Справа №22-4472/2006р. Головуючий в 1 інстанції Крючков І.І.
Доповідач Берзіньш B.C.
УХВАЛА Іменем України
13 вересня 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:
Головуючого: Берзіньш B.C., Суддів: Іващенко В.В. Летягіної О.В., при секретарі Дермоян Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця та начальника відділу державної виконавчої служби Роздольненського районного управління юстиції за апеляційною скаргою відділу Державної виконавчої служби Роздольненського районного управління юстиції на рішення Роздольненського районного суду АРК від 10 серпня 2005 року,
ВСТАНОВИЛА:
У липні 2005 року ОСОБА_1. звернулась до суду зі скаргою на дії державного виконавця та начальника відділу Державної виконавчої служби Роздольненського районного управління юстиції. Вимоги мотивовані тим, що 13.12.2000р. в ВДВС Роздольненського РУЮ надійшов виконавчий лист №2-2342 про стягнення з ОСОБА_1. аліментів на утримання дочки Ганни, 29.06.1998р. народження. Проте з того часу ніяких документів чи повідомлень із ВДВС позивачці не надходило, аліменти не стягувались. 09.06.2005р. вона звернулась із скаргою до начальника ВДВС, в якій просила прийняти заходи до примусового виконання та видати копії документів, які знаходяться у виконавчому провадженні, і довідку про заборгованість, але відповіді, всупереч вимогам законодавства, так і не одержала. Просила визнати бездіяльність начальника ВДВС та державного виконавця неправомірною, зобов»язати державного виконавця та начальника ВДВС Роздольненського РУЮ прийняти заходи примусового виконання рішення суду про стягнення на її користь аліментів зОСОБА_1
Представник ВДВС Роздольненського РУЮ в засіданні суду першої інстанції заперечував проти заявлених вимог, посилаючись на виконання за виконавчим листом належним чином.
Рішенням Роздольненського районного суду від 10.08.2005р. визнано неправомірною бездіяльність державного виконавця ВДВС Роздольненського РУЮ, ВДВС Роздольненського РУЮ зобов»язано прийняти заходи для реального виконання виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_1. аліментів в розмірі 1\4 частки на утримання дочки Ганни; в задоволенні скарги в частині визнання неправомірною бездіяльність начальника ВДВС Роздольненського РУЮ відмовлено.
В апеляційній скарзі ВДВС Роздольненського РУЮ просить рішення суду першої інстанції в частині задоволення вимог заявника скасувати з направленням справи на новий розгляд, посилаючись на порушення норм процесуального права.
В запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_1. вважає доводи апеляційної скарги необгрунтованними.
В засіданні апеляційного суду представник ВДВС Роздольненського РУЮ підтримав доводи апеляційної скарги.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на неї, розглянувши матеріали справи, коллегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а
рішення суду в оскаржуваній частині -скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції з таких підстав.
Так ст.300ч.1п.1 ЦПК України передбачено, що підставами для скасування рішення суду першої інстанції є неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Апелянт посилається на пропуск заявницею строку, передбаченного ст.248-22 ЦПК України, чинного на час розгляду справи судом першої інстанції, проте судом матеріали виконавчого провадження в судовому засіданні не досліджувались, питання строку звернення зі скаргою до суду не з»ясовувалось; запереченням представника ВДВС суд не дав ніякої оцінки.
Крім того, відповідно до ст.248-21 ЦПК України 1963р., чинного на час розгляду справи судом першої інстанції, передбачалось, що скарга розглядається у судовому засідання за участю заявника і державного виконавця, чи іншої посадової особи державної виконавчої служби рішення, дія чи бездіяльність якого оскаржуються. Якщо суд встановить, що особа, рішення, дії чи бездіяльність якої оскаржуються, не працює на попередній посаді, він залучає до участі в справі посадову особу, до компетенції якої належить вирішення питання про усунення порушення прав чи свобод заявника. Аналогічні положення містяться і в ст.386 чинного ЦПК України.
Із матеріалів справи слідує, що заявником оскаржуються дії державного виконавця, але обов»язок про прийнятття заходів для реального виконання виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_1. аліментів по справі судом покладено на відділ державної виконавчої служби. Суд не уточнив вимоги ОСОБА_1. в цій частині і державного виконавця, чиї дії оскаржуються, до участі у справі не притягнув.
Пунктом 4ч.1ст.311 ЦПК України передбачено, що рішення суду підлягає скасуванню з направленням питання на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов»язки осіб, які не брали участі у справі.
Відповідно до ст. З03 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованність рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції; апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, яке є обов»язковою підставою для скасування рішення суду.
Вирішення питання про права та обов»язки осіб, які не брали участі у справі є обов»язковою підставою для скасування рішення суду.
Оскільки рішення суду в частині відмови у задоволенні скарги ніким не оскаржене, то, відповідно до положень ч.1 ст. З03 ЦПК України, його законність та обгрунтованність в цій частині не перевірялась.
З урахуванням наведеного, керуючись ст.ст.303, 308,311 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу відділу Державної виконавчої служби Роздольненського районного управління юстиції задовольнити.
Рішення Роздольненського районного суду Автономної Республіки Крим від 10 серпня 2005 року в частині відмови у задоволенні скарги ОСОБА_1 про визнання неправомірною бездіяльності начальника відділу Державної виконавчої служби Роздольненського районного управління юстиції
залишити без змін, в іншій частині це ж рішення Роздольненського районного суду Автономної Республіки Крим від 10 серпня 2005 року- скасувати і в цій частині передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути
оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України на протязі
двох місяців.