Справа № 2-438/11

К І Р О В С Ь К І Й    Р А Й О Н Н И Й    С У Д

А В Т О Н О М Н О Ї    Р Е С П У Б Л І К И    К Р И М

________________________________________________________________________

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м          У к р а ї н и

22 грудня 2011 рік                                                                      смт. Кіровське АР Крим

Кіровській районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого          –судді Хачикян А. Х.,

при секретарі          –Єрмак М. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Кіровське АР Крим цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про витребування земельних ділянок із незаконного користування і усунення перешкод у користуванні земельними ділянками, зустрічними позовами ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1, Кіровського відділу Кримської Республіканської філії центру державного земельного кадастру про розірвання договору оренди земельних ділянок.

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про витребування земельних ділянок із незаконного користування і усунення перешкод у користуванні земельними ділянками, мотивуючи вимоги тим, що досягши згоди за усіма істотними умовами між ним та відповідачами укладені договори оренди земельних ділянок від 20.05.2008 року на строк 10 років, які зареєстровані у Кіровському відділі КРФ ДП «Центр державного земельного кадастру». Згідно умов договорів позивач прийняв, а відповідачі надали у строкове платне користування земельні ділянки. Позивач також зазначив, що він добросовісно виконував усі договірні зобов’язання, проте відповідачі перешкоджають користуванню орендованими земельними ділянками.

ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулись до суду із зустрічними позовами до ОСОБА_1, Кіровського відділу Кримської Республіканської філії центру державного земельного кадастру про розірвання договору оренди земельних ділянок, мотивуючи вимоги тим, що вони є власниками земельних ділянок, у 2008 році позивачі та відповідач ОСОБА_1 досягли угоди про передачу земельних ділянок в оренду на строк три роки, договори оренди відповідач не надавав позивачам до кінця 2010 року, після отримання 17.12.2010 року договорів оренди земельних ділянок позивачи встановили, що вони укладені 20.05.2008 року, зареєстровані 02.12.2010 року та на строк десять років, позивач ОСОБА_3 також зазначила, що договір оренди земельної ділянки вона не підписувала.

Суд, в рамках заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, вислухавши позивачів, їх представників, відповідачів, представників відповідачів, їх доводи, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про витребування земельних ділянок із незаконного користування і усунення перешкод у користуванні земельними ділянками задоволенню не підлягають у повному обсязі, зустрічні позови ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1, Кіровського відділу Кримської Республіканської філії центру державного земельного кадастру про розірвання договору оренди земельних ділянок підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно частини 3 статті 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

З частини 1 статті 60 ЦПК України випливає, що кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Як вбачається з частини 2 статті 90 ЗК України порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Згідно частини 1 статті 93 ЗК України право оренди земельної ділянки –це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до частини 4 статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Відповідно до статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно частини 5 статті 126 ЗК України право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Згідно статті 1 Закону України «Про оренду землі»оренда землі –це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно статті 13 Закону України «Про оренду землі»договір оренди землі –це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 14 зазначеного Закону договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Згідно частини 2 статті 15 Закону України «Про оренду землі»відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4 –6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Згідно пункту 4 частини 4 статті 15 Закону України «Про оренду землі»невід’ємною частиною договору оренди землі є акт приймання –передачі об’єкта оренди.

Згідно пункту 6 частини 1 статті 15 Закону України «Про оренду землі»істотними умовами договору оренди землі є умови і строки передачі земельної ділянки орендарю.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про оренду землі»договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Згідно статті 20 Закону України «Про оренду землі»укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації.

Згідно статті 17 Закону України «Про оренду землі»передача об’єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання –передачі.

Згідно частини 1 статті 210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Згідно частини 3 статті 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Судом встановлено, що ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є власниками земельних ділянок, загальною площею 3.96 ГА, 1.98 ГА, 1.98 ГА, 1.98 ГА відповідно, які розташовані на території Партизанської сільської Ради /а. с. 32, 51, 72, 92/.

20.05.2008 року між ОСОБА_1, з однієї сторони, та ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 з іншої сторони, укладені договори оренди зазначених вище земельних ділянок на строк 10 років /а. с. 7 –11, 28 –35, 46 –53, 67 –74, 87 –94/.

З пункту 20 договорів оренди земельних ділянок випливає, що передача земельної ділянки орендарю здійснюється у десятиденний термін після державної реєстрації договору за актом його приймання –передачі.

Зазначені вище договори оренди земельних ділянок зареєстровані у Кіровському відділі КРФ ДП «ЦДЗК»02.12.2010 року, проте, як вбачається з актів приймання –передачі орендованих земельних ділянок, які, відповідно до пункту 43 договору є його невід’ємними частинами, вони датовані 20.05.2008 року, тобто до державної реєстрації договору, після державної реєстрації 02.12.2010 року оскаржуваних договорів акти приймання –передачі між сторонами не укладались, про що також в судовому засіданні не заперечували сторони, тому, відповідно до частини 1 статті 61 ЦПК України, вказана обставина доказуванню не підлягає.

Згідно висновку судово –почеркознавчої експертизи № 12 від 21.07.2011 року, підпис від імені ОСОБА_3 в договорі оренди земельної ділянки б/н від 20.05.2008 року виконаний не самою ОСОБА_3, а іншою особою /а. с. 126 –129/.

Крім того, з прошитих матеріалів договору оренди земельної ділянки, укладеного 20.05.2008 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, а саме, з акту приймання –передачі земельної ділянки від 20.05.2008 року, вбачається, що земельну ділянку ОСОБА_1 передає ОСОБА_6

ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що ні договору оренди земельної ділянки, ні акту приймання – передачі, щодо земельної ділянки, яка їй належить на праві власності, вона не підписувала, зазначені документи підписав її чоловік –ОСОБА_5, якому повноваження на вчинення зазначених дії вона не передавала, про що також в судовому засіданні не заперечував ОСОБА_1, тому, відповідно до частини 1 статті 61 ЦПК України, зазначена обставина також доказуванню не підлягає.

Крім того, акт приймання –передачі земельної ділянки від 20.05.2008 року, якій є невід’ємною частиною договору оренди земельної ділянки, укладеного 20.05.2008 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_1, підписаний лише останнім.

Викладені обставини також мали бути підставою для відмови у державній реєстрації договорів оренди від 20.05.2008 року.

Отже, за таких обставин, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про витребування земельних ділянок із незаконного користування і усунення перешкод у користуванні земельними ділянками задоволенню не підлягає, оскільки, на думку суду, ОСОБА_1 не набув права володіння і користування земельними ділянками, у зв’язку із чим не має права витребування земельних ділянок із незаконного користування і усунення перешкод у користуванні земельними ділянками, оскільки договори оренди земельних ділянок, укладені між останнім та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, мають недоліки, які, відповідно до вимог частини 2 статті 15 Закону України «Про оренду землі», є підставою для визнання їх недійсними.

На викладеному вище ґрунтується також висновок суду про часткове задоволення зустрічних позовів ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1, Кіровського відділу Кримської Республіканської філії центру державного земельного кадастру про розірвання договору оренди земельних ділянок.

Зазначені вище зустрічні позови підлягають також частковому задоволенню, оскільки відсутність передачі земельної ділянки орендарю за актом приймання –передачі, на думку суду, є самостійною підставою для визнання договору оренди недійсним за частиною 2 статті 15 Закону України «Про оренду землі».

Позовні  вимоги  ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1, Кіровського відділу Кримської Республіканської філії центру державного земельного кадастру, в частині скасування державної реєстрації договорів оренди земельних ділянок від 20.05.2008 року, зареєстрованих 02.12.2010 року, задоволенню не підлягають, оскільки визнання спірних договорів недійсними є підставою для скасування їх державної реєстрації без судового вирішення цих вимог.

На підставі наведеного, керуючись ЗК України, Законом України «Про оренду землі», ЦК України, статтями 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212 –215 ЦПК України, суд, –

в и р і ш и в :

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про витребування земельних ділянок із незаконного користування і усунення перешкод у користуванні земельними ділянками, –залишити без задоволення в повному обсязі.

Зустрічні позови ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1, Кіровського відділу Кримської Республіканської філії центру державного земельного кадастру про розірвання договору оренди земельних ділянок, –задовольнити частково.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, загальною площею 3,9600 ГА, укладений 20.05.2008 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_1, зареєстрований 02.12.2010 року у Кіровському відділі КРФ ДП «ЦДЗК», № 041000900757.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, загальною площею 1,98 ГА, укладений 20.05.2008 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_1, зареєстрований 02.12.2010 року у Кіровському відділі КРФ ДП «ЦДЗК», № 041000900772.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, загальною площею 1,98 ГА, укладений 20.05.2008 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, зареєстрований 02.12.2010 року у Кіровському відділі КРФ ДП «ЦДЗК», № 041000900760.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, загальною площею 1,98 ГА, укладений 20.05.2008 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, зареєстрований 02.12.2010 року у Кіровському відділі КРФ ДП «ЦДЗК», № 041000900771.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 судовій збір в розмірі 08 грн. 50 коп. й витрати на інформаційно –технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 судовій збір в розмірі 08 грн. 50 коп. й витрати на інформаційно –технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовій збір в розмірі 08 грн. 50 коп. й витрати на інформаційно –технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судовій збір в розмірі 08 грн. 50 коп. й витрати на інформаційно –технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кримська експертна служба»витрати, пов’язані з проведенням судової почеркознавчої експертизи, в розмірі 1 406 грн. 40 коп.

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3, –відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду АР Крим через Кіровській районний суд АР Крим протягом десяті днів з дня його проголошення.

С у д д я                                                                                          А. Х. Хачикян