УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«ЗО» серпня 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:

Головуючого судді - Шестакової Н.В.

Суддів                     -  Берзіньш B.C.

-   Летягіної О.В.

При секретарі       -   Сафіній Ф.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу та визнання договору купівлі-продажу недійсним, за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_3 на ухвалу Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 14.03.2005 року,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 14.03.2005 року з метою забезпечення позову заборонено ОСОБА_2експлуатацію автомобіля „МИЦУБИСИ-ПАДЖЕРО", державний номер НОМЕР_3 та автомобіля „ОПЕЛЬ-ВЕКТРА", державний номер НОМЕР_1, зареєстровані на ім'я ОСОБА_2 Передано зазначені автомобілі на відповідальне зберігання до ВДВС Київського РУЮ Сімферопольського ГУЮ.

На зазначену ухвалу подана апеляційна скарга представника відповідача ОСОБА_3, яка за змістом зводиться до скасування ухвали суду, як необгрунтованої.

У своїй апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_3. вважає, що при розгляді заяви про забезпечення позову були порушені процесуальні строки, встановлені законом, а саме, заява про забезпечення позову подана 16.02.2004 року, а ухвала суду була постановлена 14.03.2005 року. Крім того, автомобілі належать на праві власності не тільки відповідачу, а й його жінці ОСОБА_2., до того ж, заявник вказує, що автомобіль „МИЦУБИСИ-ПАДЖЕРО" 1994 року випуску, тобто, згідно з „Методикою проведення товарознавської

Справа № 22-2634/2006 р.               Головуючий у першій інстанції Харченко І. А.

Доповідач Летягіна О.В.

експертизи та оцінки дорожнього транспорту" від 24.09.2003 року, вже втратив товарний вигляд.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційною скарги, вислухавши пояснення сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи вимоги про заборону експлуатації автомашин

відповідача, на які був раніше по справі накладений арешт, суд виходив

з того, що експлуатація автомашин може утруднити та зробити

неможливим виконання рішення суду, так як ОСОБА_2 постійно

експлуатує цей транспорт, в результаті чого він втрачає товарний

вигляд,     відбувається    знос    деталей  автомашин,     а     вартість

поновлювальних та ремонтних робіт потребує значних матеріальних коштів.

З такими висновками суду погоджується колегія суддів. Стаття 149 ЦПК України \в редакції 1963 року\ передбачала, що суд чи суддя на просьбу осіб, які беруть участь у справі, або за своєю ініціативою може вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в усякій стадії справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Статтею 152 ЦПК України, передбачаються способи забезпечення позову, а саме накладання арешту на майно, заборона провадити певні дії та інші способи забезпечення.

Зі змісту позовної заяви вбачаться, що ціна позову складає суму 153 280 гривень, таким чином забезпечення позову повинно відповідати цій сумі.

До того ж в заявлених додатково позовних вимогах позивачка просить суд визнати за нею право власності на вказані автомобілі, таким чином це майно повинно бути збережено .

Довід апеляційної скарги про те, що вказані автомобілі є іх

сумісною     з     дружиною   власністю     колегія     суддів     вважає

необгрунтованим, так як доказів про те, що його дружина ОСОБА_2зверталася з заявою про виключення її частки майна з акту опису та арешту і що це майно було виключено з акту , відповідачем суду не надано.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає ухвалу суду законною та обґрунтованою, так як вбачає що невжиття цих заходів може утруднити виконання рішення суду, в зв'язку з чим, підстав для задоволення апеляційної скарги не знаходить.

Керуючись статтями 303,304,307,312 п.1, 313,315,317,319 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Справа № 22-2634/2006 р.               Головуючий у першій інстанції Харченко І. А.

........... Доповідач Летягіна О. В.

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - відхилити.

Ухвалу Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 14.03.2005 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.Справа № 22-2634/2006 р.            Головуючий у першій інстанції Харченко І. А.

Доповідач Летягіна О. В.