Справа №  2-1205/11      

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2011 року    Алуштинський міський суд АР Крим

в складі

головуючого  судді    Хотянової В.В.

при секретарі              Мельниковій А.М.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Алушті цивільну справу за позовом  ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_8, Алуштинської міської ради, відділу Держкомзему в м. Алушті, третя особа –Відкрите акціонерне товариство «Кримгаз»в особі Алуштинського управління по експлуатації газового господарства про визнання недійсним рішення та державного акту на право власності на земельну ділянку, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачі звернулися до суду з позовом до ОСОБА_8, Алуштинської міської ради, Алуштинського міського управління земельних ресурсів (нині відділ Держкомзему в м. Алушті), 3-я особа відкрите акціонерне товариство «Кримгаз»в особі Алуштинського управління по експлуатації газового господарства про, з урахуванням уточнень позовних вимог, захист прав власника, відшкодування моральної шкоди, визнання рішення Алуштинської міської ради та державного акту недійсними.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачам  на праві приватної власності належить житловий будинок АДРЕСА_1, а саме: ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу 48/100 часток даного житлового будинку, а ОСОБА_3 відповідно до договору-дарування 52/100 частки вказаного житлового будинку. Також, на праві спільної сумісної власності їм належить земельна ділянка площею 0,0778 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, про що свідчить державний акт на право власності на земельну ділянку від 16 серпня 2004 року. ОСОБА_8 є власником суміжної земельної ділянки, що розташована за адресою : АДРЕСА_2.

Указаний жилий будинок газифіковано та приєднано до міської каналізаційної мережі. В листопаді 2006 року відповідач самочинно, без дозволу та погоджень з позивачами, змінив конструкцію і схему газопроводу, після чого система газопроводу не відповідає отриманим ними технічним умовам та газопровідну трубу стало важко обслуговувати. ОСОБА_8 здійснила прикріплення газопровідної труби на стіні, що призвело до часткового її пошкодження. Відповідно до листа ВАТ «Кримгаз»в особі Алуштинського управління по експлуатації газового господарства від 7 листопада 2006 року їх організація роботи по переносу газопроводу не проводила. Неодноразово вони верталися до ОСОБА_8 з проханням привести газопровід у первинний стан, але відповідач не бажала спілкуватися та знаходити компромісні рішення. Крім того, будинок позивачів підключений до центральної каналізації, труба якої раніше від межі будинку до основної магістралі проходила по землі, яка належала Алуштинській міській раді, а на теперішній час ця земельна ділянка приватизована і належить ОСОБА_8, що приводить до неможливості її обслуговування, а для підведення іншої каналізаційної системи відсутня технічна можливість. Також у зв’язку із збільшенням земельної ділянки для обслуговування домоволодіння АДРЕСА_2 і передачею її у власність ОСОБА_8 у них відсутня можливість обслуговування стіни гаражу, з розміщеним у цокольному поверсі господарським приміщенням, по якій була проведена газова труба ОСОБА_8 для перепідключення їх газопроводу, так як відсутній доступ. Також, ОСОБА_8 була передана у власність земельна ділянка, на якій був прохід та велосипедний проїзд до домоволодіння АДРЕСА_1 у зв’язку з тим, що під’їзд до даного будинку з вулиці Артилерійської неможливий.  Просили суд усунути перешкоди у здійсненні ними права власності, зобов’язавши ОСОБА_8 привести перенесену нею систему газопостачання будинку АДРЕСА_1 у відповідності з технічними нормами; усунути перешкоди у здійснені ними права власності, встановивши постійний безоплатний сервітут на право експлуатації, ремонту, у тому числі капітального, каналізаційної мережі, яка відводить стоки від домоволодіння АДРЕСА_1 через земельну ділянку, яка призначена для обслуговування домоволодіння АДРЕСА_2, до точки підключення у каналізаційний колектор діаметром 200мм, який проходить по вулиці Саранчева; усунути  перешкоди у здійсненні ними права власності, встановивши постійний безоплатний сервітут на право обслуговування стіни гаражу, з розміщеним у цокольному поверсі господарським приміщенням, а також газової труби, яка проведена по стіні цього гаражу, з правом проходу по ділянці, яка призначена для обслуговування домоволодіння ОСОБА_8; стягнути з ОСОБА_8 на їх користь витрати, понесені ними по сплаті судового збору, стягнути з ОСОБА_8 на їх користь витрати, пов’язані з правовою допомогою у сумі 1000 грн.; стягнути з ОСОБА_8 на їх користь моральну шкоду у розмірі 1700 грн.; визнати недійсним рішення Алуштинської міської ради про передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_8 та державний акт виданий на ім’я ОСОБА_8 про право власності на земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2.   

Рішенням Алуштинського міського суду АР Крим від 27 травня 2009 року  уточнений позов ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задоволено частково, а саме: усунено перешкоди у здійснені права власності ОСОБА_2 та  ОСОБА_3 шляхом встановлення постійного безоплатного сервітуту по всій довжині існуючої каналізаційної труби шириною в 1 (один) метр та 4 (чотири) квадратних метра навкруги каналізаційного люка, а всього площею 24 (двадцять чотири) кв.м., на земельній ділянці домоволодіння АДРЕСА_2, для права експлуатації, ремонту, у тому числі капітального існуючих каналізаційних труби та люка, які відводять каналізаційні стоки від домоволодіння АДРЕСА_1 власниками якого є ОСОБА_2 та ОСОБА_3; стягнуто з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 витрати, пов’язані зі сплатою судового збору у сумі 8 грн. 50 коп. та інформаційно-технічного забезпечення у сумі 7 грн. 50 коп. Провадження у справі у частині уточнених позовних вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Алуштинської міської ради, Алуштинського міського управління земельних ресурсів в частині визнання недійсним рішення Алуштинської міської ради 19 сесії 4 скликання №19/36 від 27 листопада 2004 року «Про передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_8»та державного акту, виданого на ім’я ОСОБА_8, на право власності на земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 - закрито. В іншій частині уточнених позовних вимог відмовлено (а.с.103-108).

Рішенням  колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим від 27 жовтня 2009 року рішення суду першої інстанції від 27 травня 2009 року в частині встановлення безоплатного сервітуту по всій довжині існуючої каналізаційної труби, шириною в один метр на земельній ділянці домоволодіння АДРЕСА_2 для права експлуатації та ремонту, в тому числі капітального існуючої каналізаційної труби, шириною в один метр скасовано та в цій частині ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволені позову ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_8, у зв’язку з чим змінено загальний розмір сервітуту з 24 кв.м. на 4 кв.м. (а.с.142,143).

Ухвалою колегії суддів Верховного Суду України  від 22 червня 2011 року рішення судів першої та другої інстанцій в частині закриття провадження у справі скасовано, а справу в цій частині передано для продовження розгляду до суду першої інстанції. У решті –ухвалені у справі судові рішення залишено без змін (а.с.162-164).   

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2, позивач ОСОБА_3 позовні вимоги про визнання рішення Алуштинської міської ради про передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_8 та державний акт виданий на ім’я ОСОБА_8 про право власності на земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 - недійсними підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити, посилаючись на те, що оскаржуване рішення було прийнято у порушення ст. 118 ЗК України, зазначеним рішення порушуються права позивачів як  власників суміжної  земельної ділянки та співвласників жилого будинку  АДРЕСА_1.

У судовому представник відповідача ОСОБА_8 –ОСОБА_5 вимоги не визнав та пояснив, що обставини, на які посилаються позивачі не відповідають дійсності у зв’язку з тим, що на підставі матеріалів технічного звіту рішенням Алуштинської міської ради від 25 лютого 2004 року №16/124 позивачам був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0778га, яка розташована у АДРЕСА_1, тобто станом на 2004 рік, коли власником сусіднього будинку та земельної ділянки була вже ОСОБА_8 Питання щодо користування позивачами земельною ділянкою були повністю погоджені, про що свідчить відповідь виконавчого комітету Алуштинської міської ради від 29 листопада 2006 року №3641 про відсутність яких-небудь порушень земельного законодавства з боку ОСОБА_8 Відповідно до договору купівлі продажу домоволодіння АДРЕСА_2, із відповідними господарськими та побутовими будівлями і спорудами, який укладений між ОСОБА_8 та ОСОБА_6, остання користувалася багато років земельною ділянкою у цьому ж розмірі, щодо якого був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку.

У судовому засіданні представник відділу Держкомзему у м.Алушті ОСОБА_7 позовні вимоги про визнання рішення недійсним  не визнала, посилаючись на те, що оскаржуване позивачами рішення було прийнято відповідно до діючого на той момент земельного законодавства.  

У судове засідання представник Алуштинської міської ради не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, просив постановити рішення відповідно до норм діючого законодавства.

У судове засідання представник ВАТ «Кримгаз»в особі Алуштинського управління по експлуатації газового господарства не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила.                               

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що уточнена позовна заява підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно договору купівлі-продажу від 19 березня 1998 року ОСОБА_2 належить 48/100 часток житлового будинку АДРЕСА_1 а відповідно до договору-дарування від 22 грудня 1994 року ОСОБА_3 належить 52/100 частки зазначеного домоволодіння, право власності якого зареєстровано у КРП «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації»27 грудня 1994 року за №663 і 24 березня 1998 року за №663 (том 1, а.с.3-5). 16 серпня 2004 року позивачу ОСОБА_3 був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0778га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, співвласником якої є також ОСОБА_2 (том 1, а.с.6).

Відповідно до договору купівлі-продажу від 7 листопада 2003 року ОСОБА_8 належить домоволодіння АДРЕСА_2, із відповідними господарськими та побутовими будівлями і спорудами (том 1, а.с.127,128), право власності яких зареєстровано у КРП «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації»19 січня 2004 року за №123, про що свідчить витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно (том 1, а.с.130).

Рішенням Алуштинської міської ради АР Крим №19/36 від 27 жовтня 2004 року ОСОБА_8 затверджено технічну документацію по землеустрою по складанню документів, підтверджуючих право на земельну ділянку площею 0,0646га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), та передано ОСОБА_8 цю земельну ділянку у власність. (а.с.145)  На підставі викладеного, ОСОБА_8 отримала 22 березня 2005 року державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0646га, яка розташована за адресою: АР Крим, АДРЕСА_2 (том 1, а.с.129).

          Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України (у редакції, яка діяла на момент прийняття оскаржуваного рішення) громадяни та юридичні особи набувають права  власності  та права  користування  земельними  ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням  органів  виконавчої  влади  або органів   місцевого   самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
Набуття права на землю громадянами та  юридичними  особами
здійснюється  шляхом  передачі  земельних  ділянок у власність або
надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, зокрема, у разі одержання  земельних  ділянок  із   земель   державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації,
визначених цим Кодексом.

          Згідно зі статтею 118 Земельного кодексу (у редакції, яка діяла на момент прийняття оскаржуваного рішення)  громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, зокрема, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки) у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У заяві зазначаються бажані розміри.

Відповідна місцева державна адміністрація або сільська,
селищна, міська рада розглядає заяву, а при передачі земельної
ділянки фермерському господарству - також висновки конкурсної
комісії, і в разі згоди на передачу земельної ділянки у власність
надає дозвіл на розробку проекту її відведення.      

    Проект відведення земельної ділянки погоджується з
органом по земельних ресурсах, природоохоронним і
санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури і
охорони культурної спадщини та подається на розгляд відповідних
місцевої державної адміністрації або органу місцевого
самоврядування.  

    Районна,  Київська  чи  Севастопольська  міська  державна адміністрація або сільська,  селищна, міська рада у місячний строк розглядає  проект  відведення  та  приймає  рішення  про  передачу земельної ділянки у власність.

          Відповідно до ч. 2 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року №677  проект відведення земельної  ділянки  не  розробляється  у разі, коли:

земельна ділянка, межі якої визначено в натурі (на
місцевості), надається у користування або безоплатно передається у
власність без зміни її цільового призначення.

          З технічного паспорту на домоволодіння АДРЕСА_2 (а.с.157-160 том №1) вбачається, що в ньому є схематичний план ділянки без зазначення її площі та в ньому відсутні лінійні розмірі зі сторони сусіднього домоволодіння АДРЕСА_1.

          Крім цього, на момент складання технічної документації ОСОБА_8, ОСОБА_1, який підписав акт обстеження земельної ділянки та акт встановлення меж земельної ділянки в натурі від 16.08.2004 року (а.с.163,166 том №1), не був суміжним землекористувачем зі сторони будинку АДРЕСА_1, такими землекористувачами були позивачі по справі, однак при погодженні меж земельної ділянки їх думку не було враховано.

          Також позивачі зазначили, що на момент складання технічної документації, відведена ОСОБА_8 земельна ділянка не була огороджена забором.      

          Таким чином суд прийшов до висновку, що межі спірної земельної ділянки, що була передана у власність ОСОБА_8, не були визначені в натурі (на місцевості).

          Як встановлено судом, проект землеустрою ОСОБА_8 не був розроблений та затверджений у встановленому порядку та строки, отже, надання земельної ділянки без складання проекту у випадку відсутності встановлених в натурі меж та визначеного розміру земельної ділянки суперечить діючому земельному законодавству.

           Алуштинська міська рада прийнявши рішення №19/36 від 27.10.2004 року затвердила технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, що допускається лише при відповідності розміру земельної ділянки матеріалам Бюро технічної інвентаризації і наявності встановлених меж фактичного землекористування.

          Також суд вважає за необхідне зазначити, що Алуштинською міською радою не приймалося рішення про надання дозволу ОСОБА_8 на складання технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку.

 За таких обставин земельна ділянка надана ОСОБА_8 з порушенням вимог земельного законодавства, оскільки Алуштинською міською радою не враховано існування власників суміжної земельної ділянки, якими є позивачі по справі, які також являються власниками сусіднього домоволодіння, до якого підходять комунікації,  та спірна земельна ділянка передана у власність з порушенням вимог ст. 118 ЗК України, що діяла на момент прийняття оскаржуваного рішення.

Таким чином,  рішення Алуштинської міської ради №19/36 від 27 жовтня 2004 року «Про передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_8»необхідно визнати недійсним. Визнання зазначеного рішення недійсним є підставою і для визнання недійсним державного акту серії КМ №028191 на право власності на земельну ділянку  в АДРЕСА_2, виданого на ім’я ОСОБА_8     

Керуючись статтями 116,118 Земельного кодексу України, статями 3,10,11,15,60,209,212-215,218 ЦПК України, суд           

 ВИРІШИВ:

           Позовні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_3 –задовольнити.

Визнати недійсним рішення Алуштинської міської ради №19/36 від 27 жовтня 2004 року «Про передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_8».

Визнати недійсним державний акт серії КМ №028191 на право власності на земельну ділянку  в АДРЕСА_2, виданого на ім’я ОСОБА_8    

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Алуштинський міський суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.   

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.   

Суддя                                                                                              В.В.Хотянова