Справа № 2-822/11

РІШЕННЯ

                                                                 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2011 р.

Суворовський районний суд м. Одеси у складі:

          головуючого судді      -   Виноградової Н.В.,  

          при секретарі                -  Шушулкова М.Д.,

           розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, Одеської міської ради, треті особи: Орган опіки та піклування Суворовської рай адміністрації ОМР, ВГІРФО Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області, ОСОБА_6 в інтересах неповнолітніх ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання права власності, визнання недійсним договору дарування, виселення, вселення, зобов’язання не чинити перешкод, -

ВСТАНОВИВ:

        ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 звернулась до суду із зазначеним позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, Одеської міської ради, в якому просить визнати право власності, визнати недійсним договір дарування, виселити, вселити, зобов’язати не чинити перешкод.

         В судовому засіданні сторона позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі, наполягала на їх задоволенні.

ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 заперечували проти задоволення позову з викладених у запереченні обставин (а.с.30-31).

Орган опіки та піклування Суворовської рай адміністрації ОМР надіслав до суду лист в якому просили розглядати справу за їх відсутності та прийняти рішення з урахуванням прав та інтересів дітей (а.с.29).

Представник ВГІРФО Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області в судовому засіданні вважала, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, однак жодних процесуальних підстав не навела.

Суд, вивчивши матеріали цивільної справи, встановивши факти та відповідні до них правовідносини, прийшов до наступного.

Судом встановлено, що після смерті ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.13), відкрилася спадщина на квартиру АДРЕСА_1.

В нотаріальну контору спадкоємці не зверталися.

Спадкоємцями на цю спадщину є дочка ОСОБА_10 та син ОСОБА_3, які фактично прийняли спадщину, вони проживали та були зареєстровані в АДРЕСА_1.

Що стосується посилання відповідачів на лист сільського голови Адрієво-Іванівської сільської ради Миколаївського району в Одеській області від 18.11.2010р., та на акт від 15.12.2010р. трьох сусідів АДРЕСА_1, то суд оцінює  ці докази в сукупності з іншими доказами, які спростовують той факт, що ОСОБА_10 знаходилась в с. Добриднівка постійно, оскільки її постійним місцем проживання була  квартира АДРЕСА_1, де вона значилася зареєстрованою 09.02.1989р. (а.с.83-85).

Крім того, ОСОБА_10 подала заяву до голови виконкому Суворовської райадміністрації ОМР про переоформлення спірної квартири на неї та брата, що також свідчить про те, що ОСОБА_10 фактично прийняла спадщину після смерті матері та визнавала брата також спадкоємцем.

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_10 померла (а.с.19).

Після смерті ОСОБА_10 залишилися її діти: дочка ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.16) та сини: ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.17), та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.18).

Правовідносини по спадкуванню виникли на час дії ЦК УРСР від 1963р., тому суд керується нормами цього кодексу.

        Згідно ст.ст. 548, 549 ЦК УРСР, для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Особи, для яких право спадкоємства виникає лише у випадку неприйняття спадщини іншими спадкоємцями, можуть заявити про свою згоду прийняти спадщину протягом строку, що залишився для прийняття спадщини. Якщо строк, що залишився, менше трьох місяців, він продовжується до трьох місяців.

Відповідно ст.ст. 217, 228 ЦК України від 2004р., Недійсність окремої частини  правочину не має наслідком  недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього
недійсної частини та правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Оскільки рішення Суворовського райсуду м. Одеси від 05.11.2008р., рішенням апеляційного суду Одеської області від 26.01.2011р. скасовано, суд договір дарування (а.с.29) визнає недійсним в частині Ѕ квартири АДРЕСА_1, тому що після смерті матері, ОСОБА_12 набув право власності як спадкоємець на Ѕ частину квартири і вправі був цією частиною розпоряджатися, тобто подарувати її ОСОБА_5

До того ж ні мати за життя, ні відповідач - ОСОБА_3 згодом не ставили питання про визнання ОСОБА_10 особою яка втратила право на квартиру АДРЕСА_1, що також свідчить про те, що місцем постійного проживання ОСОБА_10 була спірна квартира і ОСОБА_3 вважав сестру спадкоємцем після смерті матері.   

      Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 10, 11, 58, 60, 63, 64, 209, 212-215, 218 ЦПК України,-

           ВИРІШИВ:

        Позовні вимоги ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, Одеської міської ради, треті особи: Орган опіки та піклування Суворовської рай адміністрації ОМР, ВГІРФО Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області, ОСОБА_6 в інтересах неповнолітніх ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання права власності, визнання недійсним договору дарування, виселення, вселення, зобов’язання не чинити перешкод –задовольнити частково.

       Визнати недійсним договір дарування від 07.12.2009року в Ѕ частини квартири АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_5, зареєстрований приватним нотаріусом Одеського нотаріального округу ОСОБА_13 в реєстрі під №4775.

        Визнати право власності в порядку спадкування за законом на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1, загальною площею 43,5кв.м., підсобною площею 16,4кв.м., жилою площею 27,1кв.м. за неповнолітніми: ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_8 в рівних долях; вселити ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_8 в квартиру АДРЕСА_1; зобов’язати ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 не чинити перешкод ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_8 у користуванні Ѕ частиною квартири АДРЕСА_1; зобов’язати ОСОБА_3 вручити ОСОБА_2, її опікуну - ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_8 комплект ключів від вхідних дверей квартири АДРЕСА_1.   

        В решті позову –відмовити.

        Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку через Суворовський районний суд м. Одеси шляхом подачі апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення.

        Суддя: