Справа №8581 Головуючий у 1 інстанції Арабей Т.Г.
Категорія 17______________________ Доповідач Лук'янова С.В.
УХВАЛА Іменем України
12 вересня 2006 року Апеляційний суд Донецької області у складі :
головуючого судді Соломахи Л.І.
суддів Лук'янової С.В., Прокопчук Л.М.
при секретарі Тимченко Г.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою позивача Закритого акціонерного товариства страхової компанії „Східно - Українське страхове товариство" на рішення Калінінського районного суду міста Донецька від 12 липня 2006 року у справі за позовом Закритого акціонерного товариства страхова компанія „Східно - Українське страхове товариство" до ОСОБА_1 про стягнення суми.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення представника позивача, відповідачки і її представника, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд
встановив:
В апеляційній скарзі позивач ставить питання про скасування рішення Калінінського районного суду міста Донецька від 12 липня 2006 року і ухвалення по справі нового рішення про задоволення вказаного позову через порушення судом норм матеріального і процесуального права. В рішенні суд неправильно посилається на те, що в ході судового розгляду справи не встановлено недостовірних даних стосовно обставин настання страхового випадку, наданих відповідачкою та її представником ОСОБА_2 (у володінні якого знаходився автомобіль в момент ДТП). Роблячи вказаний висновок, суд не врахував суперечливі пояснення ОСОБА_2 , допитаного у якості свідка у судовому засіданні і позивачем в ході розслідування причин та обставин ДТП; не з"ясував дані тієї особи, яка знаходилася з ОСОБА_2 в момент настання страхового випадку, і не допитав її у якості свідка. Суд не прийняв у якості доказу, наданий позивачем висновок, складений відділом експертиз і товарознавської діяльності НДЕКЦ при УМВС України в Донецькій області, з тих підстав, що у висновку спеціаліст ОСОБА_3 не вказує де і при яких обставинах колесо автомобіля було пошкоджено, час отримання цього пошкодження. Заявлене позивачем клопотання про виклик у судове засідання вказаного спеціаліста суд не задовольнив, чим порушив принцип змагальності. В рішенні суду вказано, що у будь-якому разі: рухався автомобіль в момент спричинення пошкодження чи стояв є страховим випадком і матеріальна шкода підлягає відшкодуванню позивачем. Але суд не врахував, що такий його висновок порушує вимоги ст.. 991 ЦК України, ст..26 Закону України „Про страхування", п. 10.22 Договору від 11 березня 2005 року (а.с.105-106).
В судовому засіданні апеляційного суду представник позивача повністю підтримав доводи апеляційної скарги; відповідачка і її представник не визнали апеляційну скаргу і просили залишити без зміни рішення суду першої інстанції.
Рішенням Калінінського районного суду міста Донецька від 12 липня 2006 року відмовлено у задоволенні вказаного позову. Цим рішенням встановлено, що відповідачка - власниця автомобіля „МАЗДА З", реєстраційний НОМЕР_1. Право на керування цим автомобілем мав її брат - ОСОБА_2 11 березня 2005 року між позивачем і відповідачкою укладено договір добровільного страхування наземного транспорту НОМЕР_2 відносно вказаного автомобіля, у відповідності з яким відповідачка внесла страховий платіж в сумі 6610 грн. 66 коп. За умовами договору (п. 3.1.1) страховим випадком є „пошкодження або знищення застрахованого транспортного засобу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди-події, яке було скоєне при русі транспортного засобу, внаслідок якого було вчинено пошкодження застрахованому транспортному засобу". Представник відповідача не заперечував, що страховими випадками, у зв'язку з якими настає страхове відшкодування, є спричинення транспортному засобу механічних пошкоджень як при русі автомобіля, так і у разі нерухомого стану автомобіля. 29 серпня 2005 року автомобілем „МАЗДА ." керував ОСОБА_2, який приблизно о 15 год. 30 хв. залишив автомобіль у нерухомому стані на дорозі біля будинку на вулиці Р.Люксембург у Ворошиловському районі міста Донецька. Він був відсутнім 30-40 хв., а коли повернувся, то автомобілю вже були спричинені пошкодження. Ні він, ні викликані працівники ДАІ не знайшли очевидців пригоди. Позивач також не надав переконливих доказів про обставини та механізм вчинення механічних пошкоджень автомобілю відповідачки. Судом не встановлено надання навмисно відповідачкою позивачу недостовірних даних або приховування обставин страхового випадку. З 6 вересня 2005 року по 20 січня 2006 року автомобіль знаходився у ремонті на СТО ТОВ „Алекс-Донавто". Там же автомобіль був оглянутий 30 серпня 2005 року аварійним комісаром позивача - ОСОБА_4, в акті огляду якого не вказано про пошкодження коліс автомобіля, на які посилається спеціаліст ОСОБА_3; фотографування коліс комісаром не проводилося. Суд не взяв до уваги висновки спеціаліста ОСОБА_3, оскільки останній оглядав автомобіль лише 8 грудня 2005 року, тобто через чотири місяці після події ДТП. І огляд проводив на СТО „Альфа-5". У висновку спеціаліст не вказав де, при яких обставинах було пошкоджено колесо, час отримання цих пошкоджень. Згідно закону страхова виплата відповідно договору провадиться на підставі заяви страхувальника і страхового акту. Судом не встановлені обставини, які б повністю або частково позбавляли відповідачку права на страхове відшкодування (а.с.95-98).
Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає через наступне.
Розглядаючи справу, суд першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно перевірив доводи і заперечення сторін, встановленим фактам і доказам дав правильну правову оцінку і дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення вказаного позову.
Матеріали справи підтверджують, що відповідачка є власницею автомобіля "МАЗДА 3" державний НОМЕР_1 (а.с.28). 11 березня 2005 року між сторонами укладено договір добровільного страхування вказаного наземного транспорту НОМЕР_2 (далі Договір) (а.с.6-11). У відповідності до вимог п.7.2.4. Правил добровільного страхування транспортних засобів (КАСКО), затверджених Комітетом у справах нагляду за страховою діяльністю НОМЕР_3(далі Правила), п.9.1.1. Договору 30 серпня 2005 року відповідачка звернулася до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування у зв'язку з тим, що 29 серпня 2005 року застрахований автомобіль було пошкоджено (а.с.12). В цей же день - 30 серпня 2005 року аварійний комісар позивача склав акт огляду автомобіля відповідачки у присутності останньої (а.с.14-18). Представник позивача у судовому засіданні апеляційного суду пояснив, що аварійний комісар не лише проводить огляд пошкодженого транспортного засобу, але і проводить розслідування обставин пошкодження транспортного засобу.
12 вересня 2005 року аварійним комісаром позивача складено кошторис збитків відповідачки внаслідок пошкодження застрахованого транспортного засобу (а.с.24); спеціаліст позивача 11 жовтня 2005 року провів розрахунок суми страхового відшкодування і з відрахуванням безумовної франшизи у відповідності до вимог Договору визначив суму страхового відшкодування 37323,45 грн.(а.с.25); ця сума 20 жовтня 2005 року була перерахована ТОВ „Алекс-Донавто", яке проводило ремонт транспортного засобу відповідачки (а.с.26).
Згідно ст. .25 Закону України „Про страхування" здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування або .законодавством на підставі заяви страхувальника і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком. Страховик та страхувальник мають право залучити за свій рахунок аварійного комісара до розслідування обставин страхового випадку. Страховик повинен ознайомити аварійного комісара з усіма обставинами страхового випадку, надати всі необхідні матеріальні докази та документи. У разі необхідності страховик може робити запити про відомості, пов'язані із страховим випадком, до правоохоронних органів, банків, медичних закладів та інших підприємств, установ і організацій, що володіють інформацією про обставини страхового випадку, а також можуть самостійно з"ясовувати причини та обставини страхового випадку. Згідно ст..629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Пункт 10.2 Договору передбачає, що страхове відшкодування виплачується лише після того, як повністю будуть встановлені причини страхового випадку і сума збитку. Пункт 10.10 Договору передбачає, що страховик має право відстрочити виплату страхового відшкодування у разі, якщо у нього є сумніви у правомірності вимоги страхувальника на отримання страхового відшкодування - до тих пір, поки не будуть надані необхідні докази. Страховик виплачує страхове відшкодування лише за умови визнання події страховим випадком (п. 10.11 Договору).
Враховуючи викладене у сукупності, можна зробити єдиний висновок про те, що на час перерахування суми страхового відшкодування, тобто на 20 жовтня 2005 року, позивач провів передбачене законодавством розслідування страхового випадку і не знайшов передбачених законом підстав для відмові у страхових виплатах.
Пункт 10.22 Договору передбачає обов'язок страхувальника повернути страховику виплачене страхове відшкодування, якщо на протязі передбачених законодавствбм строків позовної давності з"ясується обставина, яка повністю або частково позбавляє страхувальника права на страхове відшкодування. В якості підстави для повернення відповідачкою спірної суми позивач вказав: подання відповідачкою - страхувальником свідомо неправдивих відомостей про обставини настання страхового випадку. Пункт 3 ч. 1 ст.991 ЦК України і п.З ч.І ст.26 Закону України „Про страхування" передбачають у якості підстави для відмови страховика від здійснення страхової виплати у разі подання страхувальником завідомо неправдивих відомостей про об'єкт страхування або про факт настання страхового випадку.
У підтвердження подання відповідачкою свідомо неправдивих відомостей про обставини настання страхового випадку позивач надав висновок спеціаліста від 31 січня 2005 року, згідно якому при огляді автомобіля МАЗДА-3 державний НОМЕР_1 встановлено, що „на зовнішній стороні колісного диску заднього колеса нашарування речовини темного кольору; ці нашарування мають частково прямолінійну і дугоподібну форму; характер вказаних пошкоджень свідчить про те, що у час їх виникнення праве заднє колесо автомобіля знаходилося у русі, при цьому автомобіль рухався вперед" (а.с. 19-21). Інших доказів у підтвердження позовних вимог позивачем не надано.
Згідно ст.. 54 ЦПК України за певних обставин спеціаліст може бути залучений до участі у цивільному процесі за ухвалою суду для надання безпосередньо технічної допомоги під час вчинення процесуальних дій; допомога спеціаліста технічного характеру під час вчинення процесуальних дій,не замінює висновку експерта. Глава 5 ЦПК України не передбачає такого виду доказу як висновок спеціаліста. Тому наданий позивачем висновок спеціаліста не може бути визнаний належним доказом по справі. В судовому засіданні апеляційного суду представник позивача пояснив, що в суді першої інстанції не було заявлено клопотання про призначення відповідної експертизи по справі. Представник позивача висловив припущення про те, що відповідачка і свідок ОСОБА_2 - брат відповідачки, який керував автомобілем 29 серпня 2005 року, приховують достовірну інформацію про обставини ДТП, яке мало місце 29 серпня 2005 року. Але суду не надані будь-які докази у підтвердження цього припущення.
Відповідно вимогам ст.. 10. „ ДГОС, У країни цивільне, судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Згідно ст.. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Стаття 60 ЦПК України передбачає, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази надаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Діюче законодавство не покладає на суд обов'язку встановлювати очевидців події і встановлювати свідків ДТП з метою їх допиту у судовому засіданні.
Враховуючи викладене в сукупності, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Тому рішення суду першої інстанції є законним і підстав для його скасування немає.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України,
апеляційний суд '
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу позивача Закритого акціонерного товариства страхова компанія „Східно - Українське страхове товариство" відхилити.
Рішення Калінінського районного суду міста Донецька від 12 липня 2006 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.
Головуючий
Судді