ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
17.10.06 Справа № 1/312-24/62
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії суддів: Онишкевича В.В. /головуючий/, Скрутовського П.Д., Слуки М.Г.
Розглянувши апеляційну скаргу ТзОВ “Консалтинговий центр “Брокер”
на рішення господарського суду Львівської області від 29.06.2006р.
у справі №1/312-24/62
За позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області, м.Львів
До ТзОВ “Консалтинговий центр “Брокер”, м.Львів
Про виселення орендаря із займаних приміщень
та за зустрічним позовом ТзОВ “Консалтинговий центр “Брокер”, м.Львів, до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області, м.Львів, про визнання недійсним одностороннього правочину та визнання права користування
За участю представників:
від позивача Бриковський О.Я. –предст.
від відповідача Галонський В.М. –предст.
Рішенням господарського суду Львівської області від 29.06.2006р. у справі №1/213-24/62 за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області, м.Львів, до ТзОВ “Консалтинговий центр “Брокер”, м.Львів, про виселення орендаря із займаних орендованих приміщень та зустрічним позовом ТзОВ “Консалтинговий центр “Брокер”, м.Львів, до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області, м.Львів, про визнання недійсним одностороннього правочину та визнання за ним права подальшого користування орендованим приміщенням, первісний позов було задоволено в повному розмірі.
В задоволенні зустрічних позовних вимог про визнання за ТзОВ “Консалтинговий центр “Брокер” права користування орендованим приміщенням на правах орендаря надалі, було відмовлено.
В частині вимог, викладених в зустрічній позовній заяві про визнання недійсним одностороннього правочину, провадження було припинене.
Відповідач за первісним позовом оскаржив дане судове рішення в апеляційну інстанцію, просить його скасувати з підстав, викладених в апеляційній скарзі, та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні первісного позову, одночасно задоволивши зустрічні позовні вимоги.
В процесі розгляду апеляційної скарги, судом встановлено наступне:
30.11.2004р. між сторонами у даній справі був укладений договір оренди нежитлового приміщення за №87, яке знаходиться в державній власності та розташоване за адресою: смт.Краковець, Яворівського району, Львівської області, площею –28.7 кв.м., терміном на 364 дні з моменту підписання.
Відповідно до п.п.10.10, чинність договору припиняється після закінчення строку, на який його було укладено.
На час укладення спірного договору, балансоутримувачем орендованого приміщення була Галицька митниця.
У зв”язку з припиненням діяльності Галицької митниці, 22.07.2005р. сторони внесли зміни до згаданого вище договору, змінивши балансоутримувача спірного приміщення, тобто замість Галицької митниці, балансоутримувачем по договору оренди було визнано Яворівську митницю, що засвідчено підписами повноважних представників обох сторін, які завірені круглими печатками сторін по договору.
Оскільки термін дії оскаржуваного договору закінчився, позивач у даній справі надіслав на адресу відповідача лист за №11/11-6759, в якому повідомив орендаря про припинення договору оренди на спірне приміщення та про повернення орендованого майна балансоутримувачу.
У зв”язку з тим, що орендар не повернув орендоване приміщення в добровільному порядку, позивач у даній справі звернувся з позовом про примусове виселення орендаря зі спірного приміщення, який оскаржуваним рішенням було задоволено.
В тому ж рішенні суд відмовив в задоволенні зустрічних позовних вимог відповідача за первісним позовом, вважаючи зустрічні позовні вимоги такими, що не підлягають до задоволення.
Оцінивши наявні письмові докази у даній справі, оскаржуване рішення та заслухавши пояснення повноважних представників сторін, суд прийшов до висновку про залишення оскаржуваного рішення без зміни, а апеляційну скаргу без задоволення, з таких підстав:
Із матеріалів справи, зокрема, договору оренди за №87 від 30.11.2004р., акту приймання-передачі орендованого майна за №87/2004 від 30.11.2004р., змін та доповнень до згаданого вище договору оренди від 22.07.2005р. вбачається, що сторони уклали строковий договір оренди нежитлового приміщення, терміном на 364 дні.
Згідно п.10.10. згаданого договору, після закінчення строку договору, на який він був укладений, договір припиняє свою дію. Дана умова договору оренди відповідачу була відома, оскільки спірний договір був підписаний його повноважним представником без жодних зауважень, а отже, позивач у даній справі, діяв в межах чинного законодавства України і на виконання умов договору.
Посилання відповідача на те, що він не міг здати приміщення в термін, передбачений умовами договору, правомірно судом першої інстанції не взяте до уваги, оскільки воно спростовується змінами і доповненнями від 22.07.2005р. до даного договору, які підписані повноважними представниками сторін, де чітко зазначено, що надалі балансоутримувачем спірного приміщення є Яворівська митниця, а отже, на виконання листа Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області відповідач повинен був передати орендоване приміщення балансоутримувачу, тобто Яворівській митниці по акту прийому-передачі.
Посилання відповідача на те, що копія листа РВ ФДМУ по Львівській області від 12.12.2005р. за №11/11-6759 була адресована Галицькій митниці, як балансоутримувачу, яка на даний момент була ліквідована, тому він не міг здійснити таку передачу, судом відхиляється, оскільки в самому тексті листа чітко зазначено про необхідність передачі спірного приміщення балансоутримувачу, яким, відповідно до згаданих вище змін і доповнень до договору оренди, являється Яворівська митниця. Тим більше, що відповідачу було відомо про ліквідацію Галицької митниці, на що він сам наголошує, а отже він повинен був прийняти термінові заходи по передачі орендованого приміщення по акту прийому-передачі Яворівській митниці, що ним не було зроблено, а не посилатися на описку, зроблену позивачем при підготовці згаданого вище листа.
Посилання відповідача на неповернення позивачем сум орендної плати, сплачених ним пл.дорученнями №№2478,2479,2551,2455,2643,2652,2706 та 2707, як на факт продовження орендних відносин, не заслуговує на увагу, оскільки:
- згадані вище суми перераховувались Яворівській митниці, як балансоутримувачу спірного приміщення, а не позивачу у даній справі;
- навіть у випадку перерахування цих коштів на рахунок Регіонального відділення ФДМУ по Львівській області, вони не підлягали поверненню, оскільки після закінчення терміну дії договору, відповідач продовжував незаконно використовувати спірне приміщення, а отже ця сума підлягала б зарахуванню за користування цим приміщенням, яке відповідач відмовився звільнити в добровільному порядку.
При згаданих вище обставинах, суд не вбачає правових підстав для скасування оскаржуваного рішення та задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст.91, 101-105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд,-
П О С Т А Н О В И В :
Рішення господарського суду Львівської області від 29.06.2006р. по справі №1/312-24/62 залишити без зміни, а апеляційну скаргу без задоволення.
Матеріали справи №1/312-24/62 повернути в господарський суд Львівської області.
Головуючий суддя В.В. Онишкевич
суддя М.Г. Слука
суддя П.Д. Скрутовський