29.11.2011
< копія >
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2011 р. Справа № 2а/0470/10258/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді:
при секретарі судового засідання: Конєвої С.О. < Текст >
Троценко О.О.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську Дніпропетровської області до Приватного підприємства "СТ-технологія" про стягнення податкового боргу у розмірі 2 088, 46 грн., -
ВСТАНОВИВ:
15.08.2011р. Державна податкова інспекція у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області звернулася з позовом до Приватного підприємства «Ст-технологія» та просить стягнути кошти з рахунків відповідача у банках, обслуговуючих Приватне підприємство «Ст-технологія», у розмірі суми податкового боргу – 2088 грн. 46 коп., а саме: по податку на прибуток у сумі 178 грн. 47 коп. та по податку на додану вартість у сумі 1909 грн. 99 коп.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області та має борг по податку на прибуток у розмірі 178 грн. 47 коп. по податку на додану вартість у розмірі 1909 грн. 99 коп., який виник внаслідок систематичних порушень відповідачем вимог п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000р. та внаслідок несплати узгоджених зобов’язань по деклараціях, а також за податковими повідомленнями-рішеннями, які були прийняті податковим органом та застосовані штрафні санкції за неподання податкової звітності. Податковим органом на виконання Закону України № 2181 на адресу відповідача направлялись дві податкові вимоги про сплату боргу, однак вони були повернуті поштою у зв’язку з закінченням терміну зберігання та в подальшому були розміщені на дошці оголошень. У позові позивач зазначає, що відповідно до ст. 20 ПКУ податковому органу надані повноваження щодо звернення до суду з позовом про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих відповідача у зв’язку з чим просить стягнути наявний податковий борг з рахунків у банках, обслуговуючих відповідача в сумі 2088,46 грн.
Позивач в судове засідання не з'явився, однак 10.10.2011р. надав до канцелярії суду клопотання, в якому просить розглянути справу без участі представника позивача в порядку письмового провадження та позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з’явився 09.09.2011р., 05.10.2011р. та 02.11.2011р., причину неявки не повідомив, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином відповідно до вимог ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України, за адресою вказаною в витязі з ЄДРПОУ станом на 26.09.2011р. що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовими конвертами (а.с. 26, 35-37, 84).
Відповідач процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористався, причини неявки не повідомив, з клопотанням про відкладення розгляду справи або розгляд справи за його відсутності до суду не звернувся.
Відповідно до ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Частиною 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи вищенаведене, клопотання позивача про розгляд справи за відсутності представника позивача, те, що відповідач був повідомлений про розгляд справи у порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України, відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, строки розгляду і вирішення справи, визначені ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне розглядати справу за відсутності представників сторін за наявними у справі доказами та у письмовому провадженні відповідно до ч. 4, 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно до ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося у зв’язку з неявкою в судове засідання представників сторін.
У судовому засіданні оголошувалася перерва до 02.11.2011р.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суб’єктом владних повноважень – є орган державної влади орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно п. 8 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем є особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб’єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.
Частиною 2 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до п.5 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.
З 01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України.
З урахуванням того, що за даним позовом правовідносини виникли до набрання чинності Податковим кодексом України та те, що позивач звернувся з позовними вимогами до адміністративного суду після набрання чинності вказаним вище Кодексом, до даних правовідносин слід застосовувати законодавство, яке було чинне на час виникнення спору та законодавство, яке є чинним на момент розгляду цієї справи лише в частині повноважень позивача.
Відповідно до ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядок встановлений законами України, мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірі, встановлених законодавством, а також стягувати до державного бюджету суми заборгованості суб'єктів господарювання за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі, та нарахованої на неї пені у порядку, передбаченому Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Відповідно до п.20.1.18 ст. 20 Податкового кодексу України № 2755-VІ від 02.12.2010р. органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Тобто, позивач – орган державної податкової служби є суб’єктом владних повноважень, який у спірних правовідносинах реалізує надані йому владні управлінські функції та має право звертатися до суду з відповідними позовними вимогами щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.
Судом встановлено, що Приватне підприємство «Ст-технологія» зареєстровано рішенням Виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області 20.03.2006 р. за номером 1 223 102 0000 001 961 та знаходиться на податковому обліку як платник податків у Державній податковій інспекції у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області з 22.03.2006 р. за № 61, що підтверджується копією довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців від 26.09.2011р. та Витягом з Автоматизованої інформаційної системи «Реєстр платників податків» позивача від 20.09.2011 р. (а.с. 34-37).
Приватне підприємство «Ст-технологія» в порушення вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Закону України «Про податок на додану вартість», Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (які були чинними на момент виникнення боргу) має податковий борг перед бюджетом станом на 01.07.2011р. в сумі 2 088 грн. 46 коп., що підтверджується довідкою позивача та обліковою карткою платника податків, які наявні в матеріалах справи (а.с. 7, 22, 23, 38, 39, 59, 60).
Згідно з п.1 ч.1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (чинної на момент виникнення податкового боргу), органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановленому законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов’язаних із нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов’язкових платежів) незалежно від способу їх подачі.
Як встановлено судом Державною податковою інспекцією у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області проведено невиїзні документальні перевірки з питань своєчасності подання Приватним підприємцем «Ст-технологія» податкової звітності з податку на прибуток та податку на додану вартість за результатами яких складені акти перевірки № 196/86/15-1/34303882 від 21.01.2009р., № 678/15-224/34303882 від 13.10.2008 р., № 3438/712/15-224/34303882 від 28.10.2008р., № 845/153/15-224/34303882 від 26.02.2009р., № 4350/627/15-224/34303882 від 17.09.2009р., № 6162/866/15-224/34303882 від 23.12.2009р., № 327/59/15-224/34303882 від 30.01.2010 р., № 1366/245/15-224/34303882 від 13.03.2010р., № 3838/272/15-223/34303882 від 04.06.2010р., № 4592/377/15-223/34303882 від 09.07.2010р., № 4725/396/15-223/34303882 від 19.07.2010 р. (а.с. 63-82).
Вищезазначеними перевірками були встановлені систематичні порушення відповідачем вимог пп. 4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.2000р. «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (зі змінами та доповненнями), яким визначено, що податкові декларації подаються за базовий звітний період, який дорівнює календарному місяцю протягом 20 календарних днів наступних за останнім днем звітного (податкового) місяця.
Відповідно до вимог п.п. 17.1.1 п. 17.1 Закону України № 2181 (чинного на момент виникнення правовідносин) платник податків, що не подає податкову декларацію у строки визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.
Так, актом перевірки № 678/15-224/34303882 від 13.10.2008 р. встановлено, що відповідач несвоєчасно подав декларацію з податку на додану вартість за серпень 2008 року – граничний термін подання якої: 22.09.2008р. (фактично надано 24.09.2008р.).
На підставі вищезазначеного акту перевірки № 3210/678/15-224/34303882 від 13.10.2008р. за вищевказане порушення податковим органом прийнято податкове повідомлення – рішення № 0006741502 від 16.10.2008р. на суму 170 грн., яке розміщено на дошці оголошень 16.10.2008 р., що підтверджується корінцем податкового повідомлення – рішення від 16.10.2008 р. (а.с. 14).
В акті перевірки № 3438/712/15-224/34303882 від 28.10.2008р. встановлені аналогічні порушення відповідача, а саме: не подано декларацію з податку на додану вартість за вересень 2008 року, граничний термін подання якої: 20.10.2008р.
На підставі вищезазначеного акту перевірки № 3438/712/15-224/34303882 від 28.10.2008р. за вищевказане порушення податковим органом прийнято податкове повідомлення – рішення № 0007111502 від 03.11.2008р. на суму 170 грн., яке розміщено на дошці оголошень 03.11.2008р., що підтверджується корінцем податкового повідомлення – рішення від 03.11.2008р. (а.с. 14).
Актом перевірки № 196/86/15-1/34303882 від 21.01.2009 р. Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області встановлено, що ПП «Ст-технологія» не подало декларацію з податку на прибуток, граничний строк подання якої: 22.12.2008 р.
У зв’язку з чим на підставі акту перевірки № 196/86/15-1/34303882 від 21.01.2009р. за вищевказане порушення податковим органом прийнято податкове повідомлення – рішення № 00006015010 від 23.01.2009 р. на суму 170 грн.
В подальшому ДПІ було складено акт про неможливість вручення податкового повідомлення – рішення № 11/15-1 від 23.01.2009р., що підтверджується корінцем податкового повідомлення – рішення від 23.01.2009 р. (а.с. 62).
Актом перевірки № 845/153/15-224/34303882 від 26.02.2009р. ДПІ у м. Дніпродзержинська встановлено, що відповідач не подав декларацію з податку на додану вартість за січень 2009 року, граничний термін подання якої: 20.02.2009р.
На підставі вищезазначеного акту перевірки 845/153/15-224/34303882 від 26.02.2009р. за вищевказане порушення податковим органом прийнято податкове повідомлення – рішення № 0001531502 від 05.03.2009р. на суму 170 грн., яке розміщено на дошці оголошень 05.03.2009р., що підтверджується корінцем податкового повідомлення – рішення від 05.03.2009р. (а.с. 15).
Актом перевірки № 4350/627/15-224/34303882 від 17.09.2009 р. позивачем встановлені аналогічні порушення, тобто не подано декларацію з податку на додану вартість за червень 2009 року, граничний термін надання – 20.07.2009р. та за липень 2009 року, граничний термін подання – 20.08.2009р.
У зв’язку з чим на підставі вищезазначеного акту перевірки № 4350/627/15-224/34303882 від 17.09.2009 р. за вищевказане порушення податковим органом прийнято податкове повідомлення – рішення № 0006781502 від 21.09.2009р. на 340 грн., яке розміщено на дошці оголошень 21.09.2009р., що підтверджується корінцем податкового повідомлення – рішення від 21.09.2009 р. (а.с. 15).
Актом перевірки № 6162/866/15-224/34303882 від 23.12.2009р. встановлено, що ПП «СТ-технологія» не подало декларацію з податку на додану вартість за серпень 2009 року, граничний термін надання – 21.09.2009р.
ДПІ у м. Дніпродзержинську на підставі зазначеного акту перевірки № 6162/866/15-224/34303882 від 23.12.2009р. прийняло податкове повідомлення – рішення № 0009911502 від 30.12.2009р. на суму 170 грн., яке розміщено на дошці оголошень 30.12.2009р., що підтверджується відміткою на корінці податкового повідомлення – рішення від 30.12.2009р. (а.с. 15).
Актом перевірки № 327/59/15-224/34303882 від 30.01.2010 р. встановлені аналогічні порушення, тобто не було подано декларацію з податку на додану вартість за грудень 2009 року, граничний термін надання 20.01.2010 р.
У зв’язку з чим на підставі вищезазначеного акту перевірки № 327/59/15-224/34303882 від 30.01.2010 р. за вищевказане порушення податковим органом прийнято податкове повідомлення – рішення № 000611502 від 03.02.2010 р. на суму 170 грн., яке розміщено на дошці оголошень 04.02.2010 р., що підтверджується відміткою на корінці податкового повідомлення – рішення від 03.02.2010 р. (а.с. 16).
Актом перевірки № 1366/245/15-224/34303882 від 13.03.2010р. позивачем встановлено, що відповідач не подав декларацію з податку на додану вартість за січень 2010 року, граничний термін подання якої: 22.02.2010 р.
На підставі вищезазначеного акту перевірки № 1366/245/15-224/34303882 від 13.03.2010р. за вищевказане порушення податковим органом прийнято податкове повідомлення – рішення № 0001641502 від 17.03.2010р. на суму 170 грн., яке розміщено на дошці оголошень 17.03.2010р., що підтверджується відміткою на корінці податкового повідомлення – рішення від 17.03.2010р. (а.с. 16).
Актом перевірки № 3838/272/15-223/34303882 від 04.06.2010р. встановлено, що відповідачем не подано декларацію з податку на додану вартість за квітень 2010 року, граничний термін подання – 20.05.2010 року.
У зв’язку з чим на підставі даного акту перевірки № 3838/272/15-223/34303882 від 04.06.2010р. прийняте податковим органом прийнято податкове повідомлення – рішення № 0003251502 від 08.06.2010 р. на суму 170 грн., яке розміщено на дошці оголошення 08.06.2010р., що підтверджується відміткою на корінці податкового повідомлення – рішення від 08.06.2010р. (а.с. 17).
Актом перевірки № 4592/377/15-223/34303882 від 09.07.2010р. встановлено, що позивачем не подано декларацію з податку на додану вартість за травень 2010 року, граничний термін подання якої: 22.06.2010р.
На підставі акту перевірки № 4592/377/15-223/34303882 від 09.07.2010р. було прийнято податкове повідомлення – рішення № 0004381502 від 15.07.2010 р. на суму 170 грн., яке розміщено на дошці оголошень 15.07.2010р., що підтверджується відміткою на корінці податкового повідомлення – рішення від 15.07.2010р. (а.с. 17).
Актом перевірки № 4725/396/15-223/34303882 від 19.07.2010 р. встановлено, що відповідач не подав декларацію з податку на додану вартість за травень-червень 2010 року, граничний термін подання яких – 22.06.2010 р. та 21.07.2010 р.
На підставі акту перевірки № 4725/396/15-223/34303882 від 19.07.2010 р. було прийнято податкове повідомлення – рішення № 0004771502 від 06.08.2010 р. на суму 340 грн., яке вручене під підпис відповідачу 06.08.2010 р., що підтверджується відміткою на корінці податкового повідомлення – рішення від 06.08.2010 р. (а.с. 18).
Згідно даних по особовому рахунку відповідач станом на 25.03.2011р. має податковий борг, який становить 2088 грн. 46 коп., що підтверджується довідкою позивача та обліковою карткою платника податків, які наявні в матеріалах справи (а.с. 7, 22, 23, 38, 39, 59, 60).
Відповідно до статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000р. (чинного на момент виникнення правовідносин), з метою погашення податкового боргу відповідача податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Так, Державною податковою інспекцією у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області, з метою вжиття заходів щодо погашення податкового боргу було направлено на адресу відповідача податкові вимоги:
- перша податкова вимога № 1/1006 від 30.10.2008 р. на суму 40 грн. 09 коп., за якою складено акт про неможливість вручення податкової вимоги № 459 від 11.11.2008 р. (а. с. 9)
- друга податкова вимога № 2/1007 від 11.12.2008 р. на суму 210 грн. 09 коп., за якою складено акт про неможливість вручення податкової вимоги № 5 від 27.01.2009 р. (а.с. 10).
У ході судового розгляду справи судом встановлено, що зазначений податковий борг в сумі 2 088 грн. 46 коп. у відповідача виник у такі строки:
- за податковим повідомленням – рішенням № 00006015010 від 23.01.2009 р. – податковий борг виник з 03.02.2009р.;
- за податковим повідомленням – рішенням № 0006741502 від 16.10.2008 р. – податковий борг виник з 27.10.2008р.;
- за податковим повідомленням – рішенням № 0007111502 від 03.11.2008р. – податковий борг виник з 14.11.2008р.;
- за податковим повідомленням – рішенням № 0001531502 від 05.03.2009р. – податковий борг виник з 16.03.2009р.;
- за податковим повідомленням – рішенням № 0006781502 від 21.09.2009р. – податковий борг виник з 02.10.2009р.;
- за податковим повідомленням – рішенням № 0009911502 від 30.12.2009р. – податковий борг виник з 10.01.2010р.;
- за податковим повідомленням – рішенням № 000611502 від 03.02.2010р. – податковий борг виник з 15.02.2010р.;
- за податковим повідомленням – рішенням № 0001641502 від 17.03.2010р. – податковий борг виник з 28.03.2009р.;
- за податковим повідомленням – рішенням № 0003251502 від 08.06.2010р. – податковий борг виник з 19.06.2010р.;
- за податковим повідомленням – рішенням № 0004381502 від 15.07.2010р. – податковий борг виник з 26.07.2010р.;
- за податковим повідомленням – рішенням № 0004771502 від 06.08.2010р. – податковий борг виник з 17.08.2010р.
Згідно підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-ІІІ (чинного на момент виникнення податкового боргу) податкове зобов’язання платника податків нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 статті 4 цього Закону вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, коли платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.
Також у відповідності до підпункту 5.3.1 пункту 5.3, пункту 5.4 статті 5 Закону № 2181у разі визначення податкового зобов’язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах «а»-«в» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов’язаний погасити нараховану суму податкового зобов’язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження. Узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Вказані вище податкові повідомлення-рішення позивача не оскаржувались відповідачем у встановлені законом строк, а отже, податкове зобов’язання є узгодженим.
Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Пунктом 3 ч.1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування»(чинного на момент виникнення податкового боргу) платники податків і зборів (обов’язкових платежів) зобов’язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Відповідач в судове засідання не з’явився – 09.09.2011р., 05.10.2011р. та 02.11.2011р., доказів сплати податкового боргу суду не надав.
За викладеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, так як відповідачем порушені вимоги Закону України «Про порядок погашення зобов’язання платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», Закону України «Про податок на додану вартість», Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», які були чинними на момент виникнення спірних правовідносин.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, у яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 71, 86, 94, 122, 128, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області до Приватного підприємства «Ст-технологія» про стягнення податкового боргу у розмірі 2 088 грн. 46 коп. – задовольнити повністю.
Стягнути кошти з рахунків Приватного підприємства «Ст-технологія» (51931, м. Дніпродзержинськ, вул. Медична, буд. 2 кім. 303, податковий код 34303882) у банках, обслуговуючих Приватне підприємство «Ст-технологія» на користь державного бюджету (р/р № 31118009700013, код платежу 11021000, одержувач: відділ Державного казначейства в м. Дніпродзержинську, код 24232324, назва банку УДК у Дніпропетровській області, МФО 805012); (р/р № 31110029700013, код платежу 14010100, одержувач: відділення Державного казначейства в м. Дніпродзержинську, код 24232324, назва банку УДК у Дніпропетровській області, МФО 805012) - у розмірі суми податкового боргу – 2088 грн. 48 коп. (дві тисячі вісімдесят вісім гривень 48 коп.), а саме: по податку на прибуток у сумі 178 грн. 47 коп. (сто сімдесят вісім гривень 47 коп.), по податку на додану вартість у сумі 1909 грн. 99 коп. (одна тисяча дев’ятсот дев’ять гривень 99 коп.).
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 07.11.2011р.
Суддя < (підпис) >
< Список >
< Список >
< Список >С.О. Конєва
< Текст >