справа № 2-1024 /11

                                                                            РШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

     13 грудня 2011 року Білогірський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:  

               головуючого                                                                      - судді Куртлушаєва М.І.

                 при секретарі                                                                               - Клімовій Ю.О.

       за участю:

                 позивачки                                                                                      - ОСОБА_2

              позивача                                                                                        - ОСОБА_3

              відповідача                                                                                    - ОСОБА_4

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Білогірську цивільну справу за позовом  ОСОБА_2, ОСОБА_3   до  ОСОБА_4   про  вселення,

                                                                         ВСТАНОВИВ:

         позивачі  звернулися до суду з позовом до  ОСОБА_4 про  усунення перешкод  у користуванні  та розпорядженні  нерухомим  майном за адресою: АДРЕСА_1,  шляхом  вселення їх у даний будинок.

   Свої вимоги мотивують тим, що ОСОБА_2 знаходилася з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Білогірського районного суду АР Крим від 02.06.2010 року був розірваний. Від шлюбу мають сина –ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Під час спільного проживання з відповідачем, ними був придбаний житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується договором купівлі - продажу від 14.08.1992 року, посвідченого виконавчим комітетом Зеленогірської сільської ради АР Крим (реєстр №225).  Однак, цією нерухомістю    вони  не можуть користуватися, оскільки 05.05.2011 року відповідач побив ОСОБА_2 та вигнав її разом з сином з будинку, викинувши всі речі у двір. На даний час  відповідач проживає з іншою жінкою, та перешкоджає їм  проживати в цьому будинку.

          У судовому засіданні позивачка –ОСОБА_2 вимоги підтримала, просила позов задовольнити. Також пояснила, що змушена тимчасово проживати у своїх  родичів через неприязні стосунки  з відповідачем.

         Позивач –ОСОБА_3 у судове засідання з’явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Пояснив, що хоче  проживати разом з батьком в одному будинку.

         Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнав, але  зазначив, що  його дружина добровільно зібрала всі речі,  та вирішила переїхати разом з дитиною до іншого чоловіка. Згодний  позивачам житлову площу, але за умовою  окремого проживання та опалювання.  

         Заслухавши пояснення сторін, дослідивши  матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності,  суд дійшов  висновку, що позовні вимоги  підлягають  частковому задоволенню в з наступних підстав.

          Судом  було встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 перебували у зареєстрованому шлюбі  з 25.12.1985 року по    28.07.2010 року, що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу, рішення Білогірського районного суду від 02 червня 2010 року  та  свідоцтва про розірвання шлюбу  (а.с. 9-11). Від шлюбу мають сина –ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження  НОМЕР_1 (а.с.8).

          Згідно  договору купівлі-продажу від 14.08.1992 року, тобто в період шлюбу  ОСОБА_4  придбав житловий будинок з господарськими  будівлями.  (а.с.12).

   Згідно ст. 60 СК України майно,  набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові  на  праві  спільної  сумісної  власності незалежно від того,  що один з них не мав з поважної  причини (навчання,  ведення  домашнього   господарства,   догляд   за   дітьми,  хвороба  тощо) самостійного заробітку (доходу).

         Отже, придбаний будинок відповідачем  на  підставі  ст. 60 СК України є  спільною сумісною власностю позивачки та відповідача. .

          Як убачається з пояснень позивачів  та матеріалів справи, іншого  спільного житла у колишніх подружжя  немає.

           Відповідно до ч.1 ст. 383 ЦК України власник житлового будинку має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім’ї, інших осіб.

             Згідно зі ст. 386 ч.2 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

          Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

           Враховуючи  викладені  обставини,  суд вважає доведеним факт порушення  прав  позивачки, як  співвласника будинку  та її сина, як члена сім’ї  щодо користування  жилою площею за вказаною адресою, а відтак  такий спосіб захисту як, -  вселення  буде цілком  відповідати  відновленню порушеного  права.

           На підставі ст.ст. 383,386 391 ЦК України,  керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212,214-215 ЦПК України, суд -                     

    В И Р І Ш И В:

      позов задовольнити частково.

          Вселити ОСОБА_2  та ОСОБА_3  в   Ѕ  частку  домоволодіння  № АДРЕСА_1, яка складається з двох кімнат  та кухні,  жилою площею 25 кв.м., яка була придбана  ОСОБА_4  на підставі договору  купівлі-продажу  від 14.08.1992 року.  

        Стягнути з ОСОБА_4   сплачений судовий збір  на користь  ОСОБА_5  в сумі –47,05 грн. і ОСОБА_3 в сумі –47,05 грн..

           В решті позовних вимог відмовити.

        Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана  до Апеляційного суду АР Крим через Білогірський районний суд АР Крим протягом десяти днів з дня його проголошення.

          Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

          Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Головуючий:  /підпис/   З оригіналом згідно.                               М.І. Куртлушаєв          секретар:

Рішення    не   набрало чинності.                                      

Суддя Білогірського

  районного суду АР Крим М.І. Куртлушаєв           секретар: