Судове рішення #20645386

29.11.2011                                                                                                    < копія >


                                                             ПОСТАНОВА

                                                       ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


16 листопада 2011 р. Справа № 2а/0470/11647/11


                    Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:


головуючого суддіКонєвої С.О. < Текст > 

при секретаріТроценко О.О.  

за участю представників сторін

від позивача: Лєнкова І.О., Чайкін Є.О.

            розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 про стягнення заборгованості в сумі 1120 грн. 80 коп.

ВСТАНОВИВ:

19.09.2011 р. Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська звернулося з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 та просить стягнути з відповідача на їх користь заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в сумі 1120 грн. 80 коп.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська як платник страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування. Відповідно до п. 4 Закону України «Про внесення змін до законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 2461-VI від 08.07.2010 р. фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіскальний податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, зазначеному цим Законом. Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску на кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподаткування прибутку (доходу), загального оподаткованого доходу, з якої сплачуються страхові внески. Відповідач у повному обсязі страхові внески не сплатив за 2010 рік, у зв’язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 1120 грн. 80 коп., яку позивач і просить стягнути з відповідача.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з’явився, причину неявки не повідомив, з клопотанням про відкладення розгляду справи чи розгляд справи за його відсутності  до суду не звернувся, про час і місце розгляду справи  був повідомлений належним чином відповідно до вимог ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами (а.с.19).

Відповідач своїм правом згідно до ст.ст. 49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України на участь у судовому засіданні не скористався, свого представника в судове засідання не направив, письмових заперечень на вимогу суду не надав.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі  повторного неприбуття відповідача, який не є суб’єктом владних повноважень належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи вищенаведене, те, що відповідач повідомлений про розгляд справи у порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України, строки  розгляду і вирішення справи, встановлені ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне розглядати справу за відсутності відповідача згідно до вимог ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України  за наявними у справі доказами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, які брали участь у судовому засіданні, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши  докази  у  сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Фізична особа – підприємець ОСОБА_5 зареєстрована в Управлінні Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська з 14.11.2005р. як платник страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування (а.с. 25).

Частиною 2 статті 17 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від  09.07.2003 р. (чинного в редакції на 2010 р.) визначено, що страхувальники зобов’язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

17.07.2010р. набрав чинність Закон України «Про внесення змін до Законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» №2461-VI від 08.07.2010 р.

Згідно Закону України від 08.07.2010 №2461-VІ «Про внесення змін до законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та Закону України від 09.07.2003р. №1058-VІ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), починаючи з 01 липня 2010р. зобов’язані сплачувати до Пенсійного фонду страхові внески, щомісячний розмір яких, з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перераховується Держказначейством на рахунки органів Фонду у розмірі 10 та 42 відсотків відповідно, не може становити менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу.

Таким чином, враховуючи розмір мінімальної заробітної плати, яка множиться на встановлений тариф – 33,2 відсотки,  з липня 2010р. по грудень 2010р. мінімальний страховий внесок для зазначених осіб становить за січень  – червень 2010 – 84 грн.; за липень-вересень 2010р. – 294,82 грн. (виходячи з мінімальної заробітної плати 888,00грн.), за жовтень-листопад 2010 року  – 301,12 грн. (виходячи з мінімального розміру заробітної плати 907,00 грн.),  за  грудень 2010р. – 306,10 грн. (виходячи з мінімального розміру заробітної плати 922,00 грн.).

Пунктом 4 частини 8 розділу 15 Перехідних положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (чинного в редакції до 01.01.2011р.) встановлено, що фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.

Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.

Відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону України № 1058 страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для страхувальників, зазначених у п. 5 ст. 14 цього Закону є квартал.

Отже, сплата страхових внесків відповідачем повинна здійснюватися протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу, а саме:  за січень-березень 2010 р. – до 20.04.2010 р., за квітень-червень – до 20.07.2010 р., за липень-вересень 2010 р. - до 20.10.2010 р., жовтень-грудень 2010 р. – до 20.01.2011 р.

Судом встановлено, що відповідач надав до ПФУ звіт про нарахування страхових внесків за 2010 р., в якому самостійно нарахував страхові внески за 2010 р. у розмірі 2296 грн. 80 коп. – таблиця 2. Однак сплатив їх лише частково у розмірі 1176 грн. 00 коп. (а.с. 5, 6).

Отже, у відповідача виникла перед Управлінням ПФУ в Індустріальному районі м. Дніпропетровська заборгованість по сплаті страхових внесків, яка становить 1120 грн. 80 коп. за 2010 рік, що підтверджується наявними у матеріалах справи довідкою та розрахунком суми боргу, які надані позивачем. (а.с. 4, 22).

Відповідно до ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 (чинної в редакції на 2010р.) суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у визначені строки, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

З 01.01.2011 р. набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Відповідно до ч. 7 Прикінцевих та  перехідних положень вказаного Закону передбачено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011р. не настав, здійснюється фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Таким чином, до заборгованості по сплаті страхових внесків за  2010р. на загальну суму 1120 грн. 80 коп., слід застосовувати законодавство, яке діяло на момент виникнення такої заборгованості, тобто норми  Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003р., які діяли станом на 2010 рік.

Відповідач в судове засідання не з’явився, жодних доказів правомірності не сплати заборгованості суду не надав.

Відповідно до ст.ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку про те, що факт порушення відповідачем вимог діючого законодавства доведений, у зв’язку з чим позов підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, у яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична  чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 71, 86, 94, 122, 128, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд  -

          ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська до Фізичної особи – підприємця ОСОБА_5 про стягнення заборгованості в сумі 1120 грн. 80 коп. - задовольнити  повністю.

Стягнути з Фізичної особи – підприємця ОСОБА_5 (49000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська (49051, м. Дніпропетровськ, вул. Б. Хмельницького, 14-а, р/р 25601303013178 в Дніпропетровському обласному управлінні ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 305482, код 21928864) заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік у сумі 1120 грн. 80 коп. (одна тисяча сто двадцять гривень 80 коп.).

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд  шляхом подання апеляційної скарги до суду  першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений  21.11.2011р.



Суддя                  < (підпис) >

< Список >

< Список >

< Список >С.О. Конєва

< Текст > 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація