ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43,  м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна,  95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 липня 2011 р. (10:50)      Справа №2а-5907/11/0170/26

   Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Петренко В.В., за участю секретаря Асєєвої Л.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим     

до  Феодосійської квартирно-експлуатаційної частини району     

про стягнення заборгованості,

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 61 від 11.09.10,  службове посвідчення НОМЕР_1;

від відповідача - не з`явився.

Суть спору: До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим надійшов адміністративний позов Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим  до  Феодосійської квартирно-експлуатаційної частини району про стягнення заборгованості у сумі 48811,37 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем не сплачена самостійно нарахована у розрахунку заборгованість с земельного податку у сумі 48811,37 грн.  № 4357 від 29.01.2010р. орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності на 2010 рік.

Ухвалою Окружного адміністративного суду від 25.05.2011 р. позов був залишений без руху з наданням заявнику строку для усунення недоліків.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 10.06.2011 року відкрито провадження в адміністративній справі,  

В судовому засіданні, що відбулося 29.07.2011 року,м представник позивача надав заяву, відповідно до якої позивач уточнює позовні вимоги та просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 46082,96 грн. у зв’язку з частковим погашенням заборгованості відвідачем.  

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином – рекомендованою кореспонденцією. Відповідач про причини неявки суду не повідомив, письмових заперечень на адміністративний позов не надав.  

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з’ясування  обставин по справі, суд вважає можливим на підставі ст. 128 КАС України розглядати справу  у відсутності сторін.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд

                                                             ВСТАНОВИВ:

Феодосійська квартирно-експлуатаційна частина району зареєстрована у якості юридичної особи 20.07.2001 року, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців (а.с.6) та знаходиться на обліку в Феодосійській міжрайонній державній податковій інспекції АР Крим.

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про систему оподаткування» (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), платниками  податків і зборів (обов’язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких відповідно до Законів України покладений обов’язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

Згідно п. 3 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обов’язкових платежів) зобов’язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідно до п. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

Судом встановлено, що відповідачем самостійно поданий розрахунок з земельного податку на 01.04.2010 року, яким було узгоджено податкове зобов’язання. (а.с.11).

Феодосійською міжрайонною державною податковою інспекцією АР Крим проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності сплати податкового зобов’язання по земельному податку Феодосійською КЕЧ району,  за результатами якої складено Акт перевірки від 02.11.2010р. № 1269/15-3/07894457 (а.с.13-14).

Перевіркою встановлено порушення п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 1.12.2000 року (який діяв на момент проведення перевірки) та ст. 17 Закону України «Про плату за землю» № 2535-ХІІ від 03.07.1992р. в частині несвоєчасної сплати орендної плати.

Примірник акту перевірки отриманий відповідачем 06.11.2010р., про що свідчить поштове повідомлення про вручення (а.с.19).

На підставі акту перевірки від 02.11.2010р. № 1269/15-3/07894457 Феодосійською міжрайонною державною податковою інспекцією АР Крим винесено податкове повідомлення – рішення № 0008821503/0 від 12.11.2010р. про нарахування відповідачу суми штрафу на підставі п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань  платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000р. в розмірі 50 % узгодженої суми податкового зобов’язання, сплаченої з затримкою, що склало 11434,34грн. з граничним терміном сплати – 22.11.2010р. (а.с.18).

Податкове повідомлення – рішення від 02.11.2010р. № 1269/15-3/07894457 від 23.07.2010р. отримане відповідачем 15.11.2010р., про що свідчить поштове повідомлення про вручення (а.с.18).

Крім того, Феодосійською міжрайонною державною податковою інспекцією АР Крим проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності сплати податкового зобов’язання по земельному податку Феодосійською КЕЧ району,  за результатами якої складено Акт перевірки від 20.12.2010р. № 2043/15-3/07894457 (а.с.21-22).

Перевіркою встановлено порушення п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 1.12.2000 року (який діяв на момент проведення перевірки) та ст. 17 Закону України «Про плату за землю» № 2535-ХІІ від 03.07.1992р. в частині несвоєчасної сплати орендної плати.

Примірник акту перевірки отриманий відповідачем 24.12.2010р., про що свідчить поштове повідомлення про вручення (а.с.28).

На підставі акту перевірки від 20.12.2010р. № 2043/15-3/07894457 Феодосійською міжрайонною державною податковою інспекцією АР Крим винесено податкове повідомлення – рішення № 0010011503/0 від 30.12.2010р. про нарахування відповідачу суми штрафу на підставі п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань  платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000р. в розмірі 50 % узгодженої суми податкового зобов’язання, сплаченої з затримкою, що склало 15167,97грн. з граничним терміном сплати – 17.01.2011. (а.с.29).

Податкове повідомлення – рішення від 20.12.2010р. № 2043/15-3/07894457 від 23.07.2010р. отримане відповідачем 03.01.2011р., про що свідчить поштове повідомлення про вручення (а.с.29).

Таким чином, за відповідачем склалася узгоджена податкова заборгованість по орендній платі за землю за 2010 рік в сумі 48811,37грн.

Уточнивши позовні вимоги, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість  у розмірі 46082,96грн.

Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Частиною 1,3  статті 4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990р. № 509-ХІІ (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відповідно до підпункту  2.1.4 п. 2.1. статті 2 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань  платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000р.(який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) податкові органи визнані контролюючими органами стосовно податків і зборів (обов’язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів. Отже, вони наділені компетенцією, визначеною підпунктом 2.2.1 пункту 2.2. статті 2 Закону здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати зазначених податків.

Отже, органи державної податкової служби у відносинах з суб’єктами господарювання, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб’єктами владних повноважень.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» № 509 від 04.12.1990р. (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

Відповідно до ст.9 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991р. № 1251-XII (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни, у зв'язку з чим повинні подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).

Підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно з пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені статтею 5 вказаного Закону, визнається сумою податкового боргу  платника податків.

Сума податкового боргу позивача включає в себе і самостійно визначені  відповідачем податкові зобов’язання з земельного податку шляхом подання розрахунку земельного податку.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування» № 1251-XII від 25.06.1991р. (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів) належить такі також плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності).

Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-III (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин)податкове  зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів  у  порядку  та у строки,  визначені цим Законом або іншими законами України.

Пунктом 1.3 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковий борг (недоїмка) визначається як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому  порядку,  але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України від 21.12.2000р. № 2181 - ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в податковій декларації.

          Пунктом 11 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку і розмірах, встановлених законами України.

          Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не сплатив у повному обсязі податковий борг, не спростував жодних фактів з приводу необґрунтованості позовних вимог та доказів про сплату податкової заборгованості у повному обсязі суду не надав.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що уточнені позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості зі сплати земельного податку 46082,96грн. є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Примусове стягнення податкової заборгованості передбачене законодавством України як процедура погашення податкової заборгованості платника податків шляхом звернення стягнення на активи відповідного платника податків.

Як вказано у пункті 1.7 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) активами платника податків є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності,  що належать юридичній або фізичній особі на праві власності або повного господарського відання.

Стаття 41 Конституції України встановлює  застереження, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове  відчуження об’єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умовами попереднього і повного відшкодування їх вартості.

Статтею 3 Закону України  «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що активи платника  податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобов’язань виключно за рішенням суду.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 4 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Пунктом 7 частини 1  статті 3 КАС України  дано визначення суб’єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт, який здійснює  владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

          Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

В судовому засіданні проголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Постанова у повному обсязі виготовлена у строк, визначений ч. 3 ст. 160 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163, 167 КАС України, суд  

                                                             ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Стягнути з Феодосійської квартирно-експлуатаційної частини району заборгованості зі сплати земельного податку у розмірі 46082,96грн. за 2010 рік з перерахуванням коштів в Державний бюджет м. Феодосія на р/р 33212811700024, код платежу 13050100, в Управління Державного казначейства, ЄДРПОУ 34740709).

3.Після набрання постановою законної сили, за заявою позивача видати виконавчий лист.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового  провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя                                                                          Петренко В.В.