КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
____________________________________________
01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
П О С Т А Н О В А
05.07.06 р. № 55/19-06
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий Швець В.О
Судді
Андрейцева Г.М.
Рибченко А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги СПД Домнишевої О.В. на рішення господарського суду Київської області від 20.03.2006 року
у справі № 55/19-06 (суддя Карпечкін Т.П.)
за позовом Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Хрещатик», м. Київ
до Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи Домнишевої Оксани Василівни, с.Пухівка, Броварський р-н
про стягнення 15821,97 грн.
в с т а н о в и в:
Рішенням господарського суду Київської області від 20.03.2006 року у справі № 55/19-06 позов задоволено повністю, стягнуто з суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи Домнишевої Оксани Василівни на користь відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Хрещатик»15821,97 грн. заборгованості за відсотками та судові витрати: державне мито у розмірі 158,22 грн. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, суб’єкт підприємницької діяльності –фізична особа Домнишева Оксана Василівна подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 20.03.2006 р., як таке, що не відповідає вимогам чинного законодавства України і фактичним обставинам справи та постановлене з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права.
За апеляційною скаргою суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи Домнишевої Оксани Василівни на рішення господарського суду Київської області від 20.03.2006 р. згідно ст. 98 ГПК України Київським міжобласним апеляційним господарським судом ухвалою від 19.05.2006 р. порушено апеляційне провадження у справі № 55/19-06.
Відкрите акціонерне товариство Комерційний банк «Хрещатик», згідно ст. 96 ГПК України надіслало відзив на апеляційну скаргу, в якому проти вимог апеляційної скарги заперечує, просить рішення господарського суду Київської області залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.
Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечив, просить рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Представник відповідача вимоги викладені в апеляційній скарзі підтримав, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення залишається без змін з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, відкрите акціонерне товариство Комерційний банк «Хрещатик»є правонаступником товариства з обмеженою відповідальністю Комерційний банк «Хрещатик»та Комерційного банку «Хрещатик», що зазначено в ст. 1 Статуту ВАТ Комерційний банк «Хрещатик».
Правовідносини між сторонами врегульовано кредитним договором № 410/ЮГ/01 від 13.08.2001 року. Відповідно умов вказаного договору, а саме: п.1.1. договору позивач прийняв на себе зобов’язання надати відповідачу кредит в сумі 30000 грн. на строк з 13.08.2001 року по 12.08.2002 року із сплатою за користування кредитом 30% річних.
Відповідач свої зобов’язання належним чином та своєчасно не виконав, тому 29.10.2002 року позивач подав до господарського суду Київської області позов про стягнення з відповідача кредитних коштів, відсотків за період з серпня по жовтень 2002 року та пені. Рішенням господарського суду Київської області від 09.12.2002 року по справі № 274/18-02 позовні вимоги позивача задоволені в повному обсязі.
На виконання наказу господарського суду Київської області по справі № 274/18-02 відділом державної виконавчої служби Броварського РУЮ Київської області 17.01.2003 року відкрите виконавче провадження по примусовому стягненню з відповідача заборгованості в сумі 23015,56 грн.
Державним виконавцем ВДВС Броварського РУЮ 27.02.2003 року винесена постанова про повернення виконавчого документа позивачу в зв’язку з тим, що майно боржника на яке можливо звернути стягнення не виявлено. Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем по кредиту становить 15819,90 грн., що підтверджується прибутковими касовими ордерами (в матеріалах справи). За користування кредитними коштами в сумі 15819,90 грн. позивачем нараховані відсотки за період з 16.01.2003 року по 15.01.2006 року в розмірі 15821,97 грн.
При розгляді справи в місцевому господарському суді, відповідач проти позову заперечував та обґрунтовував це тим, що зобов’язання за договором забезпечувались договором застави основних засобів укладеного між сторонами 13.08.2001 року. Заставлене майно відповідача реалізовано Державною виконавчою службою. Оскільки 09.12.2002 року на користь позивача винесено рішення господарського суду Київської області про стягнення з відповідача кредитних коштів договір кредиту втратив чинність, таким чином відсотки на суму заборгованості по кредиту в розмірі 15819,90 грн. не нараховуються.
Господарським судом Київської області було встановлено, що 02.06.2003 року на договорі застави від 14.08.2001 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зверковою Н.В. було вчинено виконавчий напис № 4490, у відповідності до якого за рахунок заставленого майна пропонувалось стягнути з відповідача 25 643,95 грн. Відділом державної виконавчої служби Вишгородського РУЮ 06.06.2003 року відкрито виконавче провадження по виконанню виконавчого напису нотаріуса. 31.07.2003 року від реалізації заставленого майна відділом державної виконавчої служби Вишгородського РУЮ направлено позивачу кошти в сумі 1659,10 грн. 27.01.2004 року відділом державної виконавчої служби Вишгородського РУЮ винесена постанова про закінчення виконавчого провадження в зв’язку з реалізацією заставленого майна.
Кошти від реалізованого майна увійшли в попереднє часткове погашення кредиту та відсотків за кредитом. Кредиторська заборгованість відповідача в сумі 15819,90 грн. станом на 13.03.2006 року також підтверджується банківською випискою від 13.03.2006 року.
При вирішенні спору місцевим господарським судом правомірно враховано, що п.7.5 кредитного договору встановлено, що строк дії договору встановлюється з дня підписання договору і до повного погашення кредиту та відсотків за ним. Заборгованість по кредиту в розмірі 15819,90 грн. підтверджена належними доказами наявними в матеріалах справи та не була заперечена відповідачем.
Таким чином позовні вимоги в розмірі 15821,97 грн. відсотків нарахованих за користування кредитом за період з 16.01.2003 року по 15.01.2006 року є правомірними оскільки:
· відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
· приписами п. 7 ст. 193 ГК України передбачено, що не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань.
· відповідності до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.
· згідно ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Враховуючи викладене, судова колегія Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що місцевий господарський суд з’ясував всі обставини справи та дав їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення по справі, судовою колегією не встановлено.
Керуючись ст. ст. 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
1. Апеляційну скаргу СПД Домнишевої О.В. залишити без задоволення, а рішення господарського суду Київської області від 20.03.2006 року у справі № 55/19-06 - без змін.
2. Справу № 55/19-06 повернути господарському суду Київської області.
Головуючий Швець В.О
Судді
Андрейцева Г.М.
Рибченко А.О.