Справа №22-8637 Категорія 21
Головуючий 1 інстанції Грицаюк Н.М. Доповідач Круглікова К.С.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 вересня 2006 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області у складі:
Головуючої Круглікової. К.С.
Суддів Маширо О.П.
Алексєева А.В.
При секретарі Мартіросовій А.Б.
За участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача Сисоєвої Н.М.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Центрально - Міському районі м. Горлівки на рішення Центрально - Міського районного суду м. Горлівки від 15 червня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Центрально - Міському районі м. Горлівки про відшкодування,
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача з позовом про стягнення моральної шкоди в сумі 21 000 грн., яку йому спричинено внаслідок професійного захворювання-пиловий бронхіт, отриманого в період роботи на підприємствах вугледобувної промисловості. При цьому посилався на те, що висновком МСЕК від 01 березня 2005 року йому вперше було встановлено 30 % втрати професійної працездатності по професійному захворюванню - пиловий бронхіт з визнанням інвалідності третьої групи.
Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Горлівки від 15 червня 2006 року з відповідача на користь ОСОБА_1 стягнуто моральну шкоду в сумі 14 000 грн.
В апеляційній скарзі відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Центрально - Міському районі м. Горлівки ставить питання про скасування рішення, посилаючись на те, що позивач не довів факту спричинення йому моральної шкоди, оскільки висновок МСЕК про втрату професійної працездатності та інвалідність сам по собі не є доказом спричинення потерпілому моральної шкоди, , крім того посилались на те, що Законом України „Про державний бюджет України на 2006 рік" зупинено' на 2006 рік дію абзацу 4 ст. 1( в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей), підпункту „є" п.1, ч.1,ст. 21, ч.З ст. 34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін,дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає , що апеляційна скарга відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Центрально - Міському районі м. Горлівки підлягає частковому задоволенню, а рішення суду зміні з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлені як факт втрати позивачем ЗО % професійної працездатності по професійному захворюванню - пиловий бронхіт та встановлення йому третьої групи інвалідності, так і факт спричинення ОСОБА_1 цим моральної шкоди у зазначеному вище розмірі.
З урахуванням зазначених обставин апеляційний суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 21 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" у разі настання страхового випадку Фонд зобов'язаний відшкодувати потерпілому моральну шкоду, до чого і зобов'язав його суд.
Однак з висновком суду щодо визнання розміру стягнутої моральної шкоди апеляційний суд не може погодитися.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних та фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховуються характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.
Визначивши розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен навести в рішенні відповідні мотиви.
Ухвалюючи рішення про стягнення з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Центрально - Міському районі м. Горлівки на користь ОСОБА_1 14 000 грн. на відшкодування моральної шкоди, суд не навів мотивів саме того розміру відшкодування, а тому апеляційний суд вважає за можливе зменшити розмір стягнутої моральної шкоди до 10 000 грн.
Оскільки судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи в частині розміру відшкодування моральної шкоди, рішення суду в цій частині підлягає зміні на підставі п.1 ч. 1 ст. 309 ЦПК України.
Рішення суду в іншій частині постановлено у відповідності до норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування не встановлено.
Керуючись статтями 309, 307, 308 ЦПК України, апеляційний суд
ВИРІШИВ:
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Центрально - Міському районі м. Горлівки задовольнити частково.
Рішення Центрально-Міського районного суду м. Горлівки від 15 червня 2006 року змінити, розмір моральної шкоди, що підлягає стягненню з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Центрально - Міському районі м. Горлівки на користь ОСОБА_1, зменшити до 10 000 грн.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.