Справа № 2-1966/11

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем     України

08 грудня 2011 року                                         Залізничний районний суд м. Львова в складі:

головуючого –судді                     Боровкова Д.О.

при секретарі                                 Проць К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу в м. Львові за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

встановив:

Сторони знаходяться в зареєстрованому шлюбі з 24 листопада 1990 року, від шлюбу мають дітей: сина –ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньку –ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить розірвати шлюб із відповідачем, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що протягом останніх 11 років відносини сторін погіршились, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення шлюбних відносин. Кожен із них має діаметрально протилежні погляди на шлюб та сім’ю. Відповідач нехтує сімейними цінностями, не цікавиться дітьми, з його ініціативи постійно виникають сварки, свідками яких стають діти, що негативно впливає на їх психічний стан та спричиняє душевні страждання. Крім того відповідач регулярно вживає та зловживає алкогольними напоями, ображає та інколи наносить побої, погрожує тілесною розправою в присутності дітей, лається на дітей та залякує їх. Відповідач не здатен підтримувати нормальну моральну атмосферу в сім’ї, піклування взаємної любові, поваги, взаємодопомоги. Ведення спільного господарства та сумісне проживання припинено вже тривалий час. Їхній шлюб носить формальний характер, а тому у зв’язку із наведеним, просить суд позов задовольнити.  

У судовому засіданні позивач позов підтримала, дала пояснення аналогічні наведеному, просить суд позов задовольнити.

Представник позивача позов підтримав, дав пояснення аналогічні наведеному, просить суд позов задовольнити.

Відповідач позов визнав, проти розірвання шлюбу не заперечує.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що сім’я розпалася повністю, не може бути збережена і позовні вимоги підлягають задоволенню.

Встановлено, що сторони уклали шлюб 24.11.1990 року /а.с.5/, від якого мають дітей: повнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та неповнолітню доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 /а.с.6-7/. Любов та повага між сторонами відсутні. Останнім часом непорозуміння створили умови за яких їх шлюб фактично припинився, шлюбні відносини не підтримують та спільне господарство не ведуть і відновлювати не збираються. Після розірвання шлюбу, неповнолітня донька ОСОБА_4 залишиться проживати з матір»ю за адресою: АДРЕСА_1.

Враховуючи викладене, суд вважає, що сім’я сторін розпалася, примирення не можливе, а тому шлюб підлягає розірванню, а визнання відповідачем пред’явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 81, 88, 209, 212, 215 ЦПК України, ст. 110 Сімейного кодексу України суд, -

вирішив:

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 24 листопада 1990 року Киселівською сільською радою Кіцманського району Чернівецької області –актовий запис № 28.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Залізничний районний суд м. Львова шляхом подачі протягом десяти днів апеляційної скарги.