АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 33-892/11 Головуючий 1 інстанції: Колодяжна І.М.
Категорія: ст.124 КУпАП
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 грудня 2011 року м. Харків
Суддя апеляційного суду Харківської області, Снігерьова Р.І., з участю осіб, притягнутих до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Харкова справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Комінтернівського районного суду м. Харкова від 7 листопада 2011 року, -
В С Т А Н О В И ЛА :
Вказаною постановою:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Харкова, громадянин України, не працюючий, мешкає за адресою: АДРЕСА_1,-
визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 (триста сорок) гривень на користь держави.
Цією ж постановою винним у порушенні п.12,3 Правил дорожнього руху України визнано ОСОБА_3, однак питання про його відповідальність суд не вирішував, так як протокол про адміністративне правопорушення щодо нього не складався.
Як встановив суд та зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення серії АХ1№ 304798, 6 вересня 2011 року о 20 год. 50 хв. ОСОБА_2, керуючи автомобілем ЗАЗ, д/н НОМЕР_1, по вул. Садовопарковій в м. Харкові, перед поворотом не переконався, що це буде безпечним, почавши рух з одночасним розворотом з крайнього правого положення, не надав дорогу автомобілю ГАЗ, дн НОМЕР_2, який рухався з лівого боку, створив йому перешкоду у русі і допустив зіткнення, порушив п.п. 10.1, 10.4 ПДР України, вчинив правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП. Автомобілі отримали механічні пошкодження.
Прийняте рішення про спільну вину обох водіїв суд мотивував данними висновку судової транспортно –трасологічної та автотехнічної експертизи №10495/10654, за яким ОСОБА_3 повинен був діяти відповідно до вимог п.12.3 ПДР.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати постанову суду як необгрунтовану посилаючись на те, що суд першої інстанції його не повідомив про дату та час слухання справи, не дав можливість дати пояснення, виніс постанову лише на підставі висновків експертизи які, на його думку, невірно трактував. Він не мав технічної можлиості уникнути зіткненя. Вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, просить винести нову постанову, закрити відносно нього справу за відсутністю діях складу адміністративного правопорушення.
Заслухавши ОСОБА_3, який підтримував доводи поданої апеляції, ОСОБА_2, який заперечував проти цього, дослідивши матеріали справи, та доводи апеляції суд вважає, що постанова суду підлягає зміні, а апеляційна скарга частковому задоволенню виходячи з наступного.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративні правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен належним чином з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається з доказів, що є в матеріалах справи, пояснень участників ДТП та свідків, допитанних в судовому засіданні, суд дійшов вірного висновку про наявність вини в діях ОСОБА_2 в порушенні ним в данній дорожноьо –транспортній ситуації п.п. 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху України, вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Наведене підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії АХ1№ 304798, висновком вищевказаної експертизи № 10495/10654, схемою до протоколу, поясненнями самого правопорушника, який визнає факт вчинення правопорушення.
Переконливих доказів вини водія ОСОБА_3 в порушенні п.12.3 Правил дорожнього руху України не встановленно.
Висновком автотехнічної експертизи № 10495/10654 від 14 жовтня 2011 року, проведеної експертами ХНДІСЕ ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса, встановлено наступне.
В даній дорожньо-транспортній обстановці водій автомобіля ЗАЗ ОСОБА_2 повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 9.2 (б), 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху України.
Водій автомобіля ГАЗ ОСОБА_3 повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України.
Вирішити питання про наявність чи відсутність технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем ЗАЗ у водія автомобіля ГАЗ ОСОБА_5, в об’ємі наданих данних, експертним шляхом встановити не являлось можливим.
Стосовно водія ОСОБА_2, технічна можливість уникнути зіткнення з автомобілем ГАЗ визначалась виконання вимог п.п. 10.1, 10.4 ПДР України, для чого у нього не було перешкод технічного характеру, який, перед виконанням маневру розвороту, завчасно не зайняв крайнє ліве положення. Перед зміною напряму руху не переконався, що це буде безпечно, створив небезпеку водію ОСОБА_5, в результаті чого відбулось зіткнення. Такі його дії знаходились в причинному зв’язку з виникненням данної дорожньо-транспортної пригоди.
Як пояснила свідок ОСОБА_5, яка знаходилась у автомобілі ГАЗ, автомобіль ЗАЗ стояв біля бордюра з правої сторони від вулиці, висаджував пасажира. Коли автомобіль ГАЗ приблизився до нього, ЗАЗ почав різко розвертатися. ОСОБА_3 не встиг загальмувати і трапилось ДТП.
Такі ж покази суду дав свідок ОСОБА_7, який пояснив, що стояв біля кіоска «Кулиничі»і бачив, як водій таксі ЗАЗ висаджував пасажира, потім почав різкий розворот на 180 градусів ліворуч. В цей час його вдарив автомобіль ГАЗ, який рухався у лівій смузі. Відстань між автомобілями ЗАЗ та ГАЗ, в момент розвороту автомобіля ЗАЗ, було біля 5 метрів.
Свідок ОСОБА_8 пояснював, що знаходився біля РК «Меркурій»і бачив як водій автомобіля ЗАЗ здійснював маневр розвороту. Автомобіль стояв, пропускав зустрічний транспорт, коли автомобіль ГАЗ його вдарив у лівий бік.
Аналізуючи зібрані докази в сукупності, апеляційний суд приходить до висновку, що матеріали справи не містять достатніх доказів, які б вказували на допущення водієм ОСОБА_3 невідповідностей вимогам ПДР, які знаходилися б в причинному зв’язку з виникненням данної ДТП. Показів ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_8 недостатньо для визнання ОСОБА_3 теж винним в ДТП, оскільки вказані покази не узгоджуються з рештою об’єктивних доказів по справі, які вказують на те, що водій автомобіля ГАЗ, ОСОБА_3, вжив усі дії для запобігання ДТП.
Розгляд справи у відсутність ОСОБА_3 не є безспірною підставою для скасування постанови.
З урахуванням того, що висновки суду не можуть грунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведенності вини особи тлумачаться на її користь, за таких обставин, вказівки в постанові суду першої інстанції про винність ОСОБА_3 в порушенні п.12.3 ПДР України є неправомірними та підлягають виключенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -
П О С Т А Н О В И ЛА :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволити частково.
Постанову Комінтернівського районного суду м. Харкова від 7 листопада 2011 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП та визнання винним ОСОБА_3 в порушенні п.12.3 Правил дорожнього руху України змінини.
Виключити із постанови Комінтернівського районного суду м. Харкова від 7 листопада 2011 року вказівки про визнання ОСОБА_3 винним в порушенні п.12.3 Правил дорожнього руху України.
В решті частині вказану постанову суду залишити без зміни.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду Снігерьова Р.І.