступних підстав.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що  суб’єктом владних повноважень – є орган державної влади орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними владних управлінських  функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно  п. 8 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем є особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного  суду, а також суб’єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана  позовна заява до адміністративного суду.

Частиною 2 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до п.5 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України  юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори,  зокрема, спори  за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

З 01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України.

Відповідно до п.20.1.18 ст. 20 Податкового кодексу України № 2755-VІ від 02.12.2010р. органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Тобто, позивач – орган державної податкової служби є суб’єктом владних повноважень, який у спірних правовідносинах реалізує надані йому владні управлінські функції та має право звертатися до суду з відповідними позовними вимогами щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.

Судом встановлено, що Приватне підприємство фірма «Каско» зареєстровано виконавчим комітетом Павлоградської міської ради 09.02.1995 р. та знаходиться на податковому обліку як платник податків у Західно-Донбаської об’єднаної державної податкової інспекції з 15.02.1995 р., що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності – юридичної особи та довідкою позивача від 26.07.2006 р. № 514/10 (а.с. 15, 17).

Так, Приватне підприємство фірма «Каско» станом на 29.07.11 р. має податковий борг перед бюджетом зі збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства в сумі 4080 грн., з податку на додану вартість – 8160 грн., а також по орендній платі з юридичних осіб в сумі 170 грн., що підтверджується розрахунком суми позову та обліковими картками платника податків, які наявні в матеріалах справи (а.с. 55, 56, 57, 71).

Згідно п. 75.1 статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові та позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. В п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПКУ зазначено, що предметом документальної перевірки є, зокрема, своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених Податковим кодексом України податків та зборів.

Як встановлено судом Західно-Донбаською державною податковою інспекцією проведено невиїзна документальна перевірка з питань своєчасності подання Приватним підприємством фірмою «Каско» податкової звітності зі збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства за результатами якої складено акт перевірки № 226/15-225-21923795 від 25.06.2011р.

Перевіркою встановлено неподання податкової звітності відповідачем зі збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства за жовтень, листопад, грудень 2010 року та січень 2011 року на порушення вимог п.п.4.1.4 п.41 ст. 4 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (зі змінами та доповненнями), який діяв на час вчинення правопорушення, а також п.п. 49.18.1 п. 49.18 статті 49 розділу ІІ, пункту 223.2 статті 223 розділу VI Податкового кодексу України, а саме: граничний строк подання розрахунку за звітний період жовтень 2010 року – 22.11.2010р., листопад 2010р. – 20.12.2010р., грудень 2010 р. – 20.01.2011р., січень 2011 р. – 21.02.2011 р. (а.с. 19-21).

На підставі вищезазначеного акту перевірки № 262/15-225-21923795 від 25.06.2011р. за вищевказане порушення податковим органом прийнято податкове повідомлення – рішення № 0003031542 від 07.07.2011р. на суму 4080 грн., яке вручене відповідачу 19.07.2011р., що підтверджується копією корінця податкового повідомлення – рішення від 07.07.2011 р. та копією поштового повідомлення з відміткою про вручення (а.с. 24).

Крім цього, Західно-Донбаською державною податковою інспекцією проведені невиїзні документальні перевірки з питань своєчасності подання Приватним підприємством фірмою «Каско» податкової звітності з податку на додану вартість за результатами яких складено акт перевірки № 91/15-225/21923795 від 22.03.2011р., № 93/15-225/21923795 від 23.03.2011р., № 184/15-225-21923795 від 17.05.2011 р., № 222/15-225-21923795 від 06.06.2011р., № 246/15-225-21923795 від 21.06.2011р. та № 259/15-225-21923795 від 24.06.2011 р. (а.с. 25, 28, 31, 34, 37, 40, 43).

Актом перевірки № 91/15-225/21923795 від 22.03.2011р. встановлено неподання відповідачем податкової звітності з податку на додану вартість в порушення вимог п.п. 49.18.1 (49.18.2) п. 49.18 статті 49 розділу ІІ, п. 203.1 статті 203 розділу V Податкового кодексу України, а саме: граничний строк подання податкової декларації з ПДВ за податковий період за січень 2011 року – 21.02.2011р. (а.с. 25).

На підставі вищезазначеного акту перевірки № 91/15-225/21923795 від 22.03.2011р. за вищевказане порушення податковим органом прийнято податкове повідомлення – рішення № 0002371542 від 15.06.2011р. на суму 1020 грн., яке вручене відповідачу 22.06.2011р., що підтверджується копією корінця податкового повідомлення – рішення від 15.06.2011 р. та копією поштового повідомлення з відміткою про вручення (а.с. 27).

Актом перевірки № 93/15-225/21923795 від 23.03.2011р. встановлено неподання відповідачем податкової звітності з податку на додану вартість в порушення вимог п.п. 49.18.1 (49.18.2) п. 49.18 статті 49 розділу ІІ, п. 203.1 статті 203 розділу V Податкового кодексу України, а саме: граничний строк подання податкової декларації з ПДВ за податковий період за лютий 2011 року – 21.03.2011р. (а.с. 28).

На підставі вищезазначеного акту перевірки № 93/15-225/21923795 від 23.03.2011р. за вищевказане порушення податковим органом прийнято податкове повідомлення – рішення № 0002391542 від 15.06.2011р. на суму 1020 грн., яке вручене відповідачу 22.06.2011р., що підтверджується копією корінця податкового повідомлення – рішення від 15.06.2011 р. та копією поштового повідомлення з відміткою про вручення (а.с. 30).

Актом перевірки № 184/15-225/21923795 від 17.05.2011р. встановлено неподання відповідачем податкової звітності з податку на додану вартість в порушення вимог п.п. 49.18.1 (49.18.2) п. 49.18 статті 49 розділу ІІ, п. 203.1 статті 203 розділу V Податкового кодексу України, а саме: граничний строк подання податкової декларації з ПДВ за податковий період за березень 2011 року – 20.04.2011р. (а.с. 31).

На підставі вищезазначеного акту перевірки № 184/15-225/21923795 від 17.05.2011р. за вищевказане порушення податковим органом прийнято податкове повідомлення – рішення № 00022015542 від 06.06.2011р. на суму 1020 грн., яке вручене відповідачу 15.06.2011р., що підтверджується копією корінця податкового повідомлення – рішення від 06.06.2011 р. та копією поштового повідомлення з відміткою про вручення (а.с. 33).

Актом перевірки № 222/15-225/21923795 від 06.06.2011р. встановлено неподання відповідачем податкової звітності з податку на додану вартість в порушення вимог п.п. 49.18.1 (49.18.2) п. 49.18 статті 49 розділу ІІ, п. 203.1 статті 203 розділу V Податкового кодексу України, а саме: граничний строк подання податкової декларації з ПДВ за податковий період за квітень 2011 року – 20.05.2011р. (а.с. 34).

На підставі вищезазначеного акту перевірки № 222/15-225/21923795 від 06.06.2011р. за вищевказане порушення податковим органом прийнято податкове повідомлення – рішення № 0002521542 від 23.06.2011р. на суму 1020 грн., яке вручене відповідачу 27.06.2011р., що підтверджується копією корінця податкового повідомлення – рішення від 23.06.2011 р. та копією поштового повідомлення з відміткою про вручення (а.с. 36).

Актом перевірки № 246/15-225/21923795 від 21.06.2011р. встановлено неподання відповідачем податкової звітності з податку на додану вартість в порушення вимог п.п. 49.18.1 (49.18.2) п. 49.18 статті 49 розділу ІІ, п. 203.1 статті 203 розділу V Податкового кодексу України, а саме: граничний строк подання податкової декларації з ПДВ за податковий період за травень 2011 року – 20.05.2011р. (а.с. 37).

На підставі вищезазначеного акту перевірки № 246/15-225/21923795 від 21.06.2011р. за вищевказане порушення податковим органом прийнято податкове повідомлення – рішення № 0002771542 від 04.07.2011р. на суму 1020 грн., яке вручене відповідачу 18.07.2011р., що підтверджується копією корінця податкового повідомлення – рішення від 04.07.2011 р. та копією поштового повідомлення з відміткою про вручення (а.с. 39).

Актом перевірки № 259/15-225/21923795 від 24.06.2011р. встановлено неподання податкової звітності з податку на додану вартість в порушення вимог п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.2000р. «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (зі змінами та доповненнями), який діяв на час вчинення порушення, п.п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 розділу ІІ, п. 203.1 статті 203 розділу V Податкового кодексу України, а саме: граничний строк подання податкової декларації з ПДВ за податковий період за жовтень 2010 року – 22.11.2010р., за листопад 2010 року – 20.12.2010р., грудень 2010р. – 20.01.2011р. (а.с. 40-41).

На підставі вищезазначеного акту перевірки № 259/15-225/21923795 від 24.06.2011р. за вищевказане порушення податковим органом прийнято податкове повідомлення – рішення № 0003021542 від 07.07.2011р. на суму 3060 грн., яке вручене відповідачу 19.07.2011р., що підтверджується копією корінця податкового повідомлення – рішення від 07.07.2011 р. та копією поштового повідомлення з відміткою про вручення (а.с. 42).

Західно-Донбаською державною податковою інспекцією проведено невиїзна документальна перевірка з питань своєчасності подання Приватним підприємством фірмою «Каско» податкової звітності з орендної плати за земельні ділянки на 2011 рік за результатами якої складено акт перевірки № 71/15-338/21923795 від 21.04.2011р.

Актом перевірки № 71/15-338/21923795 від 21.04.2011р. встановлено неподання відповідачем податкової декларації орендної плати за земельні ділянки в порушення вимог п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України, а саме: граничний строк подання податкової декларації з орендної плати за земельні ділянки на 2011 рік –  до 01.02.2011р. (а.с. 43).

На підставі вищезазначеного акту перевірки № 71/15-338/21923795 від 21.04.2011р. за вищевказане порушення податковим органом прийнято податкове повідомлення – рішення № 0000821543/0 від 11.05.2011р. на суму 170 грн., яке вручене відповідачу 17.05.2011р., що підтверджується копією корінця податкового повідомлення – рішення від 11.05.2011 р. та копією поштового повідомлення з відміткою про вручення (а.с. 46, 47).

Згідно даних по особовому рахунку станом 29.07.2011р. відповідач має податковий борг в розмірі 12 410 грн., в тому числі: зі збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства – 4080 грн., з податку на додану вартість – 8160 грн., з орендної плати з юридичних осіб – 170 грн., що підтверджується обліковими картками платника податків, які наявні в матеріалах справи (а.с. 55-57).

Відповідно до статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000р. (чинного до 01.01.2011р.), з метою погашення податкового боргу відповідача податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Так, Західно-Донбаською об’єднаною державною податковою інспекцією у Дніпропетровській області,  з метою вжиття заходів щодо погашення податкового боргу було направлено на адресу відповідача податкові вимоги:

- перша податкова вимога № 1/211 від 05.05.2009 р. на суму 2689 грн. 34 коп., яка вручена відповідачу 06.05.2009р. (а.с. 48);

- друга податкова вимога № 2/259 від 05.06.2009 р. на суму 4851 грн. 79 коп., яка вручена відповідачу 11.06.2009р. (а.с. 48).

У ході судового розгляду справи судом встановлено, що зазначений податковий борг борг в розмірі 12 410 грн. у відповідача виник у такі строки:

- за податковим повідомленням – рішенням № 0003031542 від 07.07.2011р. – податковий борг виник з 30.07.2011р.;

- за податковим повідомленням – рішенням № 0002371542 від 15.06.2011р. – податковий борг виник з 03.07.2011р.;

- за податковим повідомленням – рішенням № 0002391542 від 15.06.2011р. – податковий борг виник з 03.07.2011р.;

- за податковим повідомленням – рішенням № 0002201542 від 06.06.2011р. – податковий борг виник з 26.06.2011р.;

- за податковим повідомленням – рішенням № 0002521542 від 23.06.2011р. – податковий борг виник з 08.07.2011р.;

- за податковим повідомленням – рішенням № 00027711542 від 04.07.2011р. – податковий борг виник з 29.07.2011р.;

- за податковим повідомленням – рішенням № 0003021542 від 07.07.2011р. – податковий борг виник з 30.07.2011р.;

- за податковим повідомленням – рішенням № 0000821543/0 від 11.05.2011р. – податковий борг виник з 28.05.2011р.;

Згідно п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов’язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у п. 54.3.1 – 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму грошового зобов’язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Вказані вище податкові повідомлення-рішення позивача не оскаржувались відповідачем у встановлені законом строк, а отже, податкове зобов’язання є узгодженим.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідач в судове засідання не з’явився – 19.09.2011р., 17.10.2011р. та  16.11.2011р.,  доказів сплати податкового боргу суду не надав.

Що стосується позовних вимог про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна відповідача, що перебуває у позовній заставі, то в цій частині позовних вимог слід відмовити, виходячи з наступного.

Пунктами 95.1, 95.2, 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, який набрав чинності  з 01.01.2011р. визначено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а у разі їх недостатності – шляхом продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платників податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою державної податкової інспекції. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюються центральним органом державної податкової служби.

Проаналізувавши зміст наведеної правової норми, яка регулює порядок надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, суд приходить до висновку, що вказані дії можуть бути проведені лише за чітким дотриманням податковим органом послідовності виконання вимог п.п.95.1, п.95,2, п.95.3 статті 95 Податкового кодексу України, а саме: право на звернення до суду про надання дозволу на погашення всієї суми заборгованості може бути реалізовано податковим органом за наявності рішення суду про стягнення заборгованості за вказаною сумою податкового боргу з рахунків боржника, яке набрало законної сили, знаходилося на виконанні у податковому органі та доказів того, що рішення суду у такий спосіб не було виконано з причин недостатності коштів на рахунках боржника.

У ході судового розгляду справи позивачем суду не надано доказів, які б свідчили про недостатність коштів на рахунках відповідача.

Посилання відповідача на наявність судових рішень, які набрали законної сили про стягнення з відповідача ПП «Каско» податкового боргу в сумі 7225,22 грн. (по справі № 2а-10000/09/0470) та в сумі 1341,50 грн. (по справі № 2а-8421/10/0470) є безпідставним, оскільки зазначені суми не є предметом даного спору та вказані рішення перебувають на виконанні у ВДВС Павлоградському МРУЮ про що свідчать наявні в матеріалах справи копії відповідних постанов від 25.08.2010р., від 19.04.2011р. та зазначені факти підтверджено представником позивача у ході судового розгляду справи. Також, представник позивача пояснив, що у податкового органу відсутні докази недостатності коштів на рахунках відповідача.

За таких обставин, не підлягають задоволенню позовні вимоги щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна відповідача, що перебуває у податковій заставі за відсутності рішення про стягнення боргу з відповідача в сумі 12410 грн., що є предметом даного спору, яке набрало законної сили та відсутності доказів щодо недостатності коштів на рахунках відповідача.

Також не підлягають задоволенню і позовні вимоги щодо стягнення податкового боргу за рахунок готівки, що належить відповідачеві  виходячи з наступного.  

Пунктом 95.3 Податкового кодексу України встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.4 статті 95 Податкового кодексу України визначено, що орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку визначеному Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 Порядку стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010р. № 1244, визначено, що вилучення готівки у платника податків у рахунок погашення його податкового боргу здійснюється працівниками органу державної податкової служби з урахуванням вимог пунктів 95.2-95.4 статті 95 Податкового кодексу України.

Тобто, виходячи з аналізу вищевказаних норм ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення з платника податків готівкових коштів, які належать такому платнику податків здійснюється працівниками органу ДПІ у ході виконання рішення суду про стягнення коштів з рахунків платника податків, яке набрало законної сили та не може бути обрано способом захисту права у судовому порядку з урахуванням повноважень податкової інспекції встановлених ст. 20 Податкового кодексу України.  

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

За викладених обставин, суд приходить до висновку про доведеність позовних вимог в частині стягнення з відповідача податкового боргу у зв’язку з чим позов підлягає частковому задоволенню.  

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до  ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, у яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 71, 86, 94, 122, 128, 160, 161, 162, 163, 167  Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

          

                                        

          ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Західно-Донбаської об’єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області до Приватного підприємця фірми «Каско»  про надання дозволу на погашення податкового боргу та стягнення податкового боргу в сумі 12410 грн. - задовольнити частково.

Стягнути кошти з Приватного підприємства фірми «Каско» (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Дніпровська, 2а, ЄДРПОУ - 21923795) з рахунків в обслуговуючих банках такого платника податків в рахунок погашення податкового боргу:

- на користь державного бюджету (р/р 31211233700032, код платежу 19060100, банк одержувача УДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, код отримувача 24237540) податковий борг зі збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства в сумі 4080 грн. (чотири тисячі вісімдесят гривень 00 коп.);

- на користь державного бюджету (р/р 31112105700032, код платежу 14010100, банк одержувача УДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, код отримувача 24237540) податковий борг з податку на додану вартість в сумі 8160 грн. (вісім тисяч сто шістдесят гривень 00 коп.);

- на користь державного бюджету (р/р 33210812700032, код платежу 13050200, банк одержувача УДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, код отримувача 24237540) податковий борг з орендної плати з юридичних осіб в сумі 170 грн. (сто сімдесят гривень 00 коп.).

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд  шляхом подання апеляційної скарги до суду  першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.  

Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 21.11.2011р.

 


Суддя                  < (підпис) >

< Список >

< Список >

< Список >С.О. Конєва

< Текст > 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація