Справа № 2-4821/11

рішення

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

19 січня 2012 року                                                                 м. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

в складі головуючого  судді  Шевчук Ю.В.,

                при секретарі:     Мамончик К.І.

розглянувши у відкритому  судовому засіданні в м. Білгород-Дністровському справу за  позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради Одеської області про встановлення приналежності, встановлення факту  прийняття спадщини та визнання права важності на спадкове майно,   

          ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1  звернулася до суду в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 з позовом до виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради Одеської області про встановлення факту приналежності, встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно, вказуючи, що  вона своєчасно звернулася  до нотаріальної контори для вступу у спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3,  однак, їй у цьому було відмовлено через те, що у заповіті допущена помилка в написанні прізвища заповідачки, а саме вказано прізвище «ОСОБА_2», замість вірного «ОСОБА_2».    

Представник позивача  у судове засідання не з’явилася, надала суду заяву, згідно якої позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить позов задовольнити,  та розглянути справу за її відсутність.   

Представник відповідача –виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради Одеської області  у судове засідання не з’явився, надав суду заяву, згідно якої з позовом згоден, заперечень не має просить справу розглянути у його відсутність.   

Вивчивши матеріали справи,  суд вважає, що позов підлягає задоволенню по наступних підставах.

У судовому засіданні встановлено,  що 13/20 частин житлового будинку, що розташований за адресою АДРЕСА_1, згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 23.11.1978 року  належить  ОСОБА_3,  яка померла  ІНФОРМАЦІЯ_2 року.   

03 жовтня 2002 року ОСОБА_3 було складено заповіт, серії ВАА № 821667, відповідно до якого все своє майно де б воно не було і з чого б воно не складалось, вона заповідає ОСОБА_2   

Інші спадкоємці –мати позивачки ОСОБА_1 в судовому засіданні відмовилась від своєї частки спадщини на користь позивачки ОСОБА_2

Інші спадкоємці –дід позивачки ОСОБА_5 надав на адресу суду заяву, згідно якої він відмовляється від належної йому частки спадщини на користь позивачки –ОСОБА_2

Інших спадкоємців на спадкове майно не має.

Таким чином, позивачка є єдиним спадкоємцем за заповітом.

Для вступу у спадщину позивачка звернулася з відповідною заявою до нотаріальної контори, однак, їй було у цьому відмовлено, у зв’язку з тим, що в заповіті помилково було вказано прізвище заповідача «ОСОБА_2», замість вірного «ОСОБА_2», що підтверджується свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_1 від 09.03.2011 року, формою № 1.

  Таким чином, вищевикладені факти свідчать про те, що у заповіті серії ВАА № 82667 від 03.10.2002 року, невірно визначено прізвище заповідача «ОСОБА_2», замість вірного «ОСОБА_2».

            Згідно з п. 6 ч.1 ст.256 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту  належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім’я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім’ям, по батькові, прізвищем, місцем  часом народження цієї особи.  

На даний час позивачка фактично прийняла зазначене спадкове майно, оскільки проживає в даному житловому будинку,  зберігає право установчі документи тобто повністю здійснює діяльність, пов’язану з користуванням та володінням спадкового майна .

У відповідності зі ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом має право прийняти спадщину, і незалежно від часу його прийняття вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Таким чином, позивачка фактично прийняла спадщину, що відкрилася після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року.    

З огляду на вищевикладене суд вважає за необхідне установити факт належності ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1  заповіту серії ВАА № 82667 від 03.10.2002 року, згідно якого вона заповіла  все своє майно де б воно не було і з чого б воно не складалось - ОСОБА_2; а також встановити факт прийняття ОСОБА_2  спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_3,  яка померла  ІНФОРМАЦІЯ_2 року,  та складається з : 13/20 частин житлового будинку, що розташований за адресою АДРЕСА_1 та в цілому складається з: житлового будинку літ. «А», літньої кухні літ. «Б», сараю літ. «В», сараю літ. «Г», споруд № 1-3.

Таким чином,  суд вважає необхідним  задовольнити вимоги позивачки і визнати за нею право власності  на 13/20 частин житлового будинку, що розташований за адресою АДРЕСА_1 та в цілому складається з: житлового будинку літ. «А», літньої кухні літ. «Б», сараю літ. «В», сараю літ. «Г», споруд № 1-3, який належав ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

Керуючись ст. ст. 256, 1268 ЦК України,   ст. ст. 213-215  ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Задовольнити позов ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2.

Встановити факт належності ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1  заповіту серії ВАА № 82667 від 03.10.2002 року, згідно якого вона заповіла  все своє майно де б воно не було і з чого б воно не складалось - ОСОБА_2.

Установити факт прийняття ОСОБА_2  спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_3,  яка померла  ІНФОРМАЦІЯ_2 року,  та складається з : 13/20 частин житлового будинку, що розташований за адресою АДРЕСА_1 та в цілому складається з: житлового будинку літ. «А», літньої кухні літ. «Б», сараю літ. «В», сараю літ. «Г», споруд № 1-3, який належав ОСОБА_3, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 23.11.1978 року .

 Визнати за ОСОБА_2  право власності на 13/20 частин житлового будинку, що розташований за адресою АДРЕСА_1 та в цілому складається з: житлового будинку літ. «А», літньої кухні літ. «Б», сараю літ. «В», сараю літ. «Г», споруд № 1-3, який належав ОСОБА_3, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 23.11.1978 року.

Апеляційна скарга на рішення  суду подається до  апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.  

Суддя: