ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
17.10.06 Справа № 4/983-22/153
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії суддів: Онишкевича В.В. /головуючий/, Скрутовського П.Д., Слуки М.Г.
Розглянувши апеляційну скаргу Дочірньої компанії “Газ України” НАК “Нафтогаз України
на рішення господарського суду Львівської області від 13.07.2006р.
у справі №4/983-22/153
За позовом Дочірньої компанії “Газ України” НАК “Нафтогаз України” м.Київ
До Комунального підприємства “Сколетеплоенерго” Сколівської міської ради, м.Сколе, Львівської області
Про стягнення заборгованості в сумі 43777-37 грн.
За участю представників:
від позивача Працьовитий Ю.В. –предст.
від відповідача Сопотух В.В. –предст.
Рішенням господарського суду Львівської області від 13.07.2006р. у справі №4/983-22/153 за позовом Дочірньої компанії “Газ України” НАК “Нафтогаз України” м.Київ, до Комунального підприємства “Сколетеплоенерго” Сколівської міської ради, м.Сколе, Львівської області, про стягнення заборгованості в сумі 43777-37 грн., позовні вимоги було задоволено частково, а саме присуджено до стягнення 1500 грн. пені, 12296 грн. 31 коп. інфляційних відсотків, 3148 грн. 38 коп. річних, а також судові витрати по справі. В частині стягнення основного боргу у розмірі 17096 грн. 88 коп. провадження у справі було припинене. В задоволенні решти позовних вимог –відмовлено.
Відповідач оскаржив прийняте судом першої інстанції рішення в апеляційну інстанцію, вважаючи його таким, що суперечить нормам процесуального та матеріального права, та просить його скасувати в частині відмовленої суми щодо стягнення пені та 7% штрафних санкцій, з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Представникам сторін, які брали участь у судовому засіданні, роз”яснено їх права та обов”язки передбачені ст.ст.20,22 ГПК України.
Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 17.10.2006р. було змінено склад колегії суддів по розгляду даної апеляційної скарги, замість судді Мурської Х.В. в склад колегії введено суддю Слуку М.Г.
В процесі розгляду апеляційної скарги по суті, встановлено наступне:
Між сторонами у даній справі 31.12.2003р. було укладено договір поставки природного газу за №06/03-3427-ТЕ-21.
У відповідності до умов зазначеного договору поставки Продавець, в даному випадку позивач у даній справі, зобов”язувався в 2004р. поставити та передати у власність Покупцю –відповідач по справі, природний газ. У свою чергу, відповідач зобов”язувався прийняти і оплатити вартість поставленої продукції, про що зазначено у п.1.1 Договору.
Пунктом п.6.1 договору передбачено, що оплата за природний газ проводиться Покупцем грошовими коштами шляхом перерахування їх на поточний рахунок Продавця протягом місяця поставки 100% вартості спожитих та протранспортованих обсягів газу. Остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу до 10 числа місяця, наступного за звітним.
Як вбачається із матеріалів даної справи, позивач виконав взяті на себе зобов”язання за договором та поставив відповідачу природний газ в загальному обсязі 1688,802 тис.куб.м. на загальну суму 407845 грн. 68 коп., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, підписаних представниками обох сторін по договору, які є підставою для остаточних розрахунків.
Однак, відповідач по справі, свої зобов”язання по договору виконав частково, а саме оплатив лише 390748 грн. 80 коп. Тому, станом на день подачі позовної заяви, а саме 05.05.2006р. заборгованість відповідача перед позивачем становила 17096 грн. 88 коп.
Зазначене вище послужило для позивача правовою підставою для звернення в суд із позовною заявою з вимогою про стягнення заборгованості в сумі 17096 грн. 88 коп. з відповідача по справі в примусовому порядку. Крім того, позивачем була нарахована пеня за несвоєчасну сплату заборгованості в сумі 10039 грн. 02 коп., 3% річних всього на суму 3148 грн. 38 коп., сума нарахованого індексу інфляції –12296 грн. 31 коп., а також семивідсотковий штраф у розмірі 1196 грн. 78 коп. У відповідності до розрахунку позивача, сума, яка підлягала стягненню з відповідача на день заявлення позову становила –43777 грн. 37 коп.
Однак, в процесі розгляду даної справи судом першої інстанції, відповідачем було сплачено основну суму заборгованості, що підтверджується представленим ним пл.дорученням №265 від 12.07.2006р., у зв”язку з чим господарський суд Львівської області припинив провадження в цій частині вимог, з посиланням на п.1-1 ст.80 ГПК України.
Оскільки відповідач сплатив основну суму боргу після заявлення позивачем позову, суд першої інстанції правомірно присудив до стягнення з відповідача по справі суму інфляційних відсотків –12296-31 грн., а також 3% річних від простроченої суми –3148-38 грн. Що стосується стягнення пені в сумі 10039 грн. 02 коп. та семивідсоткового штрафу у розмірі 1196 грн. 78 коп., то господарський суд, оскаржуваним рішенням, зменшив суму пені до 1500 грн., а в стягненні семивідсоткового штрафу –відмовив в повному розмірі, з посиланням на п.3 ст.83 ГПК України.
Оцінивши наявні письмові докази у даній справі, оскаржуване рішення та заслухавши пояснення повноважних представників сторін, суд прийшов до висновку про залишення оскаржуваного рішення без зміни, а апеляційну скаргу без задоволення, з таких підстав:
Як уже зазначалося вище господарський суд Львівської області відмовив позивачу в стягненні 10039 грн. 02 коп. пені, присудивши до стягнення 1500 грн. пені, та відмовив в повному розмірі в стягненні семивідсоткового штрафу, що послужило для позивача підставою для звернення в суд апеляційної інстанції із скаргою, в якій заявник просить в повному розмірі задоволити його позовні вимоги щодо стягнення пені та семивідсоткового штрафу.
При винесенні оскаржуваного рішення, щодо зменшення розміру штрафних санкцій - пені, господарський суд Львівської області послався на п.3 ст.83 ГПК України, у якому зазначено, що суд наділений правом зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов”язання.
Відповідач під час розгляду справи звернувся до суду із відповідним клопотанням, в якому просив зменшити розмір штрафних санкцій, яке судом було задоволено. Зменшуючи розмір пені суд взяв до уваги ті обставини, що КП “Сколетеплоенерго” є комунальним підприємством, має статус гірського підприємства, є складність умов проживання у гірському населеному пункті, низька платоспроможність населення, що призводить до існування значної заборгованості населення за спожиту теплову енергію, а відповідно і постачальника теплової енергії перед постачальником природного газу. Перебування відповідача у важкому фінансовому становищі підтверджується звітами про фінансові результати за 2004-2005 роки.
Крім того, слід зазначити, що відповідачем був взятий банківський кредит (договір якого долучений до матеріалів справи) з метою погашення заборгованості перед ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України” і відповідно сплачувати за користування кредитом - 19 відсотків річних.
Все перераховане вище підтверджує факт важкого фінансового становища відповідача та неспроможність його, крім основної суми заборгованості за спожитий природний газ, сплатити ще і суму штрафних санкцій.
Таким чином, беручи до уваги те, що відповідачем в повному розмірі було сплачено основну суму заборгованості, а також беручи до уваги перераховані вище обставини щодо важкого фінансового стану підприємства, суд першої інстанції цілком правомірно зменшив розмір пені, пославшись на п.3 ст.83 ГПК України.
Що стосується стягнення з відповідача по справі семивідсоткового штрафу, то господарський суд Львівської області приймаючи оскаржуване рішення постався також правомірно на ч.1 ст.61 Конституції України, яка є Законом прямої дії, у якій зазначено, що ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. В даному випадку, вимога про стягнення пені та семивідсоткового штрафу за несвоєчасне виконання грошового зобов”язання є спробою двічі притягнути КП “Сколетеплоенерго” за одне й те саме правопорушення –невиконання зобов”язання за договором поставки за №06/03-3427-ТЕ-21 від 31.12.2003р.
При згаданих вище обставинах, суд не вбачає правових підстав для скасування оскаржуваного рішення та задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст.91, 101-105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд,-
П О С Т А Н О В И В :
Рішення господарського суду Львівської області від 31.07.2006р. по справі №4/983-22/153 залишити без зміни, а апеляційну скаргу без задоволення.
Матеріали справи №4/983-22/153 повернути в господарський суд Львівської області.
Головуючий суддя В.В. Онишкевич
суддя М.Г. Слука
суддя П.Д. Скрутовський