ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
< Список >
ПОСТАНОВА
Іменем України
11 жовтня 2011 р. < Текст > Справа №2а-9346/11/0170/26
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Петренко В.В., за участю секретаря Асєєвої О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримтеплоелектроцентраль»
до Державної податкової інспекції в м. Керчі
про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення,
за участю представників:
від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 27-2011 від 09.07.11р., паспорт НОМЕР_2; ОСОБА_2, паспорт НОМЕР_3 ;
від відповідача - ОСОБА_3, довіреність № 3363/10/10-0 від 16.03.11р., посвідчення НОМЕР_5; ОСОБА_4, довіреність № 17075/10/10-0 від 15.08.11р., посвідчення НОМЕР_4 .
Суть спору: До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримтеплоелектроцентраль» до Державної податкової інспекції в м. Керчі про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення № 0000542301 від 06.04.2011 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що податковим органом невірно застосовані норми земельного законодавства при визначенні зобов’язань ТОВ «Кримтеплоелектроцентраль» з земельного податку, оскільки ТОВ «Кримтеплоелектроцентраль» не має документів, що посвідчують право користування або володіння земельними ділянками, за якими нарахований земельний податок та штрафні санкції податком повідомленням - рішення № 0000542301 від 06.04.2011 року.
Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 29.07.2011 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.
Відповідач проти задоволення адміністративного позову заперечує та просить у задоволенні позовних вимог відмовити, про що надав суду письмові заперечення на адміністративний позов.
У судовому засіданні 11.10.2011 року представники позивача підтримали позовні вимоги у повному обсязі.
Представники відповідача у судовому засіданні 11.10.2011 року проти задоволення позовних вимог заперечували.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, заслухавши представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Кримтеплоелектроцентраль» має статус юридичної особи, яка зареєстрована Сімферопольською районною державною адміністрацією АР Крим 09.10.2009 року.
Згідно з рішенням Зборів Засновників ТОВ «Кримтеплоелектроцентраль» (протокол № 15 від 28.04.2006р.) створений структурний підрозділ ТОВ «Кримтеплоелектроцентраль» - «Камиш-Бурунська теплоелектроцентраль».
Вказаний структурний підрозділ не має статусу юридичної особи та діє на підставі Положення «Про структурний підрозділ ТОВ «Кримтеплоелектроцентраль» «Камиш-Бурунська теплоелектроцентраль» у новій редакції.
Як свідчать матеріали справи, Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим проведена виїзна планова перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримтеплоелектроцентраль» «Камиш-Бурунська теплоелектроцентраль» вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009 року по 30.09.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 року по 30.09.2010 року, за результатами якої складено акт перевірки № 96/23-1/32417960 від 24.03.2011 року.
Перевіркою встановлено, зокрема, що у порушення ст. 2, ст. 5, ст. 14, ст. 17, ст. 20 Закону України «Про плату за землю» від 03.06.1992р. № 2535-ХІІ зі змінами і доповненнями, що призвело до заниження податкових зобов’язань по земельному податку всього у сумі 90327,79 грн.
Не погодившись з актом перевірки № 96/23-1/32417960 від 24.03.2011 року ТОВ «Кримтеплоелектроцентраль» надіслало до Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим заперечення на акт перевірки.
Відповіддю від 01.04.2011 року за № 1860/10/23-0 Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим повідомило про те, що висновки в акту перевірки № 96/23-1/32417960 від 24.03.2011 року обґрунтовані.
Висновки вказаного акту перевірки були покладені в основу податкового повідомлення-рішення ДПІ в м. Керчі АР Крим № 0000542301 від 06.04.2011 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання з податку на землю на 113079,74 грн., у тому числі 90327,79 грн. основного платежу та 22751,95 грн. штрафних санкцій.
Не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, ТОВ «Кримтеплоелектроцентраль» оскаржило його до ДПА в АР Крим в адміністративному порядку.
За результатами розгляду даної скарги ДПА в АР Крим винесено рішення за вих. № 2113/10/25-023 від 07.06.2011 року, ким залишено без змін податкове повідомлення – рішення № 0000542301 від 06.04.2011 року, а скаргу залишено без задоволення.
Не погодившись з податковим повідомленням – рішенням № 0000542301 від 06.04.2011 року, позивач оскаржив його до суду.
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ТОВ «Кримтеплоелектроцентраль» є обґрунтованими та підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Оскільки спірні правовідносини виникли за період з 01.07.2009 року по 30.09.2010 року, суд вважає необхідним застосовувати законодавчі норми, що діяли у той період.
Як зазначено в акті перевірки № 96/23-1/32417960 від 24.03.2011 року ТОВ «Кримтеплоелектроцентраль» для здійснення своєї безпосередньої діяльності фактично використовує земельні ділянки, на яких розташований комплекс споруд СП ТОВ «Кримтеплоелектроцентраль» «Камиш-Бурунська ТЕЦ» у м. Керчі загальною площею 39,724 га. Вказана площа земельних ділянок визначена рішенням виконавчого комітету Керченської міської ради № 959 від 15.05.1992 року та затверджений проект відведення у постійне та тимчасове користування земельних ділянок, на яких розташована Камиш – Бурунська ТЕЦ для провадження діяльності по:
.
- вул. Тірітакський спуск - площею 9,75 га - під виробничу зону ТЕЦ (економіко-планувальна зона К1-2);
- вул. Тірітакський спуск - площею 2,36 га - під склад вугілля (економіко-планувальна зона К1-2);
- вул. Танкістів - площею 12,29 га - під золотовідстойник (економіко-планувальна зона К1-2);
- вул. Будьонова, вул. Холмогорська, вул. Орджонікідзе до КБ ТЕЦ - площею 5,0 га - під теплотрасу (економіко-планувальна зона К2-1);
- р-н Телецентру - площею 5,124 га - під садове товариство «Енергетик» (економіко-планувальна зона К2-1);
- р-н «Золотий курган» - площею 5,0 га - під садове товариство «Енергія» (економіко-планувальна зона К2-1);
- «Енергетик» в с. Ельтіген, вул. Косоногова, площею - 0,2 на - під діючою базою відпочинку (економіко-планувальна зона К1-1).
За таких обставин, оскільки відповідно до ст. 2 Закону України «Про плату за землю» використання землі в Україні є платним, а згідно зі ст. 5 даного Закону об’єктом плати за землю є земельна ділянка, яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, а суб’єктом - власник земельної ділянки, а в разі відсутності такого - землекористувач, у тому числі орендар, то, на думку відповідача, ТОВ «Кримтеплоелектроцентраль» є платником податку на землю з цієї земельної ділянки.
Суд вважає дані висновки ДПІ безпідставними та такими, що не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства України, з огляду на наступне.
Як свідчать матеріали справи, ТОВ «Кримтеплоелектроцентраль» є орендарем цілісного майнового комплексу «Камиш-Бурунська ТЕЦ» відповідно до договору оренди цілісного майнового комплексу структурного підрозділу «Камиш-Бурунська ТЕЦ» ДП «Кримські генеруючі системи» № 123 від 01.01.2004 року, узгодженого з Фондом майна України 16.12.2003 року.
Відповідно до п. 1.1 вказаного договору, а також відповідно до Акту приймання-передачі цілісного майнового комплексу структурного підрозділу Державного підприємства «Кримські генеруючі системи» «Камиш-Бурунська ТЕЦ» від 01.01.2004 року, Орендодавець передав, а Орендар прийняв в оренду цілісний майновий комплекс з балансу структурного підрозділу Державного підприємства «Кримські генеруючі системи» «Камиш-Бурунська ТЕЦ», що розташований за адресою: 93313, АР Крим, м. Керч, вул. Тірітакський спуск, 1, відповідно до умов договору оренди № 123 від 01.01.2004 року, за даними розподільчого балансу, передавального балансу станом на 30.09.2003 року та акту оцінки цілісного майнового комплексу структурного підрозділу Державного підприємства «Кримські генеруючі системи» «Камиш-Бурунська ТЕЦ»: основні засоби без капітальних інвестицій за залишковою вартістю 11341 тис. грн., незавершене будівництво вартістю 322 тис. грн., а також прийняв на утримання основні засоби за залишковою вартістю 4 тис. грн.
Земельні правовідносини даним договором не врегульовані.
Суд не приймає до уваги посилання податкового органу в обґрунтування правомірності нарахування позивачу земельного податку на ст. 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», відповідно до якої цілісним майновим комплексом є господарський об’єкт із завершеним циклом виробництва продукції, робіт, послуг з виділеною йому земельною ділянкою, на якій він розташований, адже на відміну від наслідків переходу права власності на нерухомість до іншого власника, при передачі об’єкта в оренду без укладення окремого договору про оренду земельної ділянки під нею у орендарів не виникає зобов’язання про сплату орендної плати за землі державної та комунальної власності та подачі відповідного розрахунку земельного податку.
Вказана позиція відображена у роз’ясненнях ДПА України (лист від 11.04.2006 року № 4092/6/15-0616, від 25.09.2003р. № 493/2/15/3410), які є податковими роз’ясненнями в розумінні п.п.4.4.2 п.4.4 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» та відповідно до абз. «д» п.п.4.4.2 п. 4.4 ст. 4 вказаного Закону не може бути притягнутим до відповідальності платник податків, який діяв відповідно до наданого йому податкового роз'яснення (за відсутності податкових роз'яснень з цього питання, що мають пріоритет) або узагальнюючого податкового роз'яснення, тільки на підставі того, що у подальшому таке податкове роз'яснення чи узагальнююче податкове роз'яснення було змінено або скасовано, чи надано нове податкове роз'яснення такому платнику податків або узагальнююче податкове роз'яснення, що суперечить попередньому, яке не було скасовано (відкликано). Крім того, така позиція відображена у листі Фонду державного майна України від 03.04.2007р. № 10-16-5404.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про плату за землю» використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.
Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок.
За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.
Згідно зі ст. 5 даного Закону об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди.
Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.
При цьому, в силу ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Згідно зі ст. 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою. Форми державних актів на право власності на земельну ділянку, право постійного користування земельною ділянкою затверджуються Кабінетом Міністрів України. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.
З акту перевірки слідує, що оскільки договір оренди землі позивачем не укладався, але ним здійснюється фактичне використання земельної ділянки, на якій розташований орендований цілісний майновий комплекс Камиш-Бурунської ТЕЦ, податковим органом здійснено нарахування земельного податку.
При цьому таке нарахування здійснено відносно земельних ділянок загальною площею 39,524 га, яка визначена Рішенням виконавчого комітету Керченської міської ради № 959 від 15.05.1992 року та затвердженим проектом відведення у постійне та тимчасове користування земельних ділянок, на яких розташована Камиш-Бурунська ТЕЦ.
Проаналізувавши вказані підстави для розрахунку земельного податку, суд вважає їх неналежними з огляду на наступне.
Як свідчать матеріали справи, рішенням Керченської міської ради народних депутатів від 15.05.1992 року № 959 був затверджений проект відведення земельних ділянок Камиш-Бурунської ТЕЦ у постійне користування загальною площею 39,524 га.
Однак, як свідчать матеріали справи, це не потягло за собою ані укладення договору оренди земельної ділянки, ані видачі державного акту на право користування цією земельною ділянкою.
Судом встановлено, що у 1988 році Камиш-Бурунській ТЕЦ, як самостійній юридичній особі, був виданий акт постійного користування земельними ділянками, на яких була розташована Камиш-Бурунська ТЕЦ, площею 11,37 га та 12,12 га, однак даний Акт не відображає реального розміру земельних ділянок станом на перевірений період.
У 1996 році Камиш-Бурунська ТЕЦ з ПЕО «Крименерго» перейшла до складу ДАЕК «Крименерго» відповідно до наказу ПЕО «Крименерго» № 64 від 25.04.1996 року, а в наступному згідно з наказом Міністерства енергетики України від 28.08.1998року № 150 у складі ДАЕК «Крименерго» було створено Дочірнє підприємство «Кримські генеруючі системи», до якого на підставі угоди між ДАЕК «Крименерго» та ДП «Кримські генеруючі системи», акту приймання майна та розподільчого балансу була передана Камиш-Бурунська ТЕЦ з одночасним переходом всіх прав та обов’язків.
В наступному, відповідно до наказів Міністерства палива та енергетики від 25.05.2000 року № 120 та від 16.08.2000 року № 337 було створено Державне підприємство «Кримські генеруючі системи» як правонаступник Дочірнього підприємства «Кримські генеруючі системи», до складу якого була передана Камиш-Бурунська ТЕЦ у вигляді структурного підрозділу відповідно до наказу № 1 від 24.07.2000р.
ДП «Кримські генеруючі системи», до складу якого була передана Камиш-Бурунська ТЕЦ у вигляді структурного підрозділу відповідно до наказу № 1 від 24.07.2000 року та існує в ньому на даний час, було зареєстровано як платник земельного податку, про що свідчать довідки-розрахунки грошової оцінки земельної ділянки на 2002 рік, видані Керченським міським управлінням земельних ресурсів, та протягом 2002-2008 років сплачувало земельний податок.
Крім того, суд виходить з того, що структурний підрозділ «Камиш-Бурунська ТЕЦ», створений наказом ТОВ «Кримтеплоелектроцентраль» від 31.12.2003 року № 15, має свій код ЄДРПОУ, а отже не є правонаступником прав та обов’язків у земельних правовідносинах за державним актом 1988 року, рішенням Керченської міської ради народних депутатів від 15.05.1992 року № 959, коли Камиш-Бурунська ТЕЦ знаходилась у складі ПЕО «Крименерго», а також обов’язків сплачувати земельний податок.
Судом також встановлено, що позивач є орендарем ще двох цілісних майнових комплексів – Сакські теплові мережі ДП «Кримські генеруючі системи» № 119 від 01.01.2004 року та Сімферопольської ТЕЦ, при цьому земельні ділянки, зайняті вказаними структурними підрозділами, також не охоплені договорами оренди з місцевими органами влади. Однак, як Сакська ОДПІ, так і ДПІ в м. Сімферополі, при проведенні перевірок позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства встановили, що ТОВ «Кримтеплоелектроцентраль» не є платником земельного податку у зв’язку з відсутністю об’єкту оподаткування.
Більше того, у попередніх перевірках з 2004 року по 2008 рік ДПІ в м. Керчі вказувала у своїх актах про те, що структурний підрозділ «Камиш-Бурунська ТЕЦ» не є платником земельного податку, земельний податок сплачує ДП «Кримські генеруючі системи».
Як свідчать матеріали справи, лише рішеннями 8 сесії 6 скликання Керченської міської ради АР Крим від 27.05.2011 року «Про передачу земельної ділянки в оренду ТОВ «Кримтеплоелектроцентраль» під виробничу зону по вул. Тірітакський спуск, 1, 1-а в м. Керчі», 11 сесії 6 скликання Керченської міської ради АР Крим від 29.07.2011 року «Про передачу земельної ділянки в оренду ТОВ «Кримтеплоелектроцентраль» для обслуговування вугільного складу по вул. Тірітакській спуск, 1-б в м. Керчі», 11 сесії 6 скликання Керченської міської ради АР Крим від 29.07.2011 року «Про передачу земельної ділянки в оренду ТОВ «Кримтеплоелектроцентраль» для обслуговування золотовідстойника по вул. Танкистів, 1-а в м. Керчі» врегульоване питання по зазначеним земельним ділянкам стосовно зобов’язання ТОВ «Кримтеплоелектроцентраль» укласти договір оренди на зазначені земельні ділянки.
З пояснень позивача вбачається, що на момент розгляду спавши в суді, договори оренди за спірними земельними ділянками не укладені.
Суд виходить з того, що відповідно до ст. 13 Закону України «Про плату за землю» підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.
В той же час, ч. 2 ст. 19 Конституції України зобов’язує органи державної влади, органи місцевого самоврядування та їх посадових осіб діяти тільки з підстав, в межах повноважень і способом, передбаченими Конституцією і законами України.
Крім того, відповідно до п. 6 розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 року за № 34/18772, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.
В свою чергу, п. 5.2 розділу ІІ Порядку встановлено, що за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно, в тому числі, зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.
Суд вважає, що вищенаведене свідчить про необґрунтованість визначення позивачу податкових зобов’язань із земельного податку з юридичних осіб в розмірі 90327,79 грн. основного платежу та 22751,95 грн. штрафних санкцій.
В силу ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч вимогам даної норми, відповідачем правомірності своїх дій та рішень суду не доведено.
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Разом з тим, судом встановлено, що позивач просить суд визнати нечинним податкового повідомлення - рішення № 0000542301 від 06.04.2011 року.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.
Вимога про визнання протиправним може стосуватися лише індивідуального акта.
Вимога про визнання протиправним (недійсним, незаконним, неправомірним, скасування) індивідуальних актів не містять різних способів захисту, а є одним і тим же способом, сформульованим у різних словесних формах.
Таким чином, у тих випадках, коли предметом спору є індивідуальний акт позовною вимогою за правилами Кодексу адміністративного судочинства має бути визнання такого акта протиправними.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
З урахуванням викладеного, для повного захисту прав позивача суд вважає необхідним вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним податкове повідомлення – рішення № 0000542301 від 06.04.2011 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Приймаючи до уваги, що суд задовольнив позовні вимоги, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача судовий збір в розмірі 3,40грн.
В судовому засіданні проголошені вступна та резолютивна частини постанови.
Постанова у повному обсязі виготовлена у строк, визначений ч. 3 ст. 160 КАС України.
Керуючись ст.ст. 94,158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення Державної податкової інспекції в м. Керчі № 0000542301 від 06.04.2011 року про збільшення товариству з обмеженою відповідальністю «Кримтеплоелектроцентраль» суми грошового зобов’язання з податку на землю на 113079,74 грн., у тому числі 90327,79 грн. основного платежу та 22751,95 грн. штрафних санкцій.
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кримтеплоелектроцентраль» (ЄДРПОУ 32417960) 3,40 грн. витрат на сплату судового збору.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя < підпис > Петренко В.В.
< Текст >