09.12.2011 < копія >
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 листопада 2011 р. Справа № 2а/0470/14175/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіЛуніна О.С. < Текст >
при секретаріЧерпак А.Ю.
за участю сторін:
від позивача –Крапівцева О.О.
від відповідача –Тубольцева О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області до Державного підприємства «Дніпропетровський регіональний державний науково-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації» про зобов’язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2011 року Контрольно-ревізійне управління в Дніпропетровській області звернулося з позовом до ДП «Дніпропетровський регіональний державний науково-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації», в якому просив зобов’язати відповідача виконати вимоги КРВ в м. Дніпропетросвьку, а саме: відшкодувати в повному обсязі непред’явлену суму збитків від пошкодження автотранспортного засобу на загальну суму 54900,25 грн. шляхом внесення коштів до каси або на розрахунковий рахунок підприємства, в тому числі особами, винними у пошкодженні автотранспортного засобу, відповідно до ст. 133-136 КЗпП України, та шляхом проведення претензійно-позовної роботи.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що КРВ в м. Дніпропетровськ була проведена ревізія за результатами якої складено акт від 21.06.2011 р. №06-21/17. Для усунення виявлених в ході ревізії порушень, КРУ у Дніпропетровській області направило відповідачу для виконання вимогу від 03.08.2011р. № 06-04-15/2306, яку відповідач на момент подання позову не виконав.
У судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав та просив його задовольнити.
У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував, проте, з його заперечень вбачається, що фактично він просив зупинити провадження по справі до встановлення винних осіб у завданні державі, в особі ДП «Дніпропетровський регіональний державний науково-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації», суми збитків від пошкодження автотранспортного засобу. Разом з тим, по суті позовних вимог останній не заперечував. Під час судового засідання, представнику відповідача судом було відмовлено у зупинені провадження по справі.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити частково з огляду на наступне.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що КРВ в м. Дніпропетровськ, на виконання звернення керівника об’єкту контролю відповідно до ст. 11 ЗУ «Про Державну контрольно –ревізійну службу в Україні», доручення КРУ в Дніпропетровській області від 23.05.2011 №04-08-06018/5718, на підставі направлення на проведення ревізії від 24.05.2011 №383 проведено позапланову ревізію фінансово-господарської діяльності ДП «Дніпропетровський регіональний державний науково-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації»за період з 01.07.2010 по 30.04.2011, за результатами якої було складено акт від 21.06.2011 р. №06-21/17.
Листом від 03.08.2011 № 06-04-15/2306 КРВ в м. Дніпропетровськ на адресу відповідача направлені вимоги щодо усунення порушень, виявлених під час ревізії. Проте на сьогоднішній день п. 2 вимоги відповідачем не виконано.
Актом ревізії від 21.06.2011 р. №06-21/17 встановлено, що в ході ревізії підприємством надано акти від 12.05.2011 №б/н від 18.05.2011, в яких робочою групою в складі головного інженера - начальника експлуатаційно-технічного відділу Желєзняка Г.В., в. о. заступника генерального директора з економічних питань Магаузової В.Ф., начальника відділу забезпечення діяльності генерального директора Завгороднього Ю.О. відповідно до наказу від 21.04.2011 №15 «Про проведення перевірки стану справ з технічного обслуговування автотранспорту»встановлено, що автотранспортний засіб TOYOTA CAMRY державний номерний знак НОМЕР_1 з 17.11.2010 фактично на дату складання зазначеного акту знаходиться на території на відповідальному зберіганні в TOB «Алмаз Мотор ЛТД»за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Запорізьке шоссе, 35. У механіка експлуатаційно-технічного відділу ОСОБА_9 документи про передачу автомобіля в ремонт відсутні.
Останній подорожній лист на зазначений автотранспортний засіб від 15.11.2010 №001496 серія ААЖ виписано на водія ОСОБА_10
В ході ревізії підприємством укладено договір від 08.06.2011 №090601 з TOB фірма «Арт-Синтез»про проведення автотоварознавчого дослідження та визначення матеріального збитку від пошкодження автотранспортного засобу TOYOTA CAMRY державний номерний знак НОМЕР_1.
Товариством складено висновок №090601 від 14.06.2011, в якому зазначено, що матеріальний збиток, завданий власнику даного автотранспортного засобу в результаті його пошкодження, складає в сумі 54902,99 гривень.
Підприємством з дати встановлення пошкодження автомобілю не встановлено винну особу, не відображено в бухгалтерському обліку суму збитку від пошкодження, не проведено претензійно-позовну роботу щодо стягнення зазначеної суми, що в порушення ст. 224 Господарського кодексу України від 16.01.2003 №435-1У, ст. 509, 530, 610 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 №436-IV призвело до матеріальної шкоди (збитків), завданої підприємству, в загальній сумі 54902,99 гривень.
Станом на сьогодні, сума матеріальної шкоди складає 54900,25 грн.
Відповідно до ст. 2 головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.
Положення п. 7 ст. 10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» зазначають, що Головному контрольно-ревізійному управлінню України, контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах надається право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.
Відповідно до ст.15 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні», законні вимоги службових осіб державної контрольно-ревізійної служби є обов'язковими для виконання службовими особами суб'єктів, що ревізуються чи перевіряються.
Згідно п.10 ст.10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні», контрольно-ревізійна служба має право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
З викладеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача в частині відшкодування в повному обсязі непред’явленої суми збитків від пошкодження автотранспортного засобу на загальну суму 54900,25 грн. є законними та підлягають задоволенню.
Що ж стосується позовних вимог, в яких позивач обрав для відповідача шлях відшкодування непред’явленої суми збитків від пошкодження автотранспортного засобу, а саме: відшкодування шляхом внесення коштів до каси або на розрахунковий рахунок підприємства, в тому числі особами, винними у пошкодженні автотранспортного засобу, відповідно до ст. 133-136 КЗпП України, та шляхом проведення претензійно-позовної роботи, то на думку суду, такі вимоги не відносяться до компетенції та повноважень позивача, і не відповідають вимогам ст.. 105 КАС України, а тому задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно зі ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Керуючись статтями 158-163, 254 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області до Державного підприємства «Дніпропетровський регіональний державний науково-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації» про зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити частково.
Зобов'язати Державне підприємство «Дніпропетровський регіональний державний науково-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації» виконати вимоги КРВ в м. Дніпропетровськ, а саме: відшкодувати в повному обсязі непред’явлену суму збитків від пошкодження автотранспортного засобу TOYOTA CAMRY державний номерний знак НОМЕР_1 на загальну суму 54900,25 грн.
В іншій частині позовних вимог – відмовити.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України. Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст складено 28 листопада 2011 р.
Суддя < (підпис) >
< Список >
< Список >
< Список >О.С. Луніна
< Текст >