Справа№22Ц-1547/2008 Головуючий у 1 інстанції Потабенко Л.В.
Категорія 53 Доповідач у 2 інстанції Поліщук М.А.
У Х В А Л А
Іменем України.
6 травня 2008 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого - судді Антоненко В.І.
суддів - Поліщука М.А., Касьяненко Л.І.
при секретарі - Рудзінській А.С.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Обухівського районного суду від 18 лютого 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Світанок», ОСОБА_2 про стягнення заробітної плати та моральної шкоди.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення позивача, перевіривши матеріали цивільної справи, колегія суддів,-
В С Т А Н О В И Л А:
В жовтні 2007року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом і просив стягнути із сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Світанок» заборгованість із заробітної плати у сумі 9509,67грн. і моральну шкоду в сумі 18 000грн.
В ході розгляду справи позовні вимоги уточнив та доповнив і просив стягнути з відповідача заборгованість із заробітної плати з врахуванням індексу інфляції у сумі 10 077грн. 48коп. та моральну шкоду в сумі 18 000грн.
Позовні вимоги обґрунтовував тим, що в період з 1996 року по квітень 1999 року він працював у колгоспі «Більшовик», який був реорганізований у сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Світанок», за цей період йому не виплачено заробітну плату і при звільненні з ним не проведений розрахунок в сумі 4221,83грн., який за вказаний час з врахуванням інфляції збільшився до 10 077грн. 48коп. Заподіяння моральної шкоди обґрунтовував тим, що невиплатою заробітної плати із вини відповідача йому заподіяно моральні страждання.
Рішенням Обухівського районного суду від 18 лютого 2008 року¸ ухваленим заочно, в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права.
Апеляційна скарга підлягає відхиленню із наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.
Законним є рішення, яким суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем без поважних причин пропущено строк звернення до суду, а вимоги щодо заподіяння моральної шкоди не доведені.
Колегія суддів із вказаними висновками погоджується, оскільки вони належним чином обґрунтовані та відповідають вимогам закону.
Судом правильно встановлено, що ОСОБА_1 і колективне сільськогосподарське підприємство «Світанок» ( до реорганізації колгосп «Більшовик») перебували в трудових правовідносинах з червня 1988 року по березень 1999 року.
20.03.1999 року ОСОБА_1 звільнився з КСП «Світанок» за власним бажанням і при звільненні йому не виплатили заробітну плату в розмірі 4221,83грн.
Після звільнення позивача з роботи КСП «Світанок» було реорганізоване у сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Світанок».
Постановою господарського суду Київської області від 26 листопада 2005року сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Світанок» визнано банкрутом.
17 травня 2007року господарським судом Київської області винесено ухвалу про відкриття процедури санації боржника СТОВ «Світанок».
Оскільки право позивача на отримання заробітної плати було порушене 20.03.1999 року в день звільнення і вказаний висновок колегія суддів вважає правильним, а з позовом до суду звернувся в жовтні 2007року, то судом обґрунтовано застосовано положення редакції ст.233 Кодексу законів про працю України, діючої до набрання чинності Закону України «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України» від 11 липня 2001року, згідно якої позивачем з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, без поважної причини пропущено тримісячний строк звернення до суду за вирішенням трудового спору.
Згідно із ст.237-1 Кодексу законів про працю України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених статтею 61 цього Кодексу.
З врахуванням встановлених судом обставин справи, висновку про відмову у задоволенні позову про стягнення заробітної плати за пропуском строку звернення до суду, доказів на підтвердження завдання моральної шкоди, судом обґрунтовано відмовлено в частині позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, оскільки вимоги в цій частині позивачем не доведені.
Рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги про те, що судом неправильно визначено початок перебігу строку звернення до суду за вирішенням трудового спору, не застосовано ч.2 233 Кодексу законів про працю України, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки доказів того, що відповідач визнавав борг по заробітній платі та обіцяв провести розрахунок в майбутньому позивач не надав, тому судом обґрунтовано визначено початком перебігу строку звернення до суду день звільнення позивача з роботи - 20.03.1999 року.
Інші доводи апеляційної скарги про невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права є необґрунтованими і висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст.303,308,315 ЦПК України колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Обухівського районного суду Київської області від 18 лютого 2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий
Судді