УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 серпня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:
Головуючого, судді: Любобратцевої Н.І.
Суддів: Данила Н.М.
Чистякової Т.І.
При секретарі: Войциховській Е.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Міжнародного дитячого центру „Артек" (далі - МДЦ „Артек"), 3-я особа -генеральний директор МДЦ „Артек" Гузар Ольга Володимирівна, про скасування наказів, поновлення на роботі, відшкодування середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу і відшкодування моральної шкоди за апеляційною скаргою МДЦ „Артек" на рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 15 грудня 2005 p.,
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до МДЦ „Артек", 3-я особа - генеральний директор МДЦ „Артек" Гузар Ольга Володимирівна, про скасування наказів, поновлення на роботі, відшкодування середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу і відшкодування моральної шкоди.
Позовні вимоги мотивовані тим, що вона знаходилася у трудових відносинах з відповідачем, займала посаду директора виконавчої дирекції МДЦ „Артек". Наказом НОМЕР_1. були внесені зміни у штатний розклад, а наказом НОМЕР_2 її було звільнено за ст.40 п.1 КЗпП України. Вважає, що її звільнено незаконно. Просить поновити її на роботі, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу, вартість одного неоплаченого робочого дня за 26.09.2005 р. і моральну шкоду у розмірі 10000 грн.
Представник відповідача і третьої особи із позовом не погодились, пояснивши, що звільнення позивачки було проведене відповідно до трудового законодавства України.
15 грудня 2005 р. Ялтинським міським судом Автономної Республіки Крим ухвалено рішення, яким позовні вимоги задоволені частково. Наказ НОМЕР_1 скасовано, ОСОБА_1. поновлена на роботі, на її користь стягнуто 2856 грн.86 коп. - за час вимушеного прогулу і 2000 грн. - моральної шкоди. З генерального директора Гузар О.В. на користь МДЦ „Артек" стягнуто матеріальний збиток у сумі 2856 грн. 86 коп. З МДЦ „Артек" на користь держави стягнуто державне мито у розмірі 51 грн. Рішення в частині поновлення на роботі і стягненні середнього заробітку за час змушеного прогулу протягом одного місяця допущено до негайного виконання.
Не погодившись з рішенням суду, МДЦ „Артек" подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду частково як необгрунтоване, постановлене з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, заслухавши позивачку, представника відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Справа №22-1035/2006 р. Головуючий в першій
інстанції, суддя - Цалко А.А.
Доповідач, суддя - Чистякова Т.І.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд виходив з їх обґрунтованості. Судова колегія погоджується з висновками суду, оскільки вони відповідають матеріалам справи і фактичним обставинам.
Так, із матеріалів справи вбачається, що позивачка з 31.03.2004 р. займала посаду директора виконавчої дирекції МДЦ „Артек".
Наказом НОМЕР_1. були внесені зміни у штатний розклад і посаду директора виконавчої дирекції МДЦ „Артек" було скорочено з 19.06.2005 р. З цим наказом позивачку було ознайомлено 20.04.2005 p., що підтверджується її підписом (а.с.7)., тобто з порушенням ст.492 КЗпП України, згідно з якою попередження працівника про наступне звільнення повинне бути не менш ніж за 2 місяці. Наказом НОМЕР_2 позивачку було звільнено за ст.40 п. 1 КЗпП.
На період попередження про майбутнє звільнення іншої роботи позивачці запропоновано не було. Це було здійснено лише 26.09.2005 p., чим порушено ст. 492 КЗпП України, згідно з якою одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації... Водночас власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про наступне вивільнення працівника із зазначенням його професії, спеціальності, кваліфікації та розміру оплати праці. Крім того, згідно з нормами вище вказаної статті КЗпП України при звільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишенні на роботі, передбачене законодавством.
Як вбачається з матеріалів справи, посада начальника відділу маркетингу і реалізації путівок, на яку претендувала позивачка, їй запропонована не була. Довід відповідача про те, що вказана посада не була вакантна за станом на 26.09.2005 p., оскільки на вказану посаду 23.09.2005 р. було призначено Юдіну Н.О., а позивачка у вказаний період була тимчасово непрацездатною (знаходилась на лікарняному), не може бути прийнято до уваги, оскільки з нормами законодавства про працю список вакантних посад, в тому числі і посада начальника відділу маркетингу і реалізації путівок, позивачці повинен був запропонований за два місяця до звільнення.
При звільненні були також порушені вимоги п.1 ст.43 КЗпП України, згідно з якою розірвання трудового договору в разі скорочення чисельності або штату працівників може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації, членом якої є працівник. Як вбачається з матеріалів справи, профспілковий комітет МДЦ „Артек" постановив відмовити адміністрації в наданні згоди на звільнення ОСОБА_1. за ст.40 п. 1 КЗпП України.
Частиною 7 статті 43 КЗпП України передбачено, що власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації, якщо в рішенні виборного органу немає обґрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору. Оскільки в рішенні первинної профспілкової організації є достатнє і переконливе обґрунтування відмови, вказану норму при звільненні також порушено.
Колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно дійшов висновку про те, що звільнення позивачки проведено з порушенням норм КЗпП України.Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, були предметом дослідження суду першої інстанції і їм дана належна оцінка. Інших доводів в апеляційній скарзі не наведено. Підстав для скасування рішення за апеляційною скаргою, немає.
Відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ч.1 п.1 ст.307, ст.308, ч.1 п.1 ст.314, 315 ЦПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Міжнародного дитячого центру „Артек" відхилити. Рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 15 грудня 2005 р. залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.Ухвалу може бути оскаржено протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.