ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 січня 2012 року справа № 5020-1729/2011
Господарський суд міста Севастополя у складі судді Янюк О.С.,
за участю представників:
позивача –ОСОБА_1(довіреність від 06.07.2011 №03-15/2408);
відповідача –не з’явився;
третьої особи –ОСОБА_2(довіренсть від 25.10.2011 № 75/100-025)
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Севастопольської міської ради
(99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 3)
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3
(61000, АДРЕСА_1)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державна податкова інспекція у Гагарінському районі м. Севастополя
(99014, м. Севастополь, вул. Пролетарська, 24)
про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки,
ВСТАНОВИВ:
28.10.2011 Севастопольська міська рада (далі –позивач) звернулася до господарського суду міста Севастополя (далі –суд) з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (далі –відповідач) про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на Закон України «Про оренду державного та комунального майна»та вказує на порушення з боку відповідача умов договору оренди земельної ділянки в частині належного виконання умов договору.
Ухвалою суду від 31.10.2011 порушено провадження у справі та у порядку ст. 65 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України) зобов’язано сторін надати суду документи, необхідні для вирішення спору. До участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучено Державну податкову інспекцію у Гагарінському районі м. Севастополя (далі - ДПІ у Гагарінському районі м.Севастополя).
Розгляд справи в порядку ст. 77 ГПК України неодноразово відкладався. Черговий розгляд справи призначений на 12.01.2012.
У судовому засіданні позивач підтримав вимоги позовної заяви та надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.
Представник третьої особи надав пояснення, аналогічні викладеним у письмових поясненнях, що містяться у матеріалах справи (а.с. 51) та зазначив, що ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя неодноразово зверталась до Севастопольської міської ради для вирішення питання про розірвання договору оренди з відповідачем у зв’язку із систематичною несплатою орендної плати за землю.
Відповідач не скористався своїм правом, передбаченим ст. 59 ГПК України, на подання відзиву на позов.
У судове засідання відповідач явку уповноваженого представника не забезпечив, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомив.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез’явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010 № 01-08/140 „Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві”). За таких обставин, суд вважає відповідача належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи.
Крім того, ст.22 ГПК України зобов’язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
З урахуванням зазначеного суд вважає за можливе розглядати справу без участі представника відповідача за наявними у неї матеріалами.
На підставі ст.85 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників позивача та третьої особи судом встановлені наступні обставини.
11.06.2007 між Севастопольською міською радою (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (орендар) укладений договір оренди земельної ділянки (далі –Договір), відповідно до п.1.1 якого орендодавець відповідно до рішення сесії Севастопольської міської ради від 13.12.2006 № 1120 надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку для будівництва та обслуговування автогазонакопичувального пункту з віднесенням цих земель до категорії земель житлової та громадської забудови, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2. загальною площею 0,0500 га (п.2. Договору).
Відповідно до пункту 3.1, Договір укладений строком на 25 років.
Розділом 4 Договору сторонами узгоджений розмір орендної плати, а саме: річна орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється згідно з Методикою визначення розмірів орендної плати при укладенні договорів оренди землі, яка затверджена рішенням міської Ради від 14.10.2003 №1348 (в редакції від 10.10.2006, надалі Методика), в розмірі 5.0% від нормативної грошової оцінці земельної ділянки.
Величина річної орендної плати складає:
- на період будівництва 47390*0,05=2369,50 грн.
- на наступному етапі 236949*0,05=11847,45 грн.
При цьому нормативна грошова оцінка земельної ділянки для періоду будівництва приймається до уваги не більш ніж протягом 2 років від дати приймання-передачі земельної ділянки. Нормативна грошова оцінка для наступного періоду приймається з моменту вводу до експлуатації об’єкту будівництва, але не пізніше двох років від дати приймання-передачі земельної ділянки.
Відповідно до п.4.4 Договору орендна плата за землю сплачується орендарем щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного періоду місяця, у національній валюті на спеціальний бюджетний рахунок міста.
Щорічний розрахунок орендної плати здійснюється орендарем відповідно до умов даного Договору та вимогами діючого законодавства (п.4.5 Договору). В строк до 15 лютого поточного року щорічний розрахунок орендної плати, узгоджений з орендодавцем, надається орендарем державній податковій інспекції за місцем розташування земельної ділянки (п.4.6 Договору).
Відповідно до пп. г),з) п.9.2.2 Договору орендар зобов’язаний почати освоєння земельної ділянки та завершити забудову відповідно до передбаченого у п.5.2 Договору цільовому призначенню протягом 2 років з моменту підписання акта прийому-передачі земельної ділянки Також орендар зобов’язаний своєчасно вносити орендну плату відповідно з розділом 4 даного договору та щорічно до 20 січня надавати орендодавцю довідку про платежі з орендної плати за минулий рік, завірену податковою інспекцією.
За умовами п.10.1 Договору орендар приймає на себе зобов’язання з участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Севастополя відповідно до діючого законодавства та рішення Севастопольської міської ради від 22.10.2003 №1429.
12.06.2007 сторони Договору підписали акт прийому-передачі земельної ділянки (а.с. 38).
Проте, на підставі інформації, наданої державною податковою інспекцією у Гагарінському районі м. Севастополя про виявлення порушення Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 розділу 6 ст.17 Закону України «Про плату за землю», Севастопольською міською радою прийнято рішення від 13.07.2010 №10724 по розірвання договору оренди від 11.06.2007 земельної ділянки площею 0,0500 га, розташованої по АДРЕСА_2 у м. Севастополі (а.с. 12).
Листом від 18.05.2011 № 03-15/171оредодавець запропонував орендарю укласти угоду про дострокове розірвання договору оренди від 11.06.2007 та поверненні земельної ділянки, переданої для будівництва та обслуговування автогазонакопичувального пункту за адресою АДРЕСА_2 (а.с. 14).
Листом від 24.05.2011 № 01-15/1738 Фонд комунального майна Севастопольської міської ради повідомив орендодавця про невиконання з боку орендаря умов Договору в частині укладення договорів про пайову участь у створенні та розвитку інфраструктури міста (а.с.15).
Листами від 24.05.2011 №1159/9/17-351 та від 09.06.2011 №1238/10/17-3 ДПІ у Гагарінському районі м.Севастополя повідомила орендодавця про невиконання з боку орендаря умов Договору в частині подання податкових декларацій по сплаті орендної плати за 2008-2011 роки та сплати податку на землю (а.с. 16-17).
Порушення відповідачем умов Договору, а саме п.9.2.2, п.10.1 Договору щодо несплати орендарем орендних платежів, неосвоєння земельної ділянки та її незабудови у визначений Договором строк, стало підставою для звернення позивача із даним позовом до суду.
Ураховуючи викладене, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
Відповідно до ст. 13 Конституції України, земля є об’єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Держава забезпечує захист прав усіх суб’єктів права власності та господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб’єкти права власності рівні перед законом. До розмежування земель державної і комунальної власності, повноваженнями з розпорядження ними в межах населених пунктів, тобто функціями виконавчої влади, наділені міські ради (Розділ Х Перехідні положення, п.12 Земельного кодексу України).
Частиною 1 ст. 93 Земельного кодексу України визначено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Аналогічна норма закріплена у ст. 1 Закону України «Про оренду землі».
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оренду землі»відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України (далі –ЗК України), Цивільним кодексом України (далі –ЦК України), цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Згідно із ст. 13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Стаття 24 Закону України «Про оренду землі»визначає права та обов'язки орендодавця, зокрема, орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати. Частиною 1 ст. 2 вказаного Закону передбачено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.
Відповідно до ч.1 ст. 14 Закону України «Про плату за землю»(у редакції Закону, що діяла на час вчинення правопорушення) платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.
Згідно з ч.1 та 5 ст. 17 Закону України «Про плату за землю» податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Несплата земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності виробниками сільськогосподарської і рибної продукції та громадянами протягом року, іншими платниками - протягом півроку вважається систематичною і є підставою для припинення права користування земельними ділянками.
Відповідно до ч.1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі»на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
Статтею 141 ЗК України визначені підстави припинення права користування земельною ділянкою, зокрема: систематична несплата земельного податку або орендної плати.
Частиною 2 ст. 651 ЦК України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про оренду землі»істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.
Згідно з пунктом 2.23 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин»від 17 травня 2011 року № 6, розглядаючи справи зі спорів про розірвання договору оренди з підстав заборгованості з орендної плати, потрібно мати на увазі, що згідно зі ст.ст 1, 13 Закону України «Про оренду землі» основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.
Як встановлено судом 13.07.2010 Севастопольською міською радою було прийнято рішення № 10724 «Про розірвання договору оренди від 11.06.2007, зареєстрованого 13.07.2007 під № 040765900134, земельної ділянки площею 0,0500 га, розташованої по Камишовському шосе 4-Б». Підставою для прийняття вказаного рішення стала інформація державної податкової інспекції в Гагарінському районі м. Севастополя щодо порушення орендарем ст.17 Закону України «Про плату за землю»(у редакції Закону, що діяла на час вчинення правопорушення) (а.с. 13).
Судом встановлено, а матеріалами справи підтверджено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_3 за 2008-2011 роки податкові декларації по орендній платі за землю та розрахунки орендної плати, узгоджені з орендодавцем, не надавав, сплату податку у бюджет не здійснював. Доказів протилежного відповідачем суду надано не було. Наведене вважається обґрунтованою підставою для дострокового розірвання договору оренди земельної ділянки.
Аналогічна позиція висловлена у постанові Вищого господарського суду України від 27.10.2011 у справі №5002-8/330-2011.
У пункті 12.3 Договору сторони передбачили, що дія договору припиняється шляхом його розірвання, зокрема, за рішенням суду на вимогу однієї із сторін через невиконання іншою стороною зобов’язань, передбачених договором.
Матеріалами справи підтверджується факт істотного порушення інших умов Договору, а саме п.9.2.2 та п.10.1 Договору щодо неосвоєння земельної ділянки та її незабудови у визначений Договором строк, що на думку суду, також являється підставою для розірвання договору оренди. Доказів належного виконання Договору оренди відповідачем не надано, вищевказані обставини не спростовані.
З огляду на викладене, вимога позивача про розірвання договору оренди земельної ділянки, укладеного між позивачем та відповідачем, - є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню з огляду на істотне порушення умов договору останнім.
Згідно з ч. 2, 3 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
Згідно з ч. 1 ст. 34 Закону України «Про оренду землі»у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.
Згідно з пп. л) п. 9.2.2 Договору після припинення або розірвання договору орендатор зобов’язаний повернути орендодавцю земельну ділянку у стані, придатному для його використання за цільовим призначенням.
Враховуючи вищенаведене, та оскільки з розірванням договору відповідач втрачає статус орендаря то вимога про зобов’язання відповідача повернути земельну ділянку позивачу також підлягає задоволенню.
Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення у повному обсязі.
Відповідно до ст. 49 ГПК України (у редакції, що діяла станом на дату подання позову до суду) якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору. Ураховуючи, що спір виник внаслідок неправомірної поведінки відповідача, а позивач звільнений від сплати державного мита у встановленому порядку, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача в доход державного бюджету.
Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85, 115, 116 ГПК України, суд –
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Розірвати договір оренди земельної ділянки від 11.06.2007, зареєстрований 13.0.2007 під № 040765900134, земельної ділянки, площею 0,0500 га, розташованого по АДРЕСА_2, укладений між Севастопольською міською радою та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3.
3. Зобов’язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1; 61000, АДРЕСА_1) повернути Севастопольської міської раді земельну ділянку загальною площею 0,0500 га, розташовану по АДРЕСА_2, наданого для будівництва та обслуговування автогазонакопичувалього пункту у стані, пригодному для його використання за цільовим призначенням .
4. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1; 61000, АДРЕСА_1; з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) в доход Державного бюджету державне мито в розмірі 85,00 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя підпис О.С. Янюк
Повне рішення в порядку
статей 84-85 ГПК України
оформлено і підписано 17.01.2012.