Справа 2/2204/4/12.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

          24 січня 2012р. Городоцький районний суд Хмельницької області в складі: головуючого судді Мельник В.М.

           при секретарі Стебло Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Городок справу за позовом ОСОБА_1 до  товариства з обмеженою відповідальністю «СТІОМІ-Холдінг»про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, компенсаційних виплат  та моральної шкоди, -                                   

                                                 В с та н о в и в:

       Позивач звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «СТІОМІ-Холдінг»про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за затримку розрахунку, компенсаційних виплат та моральної шкоди, зазначивши, що він перебував з відповідачем в трудових відносинах з 15 березня 2007 року по 31 жовтня 2009 року та був звільнений з 01 листопада 2009 року згідно наказу №73-к/а, сг від 09 листопада 2009 року за власним бажанням. Відповідач не провів з ним розрахунку при звільненні, має перед ним заборгованість, в добровільному порядку відмовляється виплатити, просить позовні вимоги задовольнити.

В судовому засіданні позивач збільшив позовні вимоги щодо стягнення з відповідача середньомісячного заробітку за весь період затримки  розрахунку та визнання незаконним наказу №32/СГ від 10 червня 2009 року про відсторонення його від виконання службових обов’язків з 01 червня 2009 року. Зазначивши, що відсторонення його від роботи відбулося безпідставно з порушенням вимог чинного законодавства, копію наказу не отримав, до роботи не допускали, заробітну плату не виплачували. З даним наказом та актом про відмову від письмового ознайомлення з наказом від 10 червня 2009 року був ознайомлений в судовому засіданні, а тому просить поновити строк на звернення до суду, оскільки він пропущений з поважних причин. А тому просить суд визнати незаконним даний наказ в частині відсторонення його від роботи, стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі за період з 01 грудня 2008 року по 31 травня 2009 року в сумі 11445 грн., стягнути з відповідача середню заробітну плату за період незаконного відсторонення від роботи з 01 червня 2009 року по 31 жовтня 2009 року в сумі 13797 грн.96 коп., стягнути середній заробіток за весь період затримки розрахунку  по день винесення рішення суду та моральну шкоду в сумі 5000 гривень.

Позовні вимоги про стягнення грошової компенсації за невикористані дні відпусток за періоди роботи з  15 березня 2007 року по 14 березня 2008 року, з 15 березня 2008 року по 14 березня 2009 року, з 15 березня 2009 року по 31 жовтня 2009 року, компенсації втрати частини заробітної плати нарахованої за період з 01 листопада 2008 року по 01 червня 2009 року, компенсації втрати частини заробітної плати за час відпустки,  на підставі поданої  позивачем письмової заяви, ухвалою суду від 24 січня 2012 року залишені без  розгляду.

Представник відповідача  проти позову  заперечив, зазначивши, що позивач безпідставно відмовився від отримання нарахованої йому заборгованості по заробітній платі. В подальшому в судове засідання не з’являвся, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановлені законом строки, заперечень на позов не подавав, а надіслав суду заяву про розгляд справи без участі представника.

Заслухавши пояснення позивача, свідків,з’ясувавши всі обставини по справі та перевіривши їх доказами суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав дослідивши матеріали справи, суд приходить до слідуючого.                                

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебував з відповідачем ТОВ «Стіомі-Холдінг»в трудових відносинах з 15 березня 2007 року, працював на посаді агронома Департаменту сільськогосподарського виробництва. Згідно  наказу №32/СГ  від 10 червня 2009 року позивача було відсторонено від виконання службових обов’язків з 01 червня 2009 року на час проведення  адміністративного розслідування по фактах крадіжки і нестачі матеріальних цінностей на термін до прийняття остаточного рішення.

За положеннями ст.46 КЗпП України відсторонення працівників від роботи власником, або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння, відмови, або ухилення від обов’язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони, в інших випадках, передбачених законодавством.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 - начальник відділу кадрів ТОВ «Стіомі-Холдінг»пояснив, що видача ним наказу про відсторонення позивача від виконання трудових обов’язків було пов’язано з вчиненою крадіжкою зерна кукурудзи та нестачі матеріальних цінностей в механізованому загоні №4 в с.Купель Волочиського району по усній вказівці голови правління  товариства. Про даний наказ позивача було повідомлено усно, акт про відмову від письмового ознайомлення з наказом від 10 червня 2009 року складався ним за вказівкою юриста товариства, у відсутності ОСОБА_1.. Ствердив, що товариство не розрахувалося з ОСОБА_1. в день його звільнення, заборгованість по заробітній платі  існує, так, як була усна вказівка голови правління її не виплачувати.

Доказів про те, що ОСОБА_1 причетний до вчинення крадіжки судом не встановлено. Згідно довідки начальника Волочиського РВ УМВС України в Хмельницькій області №6871 від 29 липня 2011 року вбачається, що  за фактом крадіжки насіння кукурудзи та мінеральних добрив, що належать ТОВ «Стіомі-Холдінг»порушено кримінальну справу, однак за невстановленістю осіб дана справа зупинена.

За наведених обставин,  суд  приходить до висновку, що відсторонення позивача від роботи за усною вказівкою голови правління ТОВ «Стіомі-Холдінг»з причин проведення адміністративного розслідування є безпідставним, не ґрунтується на вимогах трудового законодавства. А тому суд вважає, що п.3 наказу №32 СГ  від 10 червня 2009 року про відсторонення ОСОБА_1 від виконання службових обов’язків слід вважати незаконним.

Таким чином суд вважає, що позивач був незаконно відсторонений від роботи з 01 червня 2009 року по 01 листопада 2009 року(по день звільнення), за даний період фактично не отримував заробітної плати і вона йому не нараховувалась.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що ОСОБА_1  слід поновити строк звернення до суду про визнання незаконним наказу про його відсторонення.

Згідно п.10 Постанови Пленуму ВСУ №23 від 24.12.1999 р. «Про практику застосування  судами законодавства про оплату праці»визначено, що: якщо буде встановлено, що на порушення ст.46 КЗпП України роботодавець з власної ініціативи без законних підстав відсторонив працівника від роботи із зупиненням виплати заробітної плати, суд має задовольнити позов останнього про стягнення у зв’язку із цим середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу (ст.235 КЗпП України).

Відповідно до абз.3 п.2 розд.II Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого  Постановою КМУ від 08 лютого 1995 року №100- у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати і середньомісячна заробітна плати обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов’язана відповідна виплати. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Допитані в судовому засіданні згідно ст.184  ЦПК України - позивач в якості свідка та свідок ОСОБА_3.( бригадир механічного загону №4 ТОВ «Стіомі-Холдінг») пояснили, що на підприємстві був встановлений шестиденний робочий тиждень, в квітні 2009 року вони відпрацювали шість робочих днів, т.к. не було посівного матеріалу-насіння кукурудзи, погані погодні умови, в травні 2009 року 26 робочих днів, відповідно заробітна плата ОСОБА_1 в квітні 2009 року становила 625 грн., в травня 2009 року-2720 грн., що стверджується довідкою ТОВ «Стіомі-Холдінг» №138  від 09.11.2011 р. та індивідуальною відомістю про застраховану особу (форма ОК-5).

А тому середня заробітна плата з 01 червня 2009 року( з часу відсторонення) по 01 листопада 2009 року ( день звільнення) вираховується таким чином: квітень 2009 року-625 грн. за шість робочих днів, травень 2009 року-2720 грн. за 26 робочих днів. Всього: 3345 грн. за 32 робочі дні.

Згідно п.п.5,8 розділу IV Порядку обчислення середньої заробітної плати - середньоденна заробітна плата  визначається:  3345 грн. : 32 роб. дні = 104 грн.53 коп..

За період відсторонення  з 01 червня 2009 року по 31 жовтня 2009 року позивач перебував у вимушеному прогулі 132 дні, а тому за вказаний період підлягає  стягненню  середній заробіток в сумі 13797 грн.96 коп.( 132 дні.  х  104 грн.53 коп.).

Відповідно до вимог ч.1 ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації проводиться в день звільнення.

Суд  встановив, що позивача  01 листопада 2 009 року   було звільнено з роботи, розрахунок при звільненні з ним не проведено, сума боргу становить 11445 грн., що стверджується довідкою  ТОВ «Стіомі-Холдінг» №138 від 09 листопада 2011 року, з якою в судовому засіданні погодився позивач. А тому, відповідно до ч.1 ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір   підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за час затримки розрахунку по день фактичного розрахунку.

          Згідно п.20 Постанови  Пленуму Верховного Суду України №13 від 24 грудня 1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»суд, установивши при розгляді справи про стягнення  заробітної  плати  у  зв'язку  із  затримкою  розрахунку  при  звільненні,  що
працівникові не були  виплачені  належні  йому  від  підприємства,
установи,  організації  суми  в день звільнення,  коли ж він у цей
день не був на роботі,  - наступного дня  після  пред'явлення  ним
роботодавцеві  вимог  про розрахунок,  суд на підставі ст.117 КЗпП
України стягує на користь працівника середній  заробіток  за  весь  період
затримки розрахунку,  а при непроведенні його до розгляду справи -
по  день  постановлення  рішення,  якщо  роботодавець  не   доведе
відсутності в цьому своєї вини.  Сама по собі відсутність коштів у
роботодавця не виключає його відповідальності.

Час затримки розрахунку  з 01 листопада 2009 року по день  ухвалення  рішення -24 січня 2012 року складає 26 місяці 24 дні.

Вираховуючи розмір середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, суд  керується  положеннями Порядку обчислення  середньої заробітної плати, затв. Постановою КМУ від 08 лютого 1995 року №100.

Згідно абз.3,4 п.2 розд. II Порядку обчислення  середньої заробітної плати  на користь позивача підлягає  стягненню середній заробіток за період часу з 01 листопада 2009 року (з дня звільнення) по 24 січня 2012 року( день ухвалення рішення), який відповідно становить  72 825 грн.81 коп..( 2720 (посадовий оклад)  х  26 міс.24 дні.).

Щодо стягнення моральної шкоди суд з урахуванням фізичних та моральних страждань позивача вважає, що такі вимоги підлягають частковому задоволенню.

          Відповідно до ст.237-1 КЗпП України  відшкодування власником   або   уповноваженим  ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його  законних прав призвели до моральних страждань,  втрати нормальних життєвих  зв'язків  і  вимагають  від  нього додаткових зусиль для організації свого життя.

          Суд вважає, що в результаті неправомірних дій відповідача позивачу спричинено моральну шкоду: не проведено з відповідачем остаточного розрахунку при звільненні, в зв’язку з чим це вимагало додаткових витрат на звернення у відповідні державні органи на неправомірні дії відповідача. А тому суд вважає, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначити з  врахуванням характеру заподіяної шкоди, ступені фізичних і душевних страждань позивача, з принципу справедливості, розумності та достатності, передбачених ст.23 ЦК України. Таким чином, слід стягнути з відповідача на користь позивача моральну  шкоду в  сумі 1500 гривень.

Крім того, відповідно до ст. 88 ЦПК України стягненню з відповідача на користь  держави підлягає судовий збір в сумі  995 грн.69 коп.(пропорційно до суми задоволених майнових вимог), а також 107 грн.30 коп. судового збору( за частину збільшених позовних вимог про визнання незаконним наказу про відсторонення позивача від роботи).

В матеріалах справи відсутні будь які дані, що позивач   проводив оплату про надання правової допомоги.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 46, 116, 117, 235, 237-1 КЗпП України, ст.ст.60, 88, 213-215, 294 ЦПК України, -

                                         В и р і ш и в:

Позов  задовольнити  частково.

         Визнати незаконним п.3 наказу №32/СГ від 10 червня 2009 року про відсторонення ОСОБА_1 від виконання службових обов’язків.

Стягнути з ТОВ «Стіомі-Холдінг»на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу  за період з 01 червня 2009 року по 31 жовтня 2009 року в сумі 13797 грн.96 коп.; заборгованість по заробітній платі з 01 грудня 2008 року по 01 червня 2009 року в сумі 11445 грн.;  середній заробіток за час затримки розрахунку з 01 листопада 2009 року по 24 січня 2012 року в сумі 72825 грн.81 коп., всього: 98068 грн.77 коп.  та моральну шкоду 1500 грн..

В решті позовних вимог відмовити.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ТОВ «Стіомі-Холдінг»на користь держави  судовий збір в сумі 1102,99 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Хмельницького області протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час його проголошення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

          Суддя                                     В.Мельник.