ГОСПОДАРСЬКИЙ |
| ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ |
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.06.06 Справа № 15/10.
Судова колегія у складі суддів: Пономаренко Є.Ю. - головуючий, Седляр О.О., Яресько Б.В., розглянувши матеріали за позовом
Міністерства оборони України, м. Київ
до Хімічного казенного об‘єднання імені Г.І. Петровського, м. Петровське Луганської області
про стягнення 5 297 114 грн. 28 коп.
За участю представників сторін:
від позивача –Комар А.Ю. –представник по довіреності № 220/Д-480 від 13.12.05р.;
від відповідача –Чипізубова І.А. –пом. ген. директора по довіреності № 59 від 01.11.04р.
До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу у зв’язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.
Розпорядженням заступника голови господарського суду Луганської області від 22.05.06. у справі № 15/10 призначено судову колегію у складі суддів: Пономаренко Є.Ю. - головуючий, Яресько Б.В., Седляр О.О. У зв’язку з цим розгляд спору розпочато заново, у тому числі облік строку розгляду справи розпочато з моменту початку розгляду спору новим складом суду, тобто призначення судової колегії.
У судовому засіданні 20.06.2006р. оголошувалася перерва до 26.06.2006р. о 15 год. 00 хв., про що представники сторін були повідомлені належним чином, що підтверджується записом про оголошення перерви з підписами представників сторін.
Суть спору: позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача:
- заборгованості за невиконані роботи за державним контрактом з оборонного замовлення (за кошти державного бюджету України) №229/Д/10 від 20 вересня 2004 року у розмірі 807 871 грн. 86 коп.;
- штрафу у розмірі 7% вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання зобов’язань –279 618 грн. 36 коп.;
- пені у розмірі 0,1% за порушення строків виконання зобов’язань –419 427 грн. 54 коп.;
- пені у розмірі 0,5% за порушення строків виконання зобов’язань –3 790 196 грн. 52 коп.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача проти позову заперечує з підстав наведених у відзиві на позовну заяву від 27.01.2006р. №1282-юр, мотивуючи свої заперечення, зокрема наступним.
- Розрахунки за виконані роботи по контракту повинні здійснюватися за цінами затвердженими протоколом узгодження договірної ціни, що складається на підставі наданих виконавцем документів, що підтверджують ці роботи, тоді як за актом від 14.07.2005р., що відображує результат роботи ІІ етапу, позивач пропонує визначити у розмірі планової вартості.
- Відповідач не може вважатися таким, що прострочив виконання зобов’язання, тому що воно не могло бути виконано внаслідок прострочення і невиконання позивачем зобов’язань, передбачених п.п. 3.2., 3.3. контракту, а саме не вилучення з території відповідача елементів утилізації та балиститних парохів, у зв’язку з чим неможливо продовжувати подальшу роботу з утилізації.
- Також відповідач заперечує проти нарахованих позивачем штрафних санкцій з підстав наведених у відзиві на позовну заяву.
Встановивши фактичні обставин справи, оцінивши доводи учасників судового процесу і надані докази, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги на даний час не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Між Міністерством оборони України та Хімічним казенним об‘єднанням імені Г.І. Петровського 20.09.2004р. укладено державний контракт №229/Д/10 з оборонного замовлення (далі - контракт).
За даним контрактом (п.1.1.) позивач замовив, а відповідач зобов’язався, з дотриманням необхідних заходів безпеки, виконати роботи з утилізації пострілів до реактивних систем залпового вогню, непридатних для використання і зберігання.
Номенклатура та кількість виробів (боєприпасів, що підлягають утилізації) визначені додатком №1 до контракту.
Згідно п. 4.1. контракту вартість робіт з утилізації виробів складає 4 999 896 грн.
Відповідно до п. 4.4 контракту, з урахуванням змін внесених додатковою угодою №2 від 30.12.2004р. замовник здійснює попередню оплату вартості робіт у розмірі 100 відсотків.
Позивач перерахував грошові кошти наступним чином: платіжним дорученням від 19.11.2004р. №229/6/19 на суму 624 987 грн. та платіжним дорученням від 10.12.2004р. №229/6/31 на суму 4 374 909 грн.
Етапи та строки виконання робіт передбачені сторонами у календарному плані виконання робіт, який є додатком №1 до додаткової угоди №2 від 30.12.2004р. до контракту.
Порядок приймання робіт регламентовано сторонами у розділі 3 контракту.
Згідно п. 3.1. контракту, робота, яка виконана виконавцем та прийнята замовником, підтверджується оформленням акту прийому-здачі виконаних робіт по кожному етапу робіт.
Так, за результатами виконання контракту сторонам складено, зокрема:
- акт №1 прийому –здачі виконаних робіт етапу 1 від 29.12.2004р., яким підтверджується виконання робіт з утилізації боєприпасів у кількості 10 000 шт.;
- акт №2 прийому –здачі виконаних робіт етапу 2, яким у сукупності з іншими документами (повідомлення №2 від 23.05.2005р.) підтверджується виконання до 23.05.2005р. робіт з утилізації боєприпасів у кількості 42 065 шт.
Згідно п. 3.2. контракту замовник (позивач у справі) зобов’язаний протягом місяця, після підписання акту прийому-здачі етапу робіт, організувати вилучення з території відповідача елементів, що утворилися внаслідок виконання робіт.
Так, до 31.01.2005р. позивач зобов’язаний був вилучити з території відповідача продукти утилізації, тим самим забезпечивши можливість використання складських приміщень для збереження продуктів утилізації що утворюватимуться в подальшому.
Позивач після підписання акту прийому-здачі першого (як і другого) етапу робіт не виконав належним чином –у встановлений строк та у повному обсязі зобов’язання передбачені п. 3.2. контракту.
Згідно п. 3.3. контракту замовник зобов’язаний прийняти рішення щодо утилізації балістичних парохів не пізніше 31.12.2004р. Додатковими угодами до контракту строк виконання вказаного зобов’язання позивачем не змінено.
Зазначене зобов’язання щодо прийняти рішення з утилізації балістичних парохів позивачем не виконано, а ні у встановлений контрактом строк, а ні на час вирішення спору в суді.
При цьому, позивач створив ситуацію змушеного простою відповідача при виконанні ним контракту.
Відповідач неодноразово звертався до позивача з приводу необхідності виконання останнім своїх зобов’язань за контрактом з метою продовження робіт відповідачем.
У зв’язку з тим, що позивач не вчинив дії передбачені п.п. 3.2, 3.3. контракту відповідач не може виконувати роботи за контрактом з утилізації пострілів до реактивних систем залпового вогню, забезпечуючи при цьому дотримання необхідних заходів безпеки, що є обов’язковою передумовою таких робіт та передбачено п. 1.1 контракту.
Неможливість виконання робіт з утилізації боєприпасів додатково підтверджується актом від 10.02.2005р. (т. 1, а.с. 147), складеним за участю представників ХКО ім. Петровського, військового представництва Міністерства оборони №3087 та головних державних інспекторів тер управління Держнаглядохоронпраці по Луганській області, а також підтверджується виданим на підставі даного акту Луганською інспекцією державного нагляду в хімічній промисловості приписом №11 від 10.02.2005р.
В зазначеному акті зокрема вказується наступне. Склади та виробничі приміщення цеху №4 завантажені балістичними пороховими зарядами вище встановлених норм завантаження. Луганською інспекцією державного нагляду в хімічній промисловості у зв’язку з перевантаженням видано припис №11 від 10.02.2005р. про заборону подальшого приймання порохових зарядів до сховищ базисних складів до усунення перевантаження. Утворилася критична ситуація по забезпеченню виконання умов контракту на ХКО ім. Петровського. Неодноразові звернення ХКО ім. Петровського до Міноборони України по обов’язковому виконанню п. 3.3. контракту з вирішення питання подальшої утилізації порохових зарядів залишилися без відповіді.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до ст. 4-3, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивач, не надав суду належних доказів виконання у повному обсязі та належним чином своїх зобов’язань передбачених п. п. 3.2, 3.3 контракту, тобто допустив прострочення виконання зобов’язання зі свого боку.
Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.
Згідно ч. 2 наведеної статті якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.
За таких обставин, у зв’язку з невиконанням позивачем своїх зобов’язань передбачених п.п. 3.2., 3.3. контракту, виконання відповідачем зобов’язання з утилізації боєприпасів є відстроченим на час прострочення позивача, тобто до виконання останнім умов п.п. 3.2., 3.3. контракту.
Тому, на даний час слід вважати таким, що не наступив строк виконання відповідачем зобов’язань по виконанню робіт за другим етапом, у зв’язку з чим у задоволенні позову, за існуючих на даний час обставин, слід відмовити.
Крім того, слід зазначити наступне.
Позивачем заявлено до стягнення грошові кошти у розмірі 807 871 грн. 86 коп., як заборгованість за невиконані роботи за контрактом.
Позовні вимоги в цій частині позивач обґрунтовував нормою ст. 526 Цивільного кодексу України. Згідно даної норми зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Контракт, виходячи з предмету правовідносин за ним, не містить грошових зобов’язань з боку відповідача. Грошові зобов’язання за контрактом є у позивача, натомість відповідач зобов’язаний виконати певні роботи.
Позивач не навів належного нормативного обґрунтування та не надав документального підтвердження стягнення з відповідача грошових коштів як боргу.
За таких обставин у задоволенні позову слід відмовити повністю.
Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні за згодою присутніх представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
в и р і ш и в :
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Рішення підписано 30.06.2006р.
Суддя (головуючий) Судя Судя | Є.Ю. Пономаренко О.О. Седляр Б.В. Яресько |