Справа № 22-7666/06 Головуючий у І інстанції: Янчук Т.О.
Категорія 21 Доповідач: Соломаха Л.І.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 вересня 2006р. Апеляційний суд Донецької області
в складі:
головуючого Соломахи Л.І.
суддів Лук'янової С.В., Могутової Н.Г.
при секретарі Тимченко Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 на рішення Будьоннівського районного суду м.Донецька від 21 червня 2006р. по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Будьоннівського районного суду м.Донецька від 21 червня 2006р. з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто на відшкодування моральної шкоди 1025грн. та на користь держави судовий збір у сумі 8грн. 50кои.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та закрити провадження по справі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
В апеляційній інстанції відповідач ОСОБА_1 доводи апеляційної скарги підтримав.
Позивач ОСОБА_2 проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, відповідача ОСОБА_1, позивача ОСОБА_2, дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав:
При розгляді справи судом першої інстанції встановлено, що 03 лютого 2004р. суддею Будьоннівського районного суду м.Донецька порушена кримінальна справа відносно ОСОБА_1 за ст. 125 частиною 1 КК України за фактом того. що 28 січня 2003р. приблизно о 23 годині 55 хвилин він біля магазину ІНФОРМАЦІЯ_1 по АДРЕСА_1 на грунті особистих неприязних стосунків побив потерпілого ОСОБА_2, внаслідок чого йому були заподіяні легкі тілесні ушкодження - гематома м'яких тканин обличчя, забій м'яких тканин поперечної області, правого тазостегнового суглоба, спини.
Постановою Будьоннівського районного суду м.Донецька від 23 червня 2005р. провадження по кримінальній справі за звинуваченням ОСОБА_1 за ст. 125 частиною і КК України (легкі тілесні ушкодження) за скаргою приватного обвинувачення ОСОБА_2 закрито в зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Згідно висновку судово-медичної експертизи №621/475 від 25 травня 2004р. у ОСОБА_2 були встановлені гематома м'яких тканин обличчя, забій м'яких тканин поперекової області, правого тазостегнового суглоба, спини, які відносяться до легких тілесних ушкоджень та утворилися від дії тупих предметів, можливо в строк і при обставинах, на які вказує потерпілий ОСОБА_2, тобто експерт не виключає можливість їх заподіяння 28 січня 2003р.
Згідно довідки НОМЕР_1, виданої поліклінічним відділенням №1 центральної міської лікарні №9 м.Донецька, ОСОБА_2 29 січня 2003р. зранку одразу ж звернувся в травмпункт, де йому було встановлено діагноз: забій м'яких тканин обличчя, забій поперекової області, спини (а.с.27).
Суд встановив, що зв'язку з ушкодженням здоров'я внаслідок неправомірних дій відповідача позивачу заподіяна моральна шкода, в зв'язку з чим задовольнив позовні вимоги ОСОБА_2.
Висновок суду щодо заподіяння позивачу моральної шкоди відповідає обставинам справи і ґрунтується на законі.
Розглядаючи справу по суті, суд обґрунтовано виходив з того, що правовідносини, які виникли між сторонами по відшкодуванню моральної шкоди, регулюються ст.440-1 ЦК України в редакції Закону України від 18 липня 1963р.
Відповідно до ст.440-1 ЦК України моральна (немайнова) шкода, заподіяна громадянину або організації діяннями іншої особи, яка порушила їх законні права, відшкодовується особою, яка заподіяла шкоду, якщо вона не доведе, що моральна шкода заподіяна не з її вини. Моральна шкода відшкодовується в грошовій або іншій матеріальній формі за рішенням суду незалежно від відшкодування майнової шкоди.
Розмір відшкодування визначається судом з урахуванням суті позовних вимог, характеру діяння особи, яка заподіяла шкоду, фізичних чи моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків, але не менше п'яти мінімальних розмірів заробітної плати.
Висновок суду про заподіяння позивачу моральної шкоди відповідає роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України, які викладені в постанові від 31 березня 1995р. „Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди", де зазначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних та фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній або юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема у моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я (п.З).
Внаслідок протиправних дій відповідача позивач відчував фізичний біль, йому були заподіяні тілесні ушкодження, з приводу чого він звертався за медичної допомогою, деякий час знаходився на амбулаторному лікуванні, внаслідок чого були порушені його нормальні життєві зв'язки, що завдавало йому моральних страждань.
З матеріалів кримінальної справи встановлено, що постановок") Будьоннівського районного суду м.Донецька від 23 червня 2005р. провадження по справі по звинуваченню ОСОБА_1 в здійсненні відносно ОСОБА_2 злочину, передбаченого ст. 125 частиною 1 КК України, закрито в зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, тобто з нереабілітуючих підстав. Постанова суду відповідачем ОСОБА_1 не оскаржувалася і набула чинності, тому доводи відповідача ОСОБА_1 про те, що 28 січня 2003р. він не причиняв ОСОБА_2 тілесні ушкодження і є невинним в цьому, не заслуговують на увагу.
Визначаючи розмір моральної шкоди, суд врахував обставини справи, глибину фізичних і душевних страждань позивача, стан його здоров'я, матеріальний стан відповідача, який не одружений, офіційно не працює, осіб, яких за законом повинен утримувати, не має, має у власності автомобіль, від експлуатації якого заробляє собі на прожиття, та стягнув з відповідача на користь позивача на відшкодування моральної шкоди 1025грн.
Відповідно до ст.ЗОЗ ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Виходячи з вимог ст.ЗОЗ ЦПК України, враховуючи, що позивачем розмір стягнутої на його користь грошової компенсації на відшкодування моральної шкоди не оскаржується, розмір грошової компенсації, яка стягнута з відповідача на відшкодування позивачу моральної шкоди апеляційний суд вважає розумним, виваженим та справедливим, таким, що відповідає характеру та обсягу фізичних, душевних, психічних страждань позивача, їх тривалості.
Звертаючись до суду, позивач просив стягнути на відшкодування заподіяної йому моральної шкоди 2200грн., але суд задовольнив його вимоги частково, тобто врахував матеріальний стан відповідача.
Доводи відповідача про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме, ненадання йому можливості зняти копії з матеріалів справи, не спростовують висновків суду. Вказані відповідачем порушення процесуального права не призвели до неправильного вирішення справи.
Суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для скасування рішення суду в межах доводів апеляційної скарги не має, доводи апеляційної скарги необгрунтовані і не спростовують висновків суду, тому відповідно до частини і ст.308 ЦПК України апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін.
Керуючись ст.307, ст.ЗОЗ, ст.314, ст.315 ЦПК України, апеляційний суд Донецької області, -
УХВАЛ ИВ:
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Будьоннівського районного суду м.Донецька від 21 червня 2006р. залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання і/ею законної сили.