Справа №2-1479/2007

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(Заочне)

30 липня 2007 року

Червоногвардійський районний суд міста Макіївки Донецької області у складі:

головуючого судді                 Рассуждай В.Я.,

при секретарі                         Голтвенко І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Макіївці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування у порядку регресу майнової шкоди,  завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди,  -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулося із позовом до відповідача ОСОБА_2  вказуючи,  що 3 березня 2007 року в м.  Макіївка сталася дорожньо-транспортна пригода - зіткнення автомобіля „ІНФОРМАЦІЯ_1",  державний реєстраційний номер НОМЕР_1,  що належить ОСОБА_3. під її ж керуванням та автомобіля ІНФОРМАЦІЯ_2,  державний реєстраційний номер НОМЕР_2під керуванням ОСОБА_2  В результаті ДТП було завдано шкоди автомобілю „ІНФОРМАЦІЯ_1",  державний реєстраційний номер НОМЕР_1. Згідно з довідкою ДАІ м.  Макіївки ДТП сталося в результаті порушення ОСОБА_2.  п. 13.1 ПДД України. Також вина ОСОБА_2  у цієї ДТП встановлена постановою Червоногвардійського районного суду м.  Макіївки від 05.04.2007 року,  на підставі якої ОСОБА_2  було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу. На підставі  ст. 1166 ЦК України шкода,  завдана майну фізичної чи юридичної особі відшкодовується у повному обсязі особою,  яка її завдала. Таким чином у ОСОБА_3.,  як у власника автомобілю,  виникло право вимагати від ОСОБА_2  відшкодування завданого збитку. 2 лютого 2007 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 32130-01-02. Страховим випадком згідно цього договору визначається подія,  у разі якої внаслідок ДТП було завдано шкоду автомобілю Страхувальника. Розмір страхового відшкодування визначається Страховиком,  виходячи із суми заподіяного в результаті настання страхового випадку матеріального збитку,  але не більше розміру страхової суми. А підставою для виплати страхового відшкодування згідно договору страхування є рахунок з СТО. Відповідно до рахунку-фактури ТОВ „Ніко Донецьк" № 2 НД-0325 від 21.03.2007 року вартість встановлюваного ремонту автомобілю складає 7568, 91 гривень. Таким чином сума,  що підлягає виплаті в якості страхового відшкодування за договором страхування становить 7568, 91 гривень,  про що було складено страховий акт № 1089-02 від 10.04.2007 року. Виплата страхового відшкодування була здійснена у відповідності до  ст. 25 Закону України „Про страхування" на підставі заяви Страхувальника,  страхового акту № 1089-02 від 10.04.2007 року та Видатковим касовим ордером від 10.04.2007 року Страхувальнику було виплачено 7568, 91 гривень. На підставі  ст. 27 Закону України „Про страхування" до Страховика,  який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування,  в межах фактичних витрат переходить право вимоги,  яке страхувальник або інша особа,  яка отримала страхове відшкодування,  має до особи,  відповідальної за завдану майнову шкоду. Зазначене право також передбачене  ст. ст. 993,  1191 ЦК України. Тому до суми страхових вимог додаються витрати за супроводження договору страхування та відшкодування витрат у розмірі 214,  05 гривень. Оскільки в добровільному порядку відповідач ОСОБА_2.  відмовляється відшкодувати завдану матеріальну шкоду,  позивач ОСОБА_1 просить суд ухвалити рішення,  яким стягнути з відповідача відшкодування заподіяного збитку в межах фактичних затрат ОСОБА_1 в розмірі 7782, 96 гривень а також витрати,  пов'язані із зверненням ОСОБА_1 до суду із позовом.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4. надала пояснення,  аналогічні викладеним в позовній заяві ОСОБА_1 та просила,  суд ухвалити рішення,  яким стягнути з ОСОБА_2  понесені ОСОБА_1 витрати,  пов'язані із виплатою страхового відшкодування та судові витрати.

Відповідач ОСОБА_2.  у судове засідання не з'явився,  про причину неявки суду не повідомив,  із заявою про відкладення розгляду справи до суду не звернувся,  хоч був повідомлений про час та місце судового  розгляду   належним   чином, що підтверджується   поштовим   повідомленням   про   отримання

2

відповідачем судової повістки,  у зв'язку з чим суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів та ухвалює заочне рішення.

Суд дослідивши обставини по даній справі,  представлені суду документи і докази,  заслухавши доводи представника позивача по даній справі,  приходить до переконання про те,  що між сторонами по даній справі виникли й існують правовідносини передбачені і регульовані статтями 1166,  993,  1191 ЦК України,  положеннями Закону України „Про страхування" та вважає,  що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про відшкодування у порядку регресу майнової шкоди,  завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1  ст. 1166 ЦК України шкода,  завдана майну фізичної або юридичної особи,  відшкодовується в повному обсязі особою,  яка її завдала.

Відповідно до  ст. 993 ЦК України до страховика,  який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування,  у межах фактичних витрат переходить право вимоги,  яке страхувальник або інша особа,  що одержала страхове відшкодування,  має до особи,  відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ч. 1  ст. 1191 ЦК України особа,  яка відшкодувала шкоду,  завдану іншою особою,  має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування,  якщо інший розмір не встановлений законом.

Так у судовому засіданні було встановлено те,  що між ОСОБА_3 та ОСОБА_1''' м.  Донецька 02.02.2007 року було укладено договір добровільного страхування транспортного засобу № 32130-01-02,  на підставі якого ОСОБА_3.,  як власник цього автомобілю застрахувала „ІНФОРМАЦІЯ_1",  державний реєстраційний номер НОМЕР_1,  2004 року випуску,  заявлена вартість автомобіля на момент страхування складала 65188, 94 гривень. Відповідно до п. 4.1.1 цього Договору одним із страхових випадків є пошкодження або знищення застрахованого транспортного засобу у разі ДТП. 03.03.2007 року на Донецьком шосе в м.  Макіївці сталася дорожньо-транспортна пригода за участю ОСОБА_3. та ОСОБА_2,  в результаті якої було завдану шкоду автомобілю ОСОБА_3.  та постановою Черво ногвардійськбго районного суду м.  Макіївки від 05.04.2007 року,  ОСОБА_2  було визнано винним у цієї ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності. Відповідно до розрахунку суми стразового відшкодуванні від 05.04.2007 року ОСОБА_1 зроблено висновок,  що сума страхового відшкодування,  що підлягає сплаті ОСОБА_3. становить 7568, 91 гривень,  яка на підставі видаткового касового ордеру від 10.04.2007 року була сплачена ОСОБА_3. Також відповідно до доданих до позовної заяви матеріалів вбачається що ОСОБА_1 були понесені витрати у вигляді врегулювання страхового випадку в розмірі 180 гривень та витрати пов'язані із витребуванням довідки про ДТП в розмірі 34, 05 гривень. Таким чином ОСОБА_1 фактично були понесені витрати,  пов'язані з виконанням умов договору страхування в розмірі 7782, 96 гривень,  які підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_2  на користь ОСОБА_1.

Також з відповідача ОСОБА_2  на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 гривень та судовий збір в розмірі 77, 83 гривень.

На підставі зазначеного,  керуючись  ст.  ст. 526,  527, 530,  553,  554,  1166,  993,  1191 ЦК України,   ст. ст. 10,  11, 60, 130, 174,  212,  213,  214,  215, 224-226 ЦПК України,   ст. ст. 25, 27 Закону України „Про страхування" суд,  -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування у порядку регресу майнової шкоди,  завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати,  пов'язані з виконанням умов договору страхування в розмірі 7782 (сім тисяч вісімдесят дві) гривні 96 копійок,  витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 (тридцять) гривень та судовий збір в розмірі 77 (сімдесят сім) гривень 83 копійки,  а всього стягнути 7890 (сім тисяч вісімсот дев'яносто) гривень 79 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом,  що його ухвалив,  за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.