УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«ЗО» серпня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді - Берзіньш B.C.

Суддів                        - Шестакової Н.В,

- Летягіної О.В.

При секретарі - Сафіній Ф.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визначення порядку користування земельною ділянкою та усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, та відшкодування моральної та матеріальної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 22.05.2003 року,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2., ОСОБА_3., у якому просила суд зобов'язати відповідачок не робити перешкод в користуванні фруктовими деревами та земельною ділянкою, визначити межі користування земельною ділянкою з урахуванням договору користування за 1987 рік, укладеного порядку користування на протязі 14 років, а також плану до акту дослідження від 15.04.2003 року.

Просила зобов'язати ОСОБА_3. убрати сміття та будматеріали від її сараю літ. В; зобов'язати ОСОБА_2 знести самовільно побудований гараж, огорожу у вигляді дерев'яної решітки; стягнути з ОСОБА_2. у відшкодування матеріальної шкоди 3000грн.; у відшкодування моральної шкоди - 1000грн.; стягнути з ОСОБА_3. у відшкодування моральної шкоди 2000грн.

Вимоги мотивовані тим, що кожен з сторін по справі є співвласником визначеної частки в домоволодінні АДРЕСА_1. Жилий будинок розташований на земельній ділянці площею 300 кв.м., яка знаходиться в спільному користуванні. 25.08.1987 року між колишніми співвласниками домоволодіння був укладений договір користування жилими та підсобними приміщеннями. В пункті 4 зазначеного договору було вказано, що кожний власник користується деревами, які примикають до тієї частини будинку, яка знаходиться в його користуванні.

Позивачка вважає, що вищевказаним пунктом договору фактично закріплений порядок користування земельною ділянкою між співвласниками будинку. Умови договору від 25.08.1987 року виконувалися до літа 2001 року, після чого відповідачки почали чинити перешкоди в користуванні земельною ділянкою -збудували огорожу, якою перегородили підступ до посаджених нею дерев. Крім того, ОСОБА_2 побудувала на земельній ділянці без її згоди гараж, а ОСОБА_3 на

Справа № 22-4129/2006 р.               Головуючий у першій інстанції Бондаренко Г.Н.

Довідач Летягіна О.В.

самовільно огородженій території поклала під стіну її сараю будматеріали, господарський інвентар. Вимоги про відшкодування матеріальної шкоди ОСОБА_1. мотивувала тим, що ОСОБА_2 знищила два дерева абрикоса та одне - вишні. Також, вважає, що відповідачками їй заподіяна моральна шкода, яку оцінює у 2000грн. та 1000грн.

Рішенням Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 22.05.2003 року в позові ОСОБА_1. відмовлено у повному обсязі.

На рішення подана апеляційна скарга ОСОБА_1., яка за змістом зводиться до скасування рішення суду, як необгрунтованого, постановленого з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалення нового рішення по суті спору

Апелянт вважає, що суд не дав належної оцінки тому факту, що відповідачки незаконно огородили частину спільної земельної ділянки та роблять перешкоди в користуванні нею та деревами, які на ній ростуть. Вказує, що суд відмовив в визначені порядку користування ділянкою без достатніх підстав, посилаючись на її відмову від проведення судово-технічної експертизи. Також, не ураховані обставини заподіяння відповідачками матеріальної та моральної шкоди шляхом ушкодження дерев, та порушенням її прав, передбачених земельним законодавством.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційною скарги, вислухавши пояснення сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Проаналізувавши матеріали справи, колегія суддів встановила, що вирішуючи спір про порядок користування земельною ділянкою, яка не є власністю сторін по справі,   суд при цьому не притягнув до участі в справі власника земельної ділянки.

З положень ст.. 9 ЗК України передбачається, що до повноважень міських рад у галузі земельних правовідносин на їх території відноситься розпорядження землями територіальної громади міста.

Однак, до участі в справі міська рада притягнена не була, хоча судом було розглянуто питання про права осіб стосовно користування земельною ділянкою, права сторін на розміщення на неї споруд, огорож, не виясняючи при цьому думку розпорядника землею з зазначеного питання.

За таких обставин, колегія суддів вважає рішення суду постановленим з порушенням норм процесуального права, в зв'язку з чим, в силу статті 311 п.4 ЦПК України, підлягаючим скасуванню, так як суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 304, 307, 311 п.4, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 -задовольнити частково.

Рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 22.05.2003 року - скасувати.

Справу направити на новий судовий розгляд до суду першій інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Справа № 22-4129/2006 р.               Головуючий у першій інстанції Бондаренко Г.Н.

      Доповідач Летягіна О.В.