Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 січня 2012 р. справа № 2а/0570/22690/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: < година >
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Голуб В.А.
при секретарі Пітель В.М.
за участю:
представника позивача не з’явився,
представника відповідача не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк-52, вул. 50-ї Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька до Відділу державної виконавчої служби Будьоннівського районного управління юстиції у м. Донецьку про визнання бездіяльності при виконанні вимоги про сплату боргу, -
ВСТАНОВИВ:
Управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька звернулося до суду з позовною заявою до Відділу державної виконавчої служби Будьоннівського районного управління юстиції у м. Донецьку про визнання бездіяльності при виконанні вимоги про сплату боргу.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у провадженні відповідача знаходиться виконавчий документ – вимога № Ф-179, видана Управлінням Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька 31.03.2011 року, про стягнення заборгованості з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у розмірі 1 732, 80 грн. 20.04.2011 року відповідачем відкрито виконавче провадження ВП № 26012523.
Відповідно до протоколу ознайомлення зі станом реалізації виконавчого провадження від 29.11.2011 року позивачем встановлено, що державним виконавцем у порушення ст. ст. 11, 30, 32 Закону України «Про виконавче провадження» не проведені всі заходи примусового виконання вищевказаного виконавчого документа.
Тому позивач просить суд визнати бездіяльність головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Будьоннівського районного управління юстиції у м. Донецьку Темєртєй І.Г. по примусовому виконанню вимоги про сплату боргу № Ф-179 від 31.03.2011 року.
Представник позивача у судове засідання не з’явився, надіслав заяву про розгляд справи за його відсутністю. В заяві представник позивача зазначив, що станом на 04.01.2012 року сума боргу, зазначена у вимозі про сплату боргу № Ф-179 від 31.03.2011 року, державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Будьоннівського районного управління юстиції у м. Донецьку в повному обсязі не стягнута і становить 1202, 80 грн. Тому представник позивача позовні вимоги підтримує та наполягає на їх задоволенні.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надіслав заяву про розгляд справи без його участі.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін на підставі наявних в ній доказів.
Дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, суд встановив наступне.
20.04.2011 року відділом державної виконавчої служби Будьоннівського районного управління юстиції м. Донецька було відкрито виконавче провадження ВП № 26012523 з примусового виконання вимоги № Ф-179, виданої Управлінням Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька 31.03.2011 року, про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 недоїмки зі сплати страхових внесків в розмірі 1 732, 80 грн. на користь УПФУ в Будьоннівському районі м. Донецька (а.с.14).
З моменту відкриття виконавчого провадження, державним виконавцем були проведені наступні виконавчі дії.
Листом від 20.04.2011 року № 6168/1265/4/7851 головним державним виконавцем Темєртєй І.Г. відділу державної виконавчої служби Будьоннівського районного управління юстиції у м. Донецьку було здійснено виклик боржника – ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Будьоннівського районного управління юстиції у м. Донецьку на 28.04.2011 року для сплати недоїмки за виконавчим документом та попереджено останню про кримінальну відповідальність за невиконання законних вимог державного виконавця на підставі ст. 382 КК України (а.с. 13).
11.05.2011 року головним державним виконавцем Темєртєй І.Г. відділу державної виконавчої служби Будьоннівського районного управління юстиції у м. Донецьку було зроблено офіційне попередження ОСОБА_1 про те, що останній потрібно з’явитися до виконавчої служби 16.05.2011 року у зв’язку зі стягненням недоїмки у сумі 1 732, 80 грн. При цьому, ОСОБА_1 повідомлено про відповідальність, передбачену ст. 382 Кримінального кодексу України та про те, що буде винесено постанову про привід Будьоннівського РВ ДМУ УМВС України у Донецькій області, про арешт всього майна та надіслання подання про обмеження виїзду за кордон (а.с.15).
23.05.2011 року головним державним виконавцем Темєртєй І.Г. відділу державної виконавчої служби Будьоннівського районного управління юстиції у м. Донецьку винесено постанову про примусовий привід боржника (а.с.16-17).
26.08.2011 року головним державним виконавцем було повторно зроблено офіційне попередження ОСОБА_1 про те, що останній потрібно з’явитися до виконавчої служби 01.09.2011 року, у зв’язку зі стягненням недоїмки (а.с.20).
30.08.2011 року відповідачем було зроблено запит № 6168/1265/4 до Ощадбанку № 10004/0043, в якому останній просив повідомити про грошові кошти, які знаходяться на розрахункових рахунках ОСОБА_1, та запит до Будьоннівської державної податкової інспекції м. Донецька, в якому останній просив повідомити про місце праці боржника (а.с.21-22).
Згідно відповіді Будьоннівської державної податкової інспекції у м. Донецьку від 25.10.2011 року джерелом доходів ОСОБА_1 значиться – підприємницька діяльність (а.с.28).
05.10.2011 року відповідачем був надісланий запит до МРЕВ № 3 в м. Донецьку при УДАІ ГУМВС України у Донецькій області з метою отримання інформації про наявність зареєстрованих автотранспортних засобів, належних на праві власності боржникові (а.с.28).
13.10.2011 року головним державним виконавцем Темєртєй І.Г. відділу державної виконавчої служби Будьоннівського районного управління юстиції у м. Донецьку винесено постанову про примусовий привід боржника (а.с.23-24).
06.12.2011 року головним державним виконавцем було втретє зроблено офіційне попередження ОСОБА_1 про те, що останній потрібно з’явитися до виконавчої служби 08.12.2011 року, у зв’язку зі стягненням недоїмки (а.с.27).
08.12.2011 року представнику відповідача боржником ОСОБА_1 надано пояснення, відповідно до яких остання зобов’язалась виконати рішення протягом чотирьох місяців (а.с.29). До вказаних пояснень додано копію квитанції про сплату боргу у розмірі 500, 00 грн. (а.с.30).
У відповідності до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21.04.1999 року (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 606) та Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженою наказом Міністерства юстиції України № 74/5 від 15 грудня 1999 року (далі-Інструкція).
Так, у відповідності до Закону № 606 виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно із ч. 1 ст. 6 Закону № 606, п. 2.1.2 Інструкції про проведення виконавчих дій від 15.12.1999 року № 74/5 державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
У відповідності до ч. 1 ст. 11 Закону № 606 державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно із ст. 25 Закону № 606 у постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
Відповідно до ст. 27 Закону № 606 у разі ненадання боржником у строки, встановлені ч. 2 ст. 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.
Згідно із ст. 52 Закону № 606 звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.
Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.
Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються.
На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.
У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.
Стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. У разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.
У разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує десяти розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване це житло, не здійснюється. У такому разі державний виконавець зобов'язаний вжити всіх заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника.
У відповідності до ч. 1 ст. 55 Закону № 606 державний виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб. Зазначені особи зобов'язані подати на запит державного виконавця у визначений ним строк відомості про належне боржнику майно, що перебуває в них, та майно чи кошти, які вони мають передати боржнику. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що після надходження від зазначених осіб відомостей про наявність майна боржника державний виконавець описує таке майно, вилучає його і реалізує у встановленому цим Законом порядку. У разі якщо особа, у якої перебуває майно боржника, перешкоджає державному виконавцю в його вилученні, таке майно вилучається державним виконавцем у примусовому порядку.
Згідно зі ст. 57 Закону № 606 арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом:
винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах;
винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї;
винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження;
проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.
Статтею 32 Закону № 606 передбачені заходи примусового виконання рішень, якими є: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.
Як вбачається з матеріалів справи, в заяві про відкриття виконавчого провадження позивач просив накласти арешт на все майно, кошти та інші цінності боржника та інше (а.с.11). Однак державним виконавцем не винесено відповідну постанову при відкритті виконавчого провадження, хоча його право на те передбачено ч. 2 ст. 25 Закону № 606. Крім того, з метою виявлення рухомого майна та грошових коштів боржника державним виконавцем направлено запити до відповідних державних органів, проте хід їх виконання не контролювався.
Таким чином, суд зазначає, що державним виконавцем не вжито жодного заходу примусового виконання рішення, передбаченого ст. 32 Закону № 606. Крім того, державний виконавець не скористався всіма правами, передбаченими ч. 3 ст. 11 Закону № 606, а саме: п.п. 5, 6, 13.
Отже, не вчинення вищевказаних дій свідчить про те, що відповідач допустив бездіяльність, що призвело до невиконання передбаченого ст. 11, ч. 2 ст. 30 Закону № 606-XIV обов'язку вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, обов’язку провести виконавчі дії протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено відсутність бездіяльності, тому задовольняє позов у повному обсязі.
Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111,112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов Управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька до Відділу державної виконавчої служби Будьоннівського районного управління юстиції у м. Донецьку про визнання бездіяльності при виконанні вимоги про сплату боргу, - задовольнити повністю.
Визнати бездіяльність головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Будьоннівського районного управління юстиції у м. Донецьку Темєртєй Ірини Григорівни по примусовому виконанню вимоги про сплату боргу № Ф-179 від 31.03.2011 року.
Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 05 січня 2012 року. Постанову у повному обсязі виготовлено 10 січня 2012 року.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Голуб В. А.